Меблi i аксесуари з пластика »Будiвельний портал - ремонт, нерухомiсть, облицювання, дизайн

Закон нашого часу: дерево i камiнь - добре завжди, але ж i пластик не такий простий, як здається. Щоб завоювати наше теперiшнє визнання, вiн пройшов складний i багатостраждальний шлях.

У 60-тi в нього закохувалися легко i без оглядки. У рiзнокольоровий, слизький, пружний пластик вбралася вся молода Європа, яка живе в ритмi рок-н-ролу, за образом i подобою Твiггi i з девiзом «Make love, not war». Пластиковим тодi було все - вiд плаща до дивана, включаючи побутовi прилади i декорацiї до кiнофiльмiв. Причини цiєї всеїдностi найпростiшi: в країнах, розорених Другої свiтової, потрiбно було швидко налагоджувати побут, будувати новий, яскравий i веселий матерiальний свiт, i хто краще полiмерiв мiг впоратися з цим завданням? І вони прекрасно себе зарекомендували, продемонструвавши два своїх головних якостi: серiйнiсть i демократичнiсть. Людям стали доступнi не просто стiл i стiлець, а цiкавi дизайнерськi речi, недарма саме поняття «дизайн» завжди спiввiдносять з 60-ми роками минулого столiття (хоча з'явилося воно набагато ранiше).

Минуло всього два десятилiття, i пластик звинуватили у всiх смертних грiхах. І виглядає вiн дуже дешево, i старiє зовсiм некрасиво, на вiдмiну, наприклад, вiд дерева, i повiтря крiзь нього не проходить, i планету засмiчує своїми вiдходами, але найстрашнiше - коли вiн горить: вiд задушливих парiв гине все живе. Звинувачення були серйозними, i пластик на час сильно втратив у популярностi, але тiльки на час - адже ми так до нього звикли, що вже й не уявляємо своє життя без полiетиленових пакетiв, полiпропiленових пляшок для води i полiкарбонатних CD-дискiв.

Що ж сталося за останнi роки? Вченi взялися за виховання полiмерiв, i тi з агресивних чужинцiв перетворилися, ну ... не в добрих друзiв, але в хороших приятелiв. Тепер багато хто з них «вмiють дихати», видiляють мiнiмум канцерогенiв при горiннi i привченi до «ресайлiнгу», тобто до повторної утилiзацiї. Самими мирними i безпечними визнанi вже згадуванi полiетилен, полiпропiлен i полiкарбонат. Але не тiльки безпекою пояснюється знову зростаючий iнтерес до пластика. Пластиковi предмети несподiвано придбали власну естетичну цiннiсть. Вiдмовившись вiд «дешевого вигляду», дизайнери пiшли двома шляхами: по-перше, почали iмiтувати за допомогою синтетичних матерiй дорогi породи дерева, мармур i гранiт, а по-друге, довели, що пластик сам по собi може бути надзвичайно красивим - дуже яскравим, фактурним, шовковистим, прозорим, з поверхнею, яку так i хочеться доторкнутися ... Другий шлях виявився найперспективнiшим: в 2005 вже не пластик прикидається натуральним, вiчно цiнним матерiалом, а дерево або метал фарбують пiд нього або покривають їм, прагнучи з'єднати надiйнiсть старих матерiалiв i ошатнiсть нових. До речi, в справi реабiлiтацiї пластика величезну роль зiграв всiм вiдомий Фiлiп Старк (куди ж без нього!): Вiн випустив цiлу колекцiю стiльцiв i крiсел з прозорого полiкарбонату, створену за мотивами старовинних моделей XVIII i XIX столiть. Вийшло i нашим, i вашим: шанувальники класики дiзнаються знайомий силует, любителi сучасностi насолоджуються новим змiстом.

Сiмейство пластикiв поповнилося дуже гiдними зразками - адже не секрет, що нiхто не винаходить хiмiчних формул заради оригiнальної фiшки в iнтер'єрi - все новi багатообiцяючi полiмери прийшли в меблевий дизайн з iнших, бiльш солiдних областей, на розвиток яких витрачаються великi грошi. Так, iнтригуючий техногель, що йде на сидiння шезлонгiв i крiсел (м'який, теплий, зберiгає на деякий час вiдбиток вашого тiла), спочатку використовувався тiльки в медицинi. Оборонка подiлилася кевларовой сiткою, створеною в 1965 роцi компанiєю DuPont, - з неї роблять бронежилети, оскiльки вона в сотнi разiв мiцнiше сталевий пластини. Автомобiльна iндустрiя подарувала iнтер'єру полiкарбонат (з нього роблять автомобiльнi фари), а також плексиглас (вiн же акрил або перспекс). З будiвництва, завдяки дизайнеру Арiку Левi, прийшов термо- i звукоiзолюючий алюкобонд, що складається з композитних полiетиленових панелей i алюмiнiєвої фольги. Нарештi, дизайнери захопилися екстремальними видами спорту i винесли звiдти углеволокно (карбон) i неопрен. Без першого не можуть обiйтися гонщики i льотчики, а без другого - дайвери. Мiж виробниками меблiв та iнших корисних речей (лiтакiв, машин i пароплавiв) назрiла серйозна конкуренцiя. Так, шанувальники дизайнера Марселя Вандерса в 2005 роцi стоять у черзi на стiлець, сплетений з карбонового волокна: сплести-то його раз плюнути, ось тiльки якийсь приватний авiаконцерн скупив всi європейськi запаси карбону ... Втiм, справжнi любителi прогресу готовi чекати цей стiлець стiльки, скiльки знадобиться, i це чи не яскраве пiдтвердження тому, що пластик i тепер живiший за всiх живих ?!