» » Централiзоване опалення »Будiвельний портал - ремонт, нерухомiсть, облицювання, дизайн

Централiзоване опалення »Будiвельний портал - ремонт, нерухомiсть, облицювання, дизайн

Централiзоване опалення »Будiвельний портал - ремонт, нерухомiсть, облицювання, дизайн З початком нового опалювального сезону в пресi як зазвичай розгорається дискусiя: що краще для нашої великої i холодною країни - традицiйнi мережi центрального опалення або новомоднi iндивiдуальнi котельнi? Здавалося б, на користь останнiх свiдчать солiднi економiчнi викладки, великий досвiд, накопичений захiдними країнами, кiлька успiшних росiйських проб i загальна тенденцiя розвитку багатостраждального вiтчизняного ЖКГ. Але, розробляючи концепцiї i даючи безапеляцiйнi рекомендацiї, чи не занадто ми захоплюємося? Чи так вже застарiла i вiдстала вiд сьогоднiшнiх реалiй централiзована система опалення, i чи немає можливостi i способiв зробити її бiльш ефективною? Спробуємо розiбратися в цьому непростому питаннi.

Звертаючись до iсторiї, можна побачити, що успiшнi спроби органiзацiї центрального опалення мiських кварталiв робилися ще в XIX в.



Викликанi вони були як нагальною необхiднiстю, так i технiчним прогресом.



Всi розумно: простiше обслуговувати один великий нагрiвальний котел, робити один димохiд, пiдвозити пальне i т.п. Як тiльки з'явилися електричнi мережi i досить потужнi надiйнi насоси, щоб перекачувати значнi обсяги гарячої води, виникли i великi мережi централiзованого теплопостачання.

З багатьох причин, як об'єктивного, так i суб'єктивного характеру, широкий розвиток централiзованих систем опалення в Радянському Союзi почалося в 20-х роках XX ст. Об'єктивними причинами стали економiчнi i технiчнi доводи, а суб'єктивними - прагнення до колективiзму навiть у такiй суто побутовий областi. Розвиток тепломереж було пов'язано iз здiйсненням плану ГОЕЛРО, який i по сьогоднiшнiй день вважають видатним iнженерно-економiчним проектом сучасностi. Робота з прокладання комунiкацiй не переривалася навiть пiд час Великої Вiтчизняної вiйни.

В результатi цих титанiчних зусиль до кiнця XX ст. (А заодно до заходу iснування СРСР) в країнi налiчувалося близько 200 тис. Км теплових мереж, так-сяк обiгрiвати бiльшiсть великих, середнiх i навiть дрiбних мiст i селищ. Вся ця iнфраструктура досить успiшно управлялася, лагодилась i пiдтримувалася на працездатному рiвнi. Зворотною ж стороною по-своєму унiкальною i досить ефективної системи стали надзвичайно високi тепло- i енерговтрати (в основному, за рахунок недостатньої теплоiзоляцiї труб i енергоємних насосних пiдстанцiй). Цього не надавалося великого значення - багатюща енергоресурсами країна не вважала витрат на теплоносiї, та вихiднi паром траншеї з зеленiючої травою були звичним зимовим пейзажем по всьому Радянському Союзу.

Все змiнилося на початку 90-х рокiв. Гiгант впав i крiм iншого льох пiд руїнами та житлово-комунальний комплекс, що включає в себе комунiкацiї центрального теплопостачання. За 10 рокiв, що минули з початку розпаду держави, мережi, якi ремонтувалися вiд випадку до випадку, практично прийшли в непридатнiсть. В результатi, з початку нового тисячолiття на Росiю обрушився цiлий ряд техногенних катастроф. Далекий Схiд, Сибiр, Карелiя, Ростов-на-Дону - географiя розморожених опалювальних систем обширна. В опалювальний сезон 2003-2004 рр. за найскромнiшими пiдрахунками без опалення в розпал зими виявилися бiльше 300 тис. чоловiк. Фатальнiсть ситуацiї в тому, що кiлькiсть аварiй на теплоцентралях через прорив труб, вiдмови зношеного до крайностi i малоефективного устаткування зростає експоненцiально.



Тепловтрати на ще функцiонуючих теплопроводах складають до 60%. Варто врахувати, що вартiсть прокладки 1 км теплотраси складає близько 0 тис., При цьому для того, щоб лiквiдувати iснуючий критичний знос тепломереж, потрiбно замiнити бiльше 120 тис. Км трубопроводiв!

У сформованiй ситуацiї стало ясно, що для виходу з цiєї надзвичайно складної ситуацiї будуть потрiбнi системнi рiшення, пов'язанi не тiльки з прямим вкладенням грошей у «точковий» ремонт теплотрас, але i з кардинальним переглядом всiєї полiтики щодо ЖКК загалом i централiзованого опалення - зокрема . Саме тому й виникли проекти з переходу комунальної галузi на системи iндивiдуальних котелень. Дiйсно, захiдний досвiд (Італiя, Нiмеччина) свiдчив, що органiзацiя таких мiнi-котелень знижує тепловтрати i зменшує енерговитрати. При цьому, втiм, iгнорувався той факт, що країни, де найбiльш розвиненi такi системи опалення, мають досить м'яким клiматом, та й застосовуються такi системи в будинках, якi пройшли додаткове (i досить недешеве!) Переобладнання.



Поки в Росiї вiдсутня конкретна цiльова програма санацiї житла, масовий перехiд на автономнi джерела теплопостачання виглядає, щонайменше, утопiчно. Однак, треба визнати, що в рядi випадкiв вони можуть стати вельми вдалим рiшенням: наприклад при будiвництвi нових районiв, вiддалених вiд загальних мiських комунiкацiй, при неможливостi великих земляних робiт або на Крайнiй Пiвночi, в умовах вiчної мерзлоти, де прокладка теплоцентралей небажана з цiлого ряду причин. Але для великих мiст автономнi котельнi не є реальною альтернативою центральному опаленню i, на думку фахiвцiв, їх частка при самих райдужних перспективах не перевищить 10-15% вiд загального теплоспоживання.

У той час як у Центральнiй Європi активно лобiюють iдею автономного теплопостачання, в країнах Пiвнiчної Європи (де клiмат близький до нашого) централiзоване теплопостачання, навпаки, дуже розвинене. Причому, що цiкаво, багато в чому завдяки радянському досвiду.

У великих мiстах, таких як Гельсiнкi i Копенгаген, частка центрального опалення наближається до 90%. Може виникнути цiлком резонне питання: чому в Росiї теплоцентралi - це головний бiль комунальникiв i населення i чорна дiра, яка поглинає грошi, а в розвинених європейських країнах - спосiб дешево i ефективно доставити тепло туди, де це необхiдно?

Вiдповiдь на це питання складний i включає в себе багато аспектiв. Узагальнюючи, можна сказати, слiдуючи вiдомiй приказцi: диявол сидить у деталях. А деталi цi досить простi: використовуючи сучасне обладнання, можна домогтися того, що тепловтрати в центральних мережах зведуться до мiнiмуму, а оскiльки накладних витрат у великий ТЕЦ в перерахунку на опалювальну площу менше, то i вартiсть теплової одиницi теж нижче, нiж у автономного пункту.



Крiм того, велика, добре оснащена ТЕЦ створює менше екологiчних проблем, нiж кiлька дрiбних, що дають сумарно та ж кiлькiсть тепла. Є i ще один аспект: теплотехнiки знають, що тiльки у великих установках можлива реалiзацiя найбiльш результативних термодинамiчних циклiв для когенерацiї (спiльного виробництва теплової та електричної енергiї), що є на сьогоднi найбiльш передовою технологiєю. Все це i призвело скандинавiв до вибору на користь централiзованого теплопостачання. Особливо цiкавий у цьому контекстi досвiд самої енергоефективної країни Європи - Данiї.

До початку 90-х рокiв вiдбулося змiщення iнтересiв держави i суспiльства з питань енергонезалежностi до соцiальних i екологiчних аспектiв. При цьому прiоритетом державної полiтики стало правило «3Е», тобто дотримання балансу мiж економiчним розвитком, енергетичною безпекою та екологiчної коректнiстю (Economic Development, Energy security, Environmental protection). Треба сказати, що Данiя, напевно, єдина країна в свiтi, в якiй за енергетику та екологiчну обстановку вiдповiдає одне вiдомство - Мiнiстерство охорони навколишнього середовища та енергетики. У 1990 р датський парламент прийняв план «Енергiя 2000», що пропонує до 2005 р зниження емiсiї СО2 в атмосферу на 20% (порiвняно з рiвнем 1998 г.).



Варто сказати, що цей показник був досягнутий вже до 2000 р у багато завдяки послiдовнiй полiтицi, спрямованої на модернiзацiю i укрупнення iснуючих тепломереж. Вже до середини 90-х рокiв частка систем централiзованого теплопостачання становила близько 60% вiд загального споживання тепла (у великих мiстах до 90%). До системи централiзованого теплопостачання пiдключено бiльше 500 тис. Установок, що забезпечують теплом бiльше 1 млн будiвель i промислових споруд. При цьому споживання енергоресурсiв на 1 м2 тiльки за десятилiття з початку реформи 1973 (див. Довiдку на полях «Досвiд Данiї») скоротилося в 2 рази.

Економiчнiсть датських мереж центрального теплопостачання обумовлюється низькими втратами в трубопроводах завдяки введенню нових матерiалiв i технологiй: труб з полiмерiв (наприклад, розробки UPONOR), ефективної теплоiзоляцiї i сучасного насосного обладнання. Справа в тому, що на вiдмiну вiд бiльшостi країн в Данiї робота систем централiзованого теплопостачання регулюється не змiною температури теплоносiя, а змiною швидкостi циркуляцiї, автоматично пiдстроюється пiд попит споживачiв. При цьому широко поширене застосування насосiв з частотним регулюванням, що дозволяють значно знизити енергоспоживання. У цiй нiшi лiдируюче положення займає насосне обладнання концерну GRUNDFOS: його використання дозволяє заощадити до 50% споживаного насосами електрики.

Завдяки перерахованого комплексу iнновацiй, тепловтрати магiстральних i розподiльних трубопроводiв Данiї становлять усього близько 4%, при цьому ККД ТЕЦ досягає 90%. На сьогоднi в країнi залишилося 170 тис. Будiвель (iз загальної кiлькостi в 2,5 млн), не пiдключених до централiзованого теплопостачання. Велика їх частина повинна найближчим часом перейти на централiзоване теплопостачання.

У Данiї законодавчо закрiплено, що мiсцевi влади несуть вiдповiдальнiсть за виконання програмок тепло- та енергозбереження i гарантують екологiчну та економiчну їх коректнiсть. Це в цiлому по країнi призвело до того, що майже всi новi будiвлi проектуються з урахуванням пiдключення до централiзованого теплопостачання. Системи централiзованого теплопостачання використовуються повсюдно в районах щiльної забудови, причому ТЕЦ, що використовують когенерацiю енергiї, становлять бiльшiсть серед енерговиробних пiдприємств.

В результатi цих реформ за 30 рокiв Данiя стала найбiльш енергоефективної країною Європи, де тарифи на тепло та електроенергiю не тiльки не ростуть, але часто знижуються. При цьому екологiчна обстановка в цiлому по країнi явно покращилася.

На цьому переконливому прикладi чiтко видно, що централiзоване теплопостачання аж нiяк не є чинником, що стримує розвиток ЖКК.



Бiльше того, централiзоване теплопостачання стало причиною значної економiї енергiї i тепла i полiпшення як якостi життя, так i екологiчної обстановки.

Можна заперечити, що досвiд Данiї непридатний у нашiй обтяженої безлiччю проблем країнi. Однак почалася реформа комунального комплексу повинна сприяти залученню iнвестицiй у цю сферу господарської дiяльностi та цими вливаннями треба розпорядитися по можливостi розумно. Тим бiльше, що i в Росiї вже iснує позитивний досвiд реконструкцiї центрального теплопостачання, що використовує в т.ч. i досвiд Данiї у цiй галузi. Примiром, в Іжевську на кошти кредиту Мiжнародного Банку Реконструкцiї та Розвитку в рамках оздоровлення комунального господарства була проведена санацiя зношених тепломереж. Проект включав в себе в тому числi i модернiзацiю декiлькох десяткiв квартальних ІТП i внутрiшньоквартальних мереж тепло- та водопостачання. При цьому була проведена повна замiна теплообмiнникiв на сучаснi пластинчастi моделi, ККД яких близько 98%, високоефективне регулюючий i насосне обладнання. У оновлюваних системах були встановленi новi мережевi насоси GRUNDFOS серiї ТР, циркуляцiйнi насоси систем опалення та насоси CRE з частотно-регульованим електроприводом для системи гарячого водопостачання. Треба сказати, що завдяки економiї електроенергiї це обладнання окупило себе вже через 2 роки експлуатацiї, при цьому система була повнiстю автоматизована.



Одночасно проводилася модернiзацiя тепломереж iз застосуванням сучасних пластикових попередньоiзольованi труб та ефективної теплоiзоляцiї, що дозволило знизити тепловтрати в трубопроводах в 2-3 рази i збiльшити термiн служби труб за рахунок багаторазового уповiльнення корозiї.

В результатi була отримана оновлена ??ефективна система централiзованого опалення i ГВП, при цьому виплати по кредиту не лягли важким тягарем на бюджет, оскiльки економiя тепла i енергiї виявилася настiльки значною, що з лишком окупала цi витрати.

Таким чином, дискусiї про доцiльнiсть модернiзацiї та розвитку iснуючих систем центрального теплопостачання або тотальної замiни їх на автономнi тепловi пункти, даховi котельнi i поквартирне опалення варто вiдволiктися вiд полiтичних аспектiв i звернути увагу на досвiд розвинених i успiшних країн. А вiн показує, що в складному комплексi житлово-комунального господарства не iснує єдиних рiшень на всi випадки життя, i не варто вiдмовлятися вiд давно перевiрених часом i практикою схем, пiдкоряючись тiльки вiянням моди. Зарубiжний досвiд показав, що при використаннi сучасного обладнання та матерiалiв реконструйоване централiзоване опалення в комплексi з iншими технiчними рiшеннями (в т.ч. й iндивiдуальними системами теплопостачання) може стати ключем до розвитку нових енергозберiгаючих технологiй та оновленню всього ЖКК.



за матерiалами журналу Євробуд. // Www.glavteplotorg.ru
-Я Не боюся померти. Я просто не хочу бути присутнiм при цьому. (Вудi Аллен)
20-01-2018, 09:43
144 просмотров
[/group]