Шум великого мiста. »Будiвельний портал - ремонт, нерухомiсть, облицювання, дизайн

Кожному, хто хоча б iнколи ходить в кiно, знаком класичний прийом, широко використовуваний багатьма режисерами. Уявiть: герой входить у будинок, закриває дверi, i ... в цей момент сцена занурюється в абсолютну тишу. Навiть якщо попереднє дiя картини вiдбувалося у вiдносно спокiйнiй обстановцi i не супроводжувалося потужними звуковими ефектами, кiнематографiсти навмисно створюють ефект «ватної» тишi, щоб психологiчно вiдокремити домашнi сцени вiд усього, що вiдбувається зовнi. І в цьому є особливий сенс. Адже i в реальному життi, повертаючись додому пiсля важкого дня, ми прагнемо залишити за порогом суєту великого мiста, а заодно i всi зовнiшнi подразники, найсильнiшим з яких є шум. Однак, на вiдмiну вiд кiно, у життi це буває часом не так-то просто.
Звуки супроводжують людину протягом усього життя. Тиша ж - поняття досить вiдносне. Що-небудь ми чуємо завжди: шелест листя, рух повiтря, нарештi - власне дихання. Багато звуки стають з часом настiльки звичними, що ми просто перестаємо їх помiчати. У деяких випадках вiдсутнiсть звичних шумiв може стати причиною нез'ясовного занепокоєння, а iнодi навiть панiки.
Однак це зовсiм не означає, що до будь-яких звукiв можна звикнути. Все залежить вiд спектрального складу шумiв (сукупностi утворюють шумовий фон звукiв рiзної висоти i тембру) та їх iнтенсивностi.

Вухо людини здатне чути звуки в дiапазонi частот вiд 16-20 герц (рокiт, нижня частина дiапазону концертного органу, звуки «вiдчуваються шкiрою») до 20-22 кiлогерц (набагато «тонше» комариного писку). Однак до коливань рiзної частоти слух має рiзну чутливiсть: при однаковiй потужностi звукiв найкраще ми чуємо тi з них, якi знаходяться в дiапазонi вiд 300 Гц до 4 кГц. Цi частоти вiдповiдають людському голосу. Саме тому розмова за стiнкою (хай i неголосний) багатьом з нас заважає спати набагато бiльше, нiж настирливе дзижчання комара прямо над вухом або рокiт старого холодильника.
Інтенсивнiсть звуку (так зване звуковий тиск), як уже було зазначено ранiше, поняття вiдносне. Оскiльки наш слуховий апарат має межу чутливостi, в психоакустицi (науцi, що вивчає психологiчнi та фiзiологiчнi особливостi сприйняття звуку) його iнтенсивнiсть прийнято вимiрювати у вiдносних одиницях - децибелах (дБ). Людина з нормальним слухом вiдчуває слабкi звуки (починаючи приблизно з 0 дБ) i може розрiзнити змiна гучностi на 1 дБ. А оскiльки звуки рiзної частоти ми чуємо неоднаково, для вимiрювання рiвня шумiв використовується крива рiвної гучностi - спецiальна шкала (шкала A), що враховує цю особливiсть людського слуху. Рiвень гучностi по цiй шкалi позначається дБ (А). Гучнiсть рiзних звукiв, вимiряна в дБ (А), однакова для людини, незалежно вiд їх висоти.
Наприклад, цокання годинника може мати iнтенсивнiсть до 25-30 дБ (А), а гучнiсть спокiйної розмови двох людей зазвичай знаходиться в межах 30-45 дБ (А). При цьому, на думку медикiв, безпечнi для здоров'я людини тiльки тi звуки, рiвень яких не перевищує 35 дБ (А). На жаль, практично протягом усього свiтлового дня ми пiддаємося набагато бiльш iнтенсивному акустичному впливу. Так, гучнiсть офiсного шуму може доходити до 55-60 дБ (А), а гул жвавої вулицi сягає рiвня 80-90 дБ (А). Не кажучи вже про бiльш «екстремальних» ситуацiях: поїздка на метро - 100-105 дБ (А), використання електроiнструменту - 120-130 дБ (А) i iн. Тобто практично постiйно наш слух працює зi значними перевантаженнями.
Присутнiсть постiйного звукового фону (так зване шумове забруднення) в останнi десятилiття стало справжнiм лихом для мешканцiв мегаполiсiв. Шум є причиною стресiв, пiдвищує стомлюванiсть i знижує працездатнiсть. Інодi вiн може викликати фiзiологiчнi порушення в органiзмi, привести до психiчних розладiв, пiдвищення артерiального тиску, викликати часткову втрату слуху. І це аж нiяк не перебiльшення. Так, згiдно з даними статистики, проблеми зi слухом, викликанi впливом шуму, має кожен п'ятий житель Москви. Іншi джерела стверджують, що глухi i слабочуючi люди складають до 40% населення росiйської столицi.
Це пояснює, чому сьогоднi в мiськiй забудовi передбаченi спецiальнi рiшення для iзоляцiї джерел шуму: шумозаградiтельние екрани вздовж автомобiльних i залiзничних магiстралей, зведення нежитлових «будiвель-екранiв» мiж дорогами i житловими будинками (наприклад, гаражних комплексiв), заглиблення трас магiстральних вулиць та озеленення їх укосiв i т.п. Однак нiхто не захистить нас вiд згубного впливу шуму краще, нiж ми самi.
Згiдно з дiючими нормативами (СНиП 23-03-2003 «Захист вiд шуму»), звуковий фон в мiських квартирах не повинен перевищувати рiвень у 25-30 дБ (А) вночi i 35-40 дБ (А) днем. Але на практицi цей показник часто досягає 50-65 дБ (А) - норми для офiсних примiщень. Тому медики наполегливо рекомендують городянам подбати про звукоiзоляцiю своїх квартир. Бiльш уважно слiд ставитися i до вибору побутової технiки. «Ми часто настiльки звикаємо до шуму, виробленому домашнiми приладами, що перестаємо його помiчати. При цьому iнодi дивуємося, намагаючись знайти причину раптової мiгренi або фактори, що заважають зосередитися, списуємо все «на погоду», - пояснює Володимир Мурашко, генеральний директор компанiї «Євроклiмат» (офiцiйний дистриб'ютор GREE в Росiї). - Тодi як реальна причина може тихенько гудiти, наприклад, у нас над головою або в сусiднiй кiмнатi.
З кондицiонерiв, використовуваних в побутi, найбiльше галасують моноблочнi кондицiонери - мобiльнi та вiконнi. Рiвень шуму при роботi мобiльного кондицiонера може досягати 50 дБ (А), трохи тихiше працюють «оконники». Найтихiшi кондицiонери - це сплiт-системи, найбiльш галасливi вузли яких розташованi поза примiщенням, в зовнiшньому блоцi. Рiвень шуму настiнних сплiт-систем GREE, залежно вiд їх потужностi, варiюється вiд 21 до 30 дБ (А) ».

Допоможи собi сам
Перш за все слiд подбати про акустичної «санацiї» найбiльш уразливих для стороннiх шумiв мiсць у будинку. Це вiкна, всiлякi щiлини, стики мiж стiновими панелями i перекриттями, а також вентиляцiйнi короба. Частина звукiв передається по стiнах та перекриттях у виглядi вiбрацiї.
Практика показує, що саме звичайне вiкно з ПВХ зi стандартним двокамерним склопакетом знижує рiвень проникаючих в квартиру з вулицi шумiв на 25-28 дБ (А) - якраз на величину перевищення шумового забруднення у мiських квартирах (див. Вище). В особливо складних ситуацiях (якщо поруч розташована автомагiстраль, залiзнична станцiя, аеропорт та iн.) Можна встановити вiкна з пiдвищеною звукоiзоляцiєю. Як пояснює Рафiк Алекперов, керiвник вiддiлу по роботi з клiєнтами Групи компанiй ПРОПЛЕКС, найбiльшого росiйського виробника вiконного ПВХ-профiлю за австрiйськими технологiями, для цього сьогоднi застосовуються рiзнi технологiчнi рiшення. Наприклад, збiльшення вiдстанi мiж склом до 15-20 мм або використання стекол рiзної товщини (що виключає резонанснi явища). Також зовнiшнє скло може бути багатошаровим (наприклад, триплекс - 2 скла i полiмер мiж ними) i покритим зовнi спецiальною захисною плiвкою. Додатковою перешкодою для звукiв вулицi стають також заскленi балкони i лоджiї.
Щоб врятуватися вiд шуму, виробленого сусiдами, слiд ретельно перевiрити всi стики мiж стiновими панелями i перекриттями. Навiть невеликий зазор може звести нанiвець звукоiзолюючi властивостi стiн. Так, щiлина шириною 1-2 мм мiж стiною i стельової плитою вiдкриває безперешкодний доступ звукiв з сусiдньої квартири. Тому мiжблочнi порожнечi рекомендується заповнювати iзоляцiйним матерiалом (пiною або мiнеральною ватою), а шви латали розчином. Те ж саме вiдноситься до зазорам по периметру дверей i вiкон. Тонкi стiнки вентиляцiйних камер можна обшити гiпсокартоном. Полiпшити звукоiзоляцiю допомагають навiть шпалери, особливо фактурнi вiнiловi.
Обробляючи стелi, слiд пам'ятати, що пiдвiснi конструкцiї мають властивiсть множити звуки, якi виходять вiд сусiдiв. Найкращим рiшенням стане натяжна стеля з мiкроперфорацiєю, наприклад Clipso, Bravis або NewMat.
Яким би дивним це не здалося на перший погляд, особливої ??уваги заслуговує пристрiй пiдлог. Насамперед рекомендується зробити поверх бетонних плит цементну стяжку. Для кращої звукоiзоляцiї можна прокласти додатковий шар мiж пiдставою пiдлоги i фiнiшним покриттям (ламiнатом, лiнолеумом i iн.). Наприклад, це може бути фанера товщиною 10-15 мм. Хорошим (хоч i досить дорогим) рiшенням буде так званий «плаваючий» пол. Спочатку на плиту укладається двошарова звукоiзоляцiйна рулонна мембрана, потiм стики мiж пiдлогою та стiнами герметизуються самоклеїться звукоiзолюючою стрiчкою, пiсля чого робиться армована металевою сiткою цементно-пiщана стяжка, i лише потiм укладається пiдлогове покриття.
Однак найважче боротися з ударними шумами, що поширюються на великi вiдстанi по стiнах та перекриттях. Частково нейтралiзувати їх допоможе Засипна подушка пiд пiдставою пiдлоги, що гасить вiбрацiю. Досить ефективно рулонне кремнеземне волокно Supersil товщиною 6 мм, що дозволяє знизити рiвень шуму приблизно на 27 дБ (А).

Безшумний комфорт
Позбувшись вiд зовнiшнiх шумiв, потрiбно подбати про мiнiмiзацiю рiвня внутрiшнiх, iнакше робота по звукоiзоляцiї квартири втрачає всякий сенс. І тут, як не дивно, знову потрiбно починати з ... вiкон. Коль скоро ми вибирали їх з таким розрахунком, щоб максимально захистити себе вiд вуличного шуму, про те, щоб тримати стулки постiйно розкритими, не може бути й мови. Але як же домашнiй вiдпочинок в прохолоднiй тiнi жаркими лiтнiми вечорами?
Рiшення в цiй ситуацiї одне - кондицiонер, вiрнiше, сплiт-система. Однак вибирати її слiд обачно. Адже вентилятор кондицiонера при роботi виробляє шум, тому його рiвень - одна з основних характеристик приладу, на якi потрiбно звертати увагу при виборi. «Деякi сплiт-системи призначенi виключно для використання в офiсних примiщеннях. У них висока продуктивнiсть, тому й рiвень створюваного ними шуму може бути досить високий. Наприклад, при роботi потужних канальних кондицiонерiв вiн може досягати 60 дБ (А), - пояснює Володимир Мурашко, генеральний директор компанiї «Євроклiмат» (офiцiйний дистриб'ютор GREE в Росiї). - Купуючи кондицiонер для дому, покупцi через незнання часто не звертають належної уваги на шумовi характеристики. І тiльки пiсля установки кондицiонера розумiють, що користуватися ним вночi неможливо через високого рiвня шуму ». Вибираючи сплiт-систему для будинку, потрiбно обов'язково поцiкавитися, наскiльки вона «галаслива». Наприклад, в кондицiонерах GREE серiй «Artful» i «Beauty» передбачений спецiальний нiчний режим. Це практично безшумна робота - всього 21 дБ (А), що значно нижче норми для житлових примiщень в нiчний час (див. Вище).
Слiд подбати i про те, щоб вашому вiдпочинку не заважали iншi постiйно працюють електроприлади. Перше, що спадає на думку - це холодильник. Звичайно, в нашi днi вони вже не торохтять, подiбно невеликим тракторам, але, тим не менш, можуть створити певний акустичний дискомфорт, особливо для людей, що вiдрiзняються чуйним сном. Втiм, продукцiя деяких марок (наприклад, Liebherr, Rosenlew) задовольнить найвибагливiшi вимоги.
Гiгiєна слуху
Мабуть, на закiнчення потрiбно сказати кiлька слiв i про особисте «шумовий гiгiєнi». Ми вже говорили про те, що абсолютно безпечнi тiльки звуки гучнiстю до 35 дБ (А). Щоб зберегти слух i здоров'я, потрiбно давати своїм вухам вiдпочинок пiсля галасливого робочого дня: бiльше часу проводити в тишi, на природi, серед природних звукiв, також добре слухати неголосну класичну музику. Все це дозволяє людинi розслабитися, а слуховим клiтинам вiдновитися пiсля стресу. Вкрай негативний ефект може викликати вiдвiдування дискотек i деяких танцювальних клубiв: гучнiсть музики тут досягає iнодi 140-160 дБА, що перевищує травматичний порiг.
Велике значення має вибiр аудiоапаратури для дому. Наприклад, серед споживачiв побутує хибна думка, що якiсне сприйняття музики можливо тiльки на високих рiвнях гучностi. Це помилка викликано тiєю обставиною, що недорога, «масова» аудiотехнiка вiдрiзняється вкрай вузьким динамiчним дiапазоном, тобто не спроможна одночасно вiдтворювати дуже тихi та гучнi звуки. При прослуховуваннi музики на такiй апаратурi, щоб щось розiбрати, дiйсно доводиться ставити регулятор гучностi на максимум. Тодi як на апаратурi з широким динамiчним дiапазоном (а вiн може досягати 140 дБ) слухач зможе оцiнити, наприклад, все багатство симфонiчної музики, вiд тихої гри скрипки до жахливого удару в барабан, навiть на мiнiмальних рiвнях гучностi.
Дуже часто, перебуваючи в шумних мiсцях, ми намагаємося «вибити клин клином», наприклад, намагаємося заглушити звук, вироблений рухомим поїздом в метро, ??за допомогою гучної музики, прослуховується через навушники. Тим самим ми ще бiльше травмуючи свої органи слуху. Очевидно, що робити це не варто. Але якщо все ж ви хочете скористатися навушниками в шумному мiсцi, то слiд вибрати модель iз спецiальними насадками, iзолюючими вухо вiд стороннiх звукiв (наприклад, Sennheiser, Shure та iн.). Існують також моделi з активним шумозаглушенням (Sennheiser PXC 250).
На жаль, сховатися вiд шумiв великого мiста ми не можемо. Проте захистити вiд них свiй слух пiд силу бiльшостi городян. Провiвши один раз необхiднi роботи по акустичному облаштування житла, ви зможете забезпечити собi повноцiнний вiдпочинок i здоровий сон. А це - запорука успiху у всiх починаннях. Не варто забувати i про гiгiєну слуху, адже втратити його досить легко, а вiдновити практично неможливо.
-Якщо Б результат вiйни можна було передбачити, припинилися б всякi вiйни. (Кароль Бунша)