Вибираємо унiтаз i бiде »Будiвельний портал - ремонт, нерухомiсть, облицювання, дизайн

При покупцi ванни, раковини або миття багато хто з нас дуже допитливi, намагаючись дiзнатися про майбутнi придбання якомога бiльше. Коли ж мова заходить про унiтази чи бiде, ведемо себе по-iншому: вiдводимо очi, розмова з продавцем переходить на шепiт, питань - мiнiмум. Вважається, що тема пiкантна i про деталi розпитувати непристойно. А даремно, адже вiд правильностi вибору цього товару самого "повсякденного попиту" залежать i настрiй, i здоров'я, та й сiмейне благополуччя. Тому, вiдкинувши сором'язливiсть, спробуємо розiбратися, що слiд передбачити, вибираючи цi предмети.

Перше. Визначитися, скiльки потрiбно приладiв. Для власникiв стандартних квартир - все по проекту. Як правило - один унiтаз. Якщо дозволяють розмiри туалетної кiмнати, то можна встановити ще й бiде. А якщо не дозволяють, але туалет i ванна роздiленi перегородкою, то додатковий обсяг (отже, i можливiсть установки бiде) можна отримати при поєднаннi цих двох кiмнат.
У квартирах полiпшеного планування звичайно передбачають ще й гостьовий туалет, який найчастiше бiде НЕ обладнають.

Що стосується котеджiв або квартир iндивiдуального планування, то тут все в руках замовника. Зазвичай влаштовують один-три гостьових туалету (по одному на кожен поверх, включаючи пiдвальне або напiвпiдвальне примiщення). Для кожної спальнi передбачається свiй, найчастiше поєднаний з ванною кiмнатою або душовою.

Друге. Залежно вiд матерiального достатку або амбiцiй потрiбно вибрати матерiал, з якого буде виконаний унiтаз (бiде). Ним може стати золото, скло, сталь, пластик, чавун, але найчастiше - санфарфора i санфаянс. Що стосується останнiх, то завжди виникає питання, чим прилади з цих матерiалiв вiдрiзняються один вiд одного? І чому цiна на порцеляновi вироби набагато вище, нiж на фаянсовi? Технологiя виробництва фарфорових - дорожча, тому й продукцiя виходить з ряду показникiв краще. Неспецiалiсту розрiзнити готовi прилади з санфарфора i санфаянса важко. Особливо якщо глазур, якою вони покритi, в обох випадках дуже якiсна. Головна властивiсть, що ставить фарфор i фаянс на рiзнi рiвнi, - ступiнь їх пористостi, а значить, гiгроскопiчностi. У порцеляни вона дуже маленька, у фаянсу - трохи бiльше.

Це впливає, по-перше, на довговiчнiсть виробiв (мiцнiсть, якiсть контакту основи з глазур'ю), по-друге, на здатнiсть вiдторгнення вiд поверхнi унiтазу бруду, патьокiв iржавої води, сечовини i т. П., По-третє, на наявнiсть супутнiх забрудненню запахiв. Однак принципової рiзницi мiж фарфорових та фаянсових виробiв немає. Адже термiн їх служби настiльки великий, що вони швидше старiють морально, нiж руйнуються. Для фаянсових - вiн становить 30-40 рокiв, для порцелянових - близько 50-60. А ремонт у квартирах з оновленням iнтер'єру та обладнання вiдбувається в середньому через 15 рокiв. Мабуть, головна вiдмiннiсть в тому, що, чим дешевше (гiрше) фаянс, тим бiльше потрiбно часу i сил для догляду за ним.
Вибираємо унiтаз

Знавцi iсторiї стверджують, що сучасна назва чашi для туалету - "унiтаз" - виникло завдяки iспанськiй фiрмi "Єднiсть" (Unidad), однiєю з перших освоїла їх виробництво в кiнцi XIX столiття.

Третє. Тепер звернемо увагу на пiдбiр конструкцiї унiтазу (бiде) вiдповiдно до пiдведенням каналiзацiї. Для споруджуваного котеджу ця проблема не така важлива, так як нею займається проектувальник. А от при ремонтi i замiнi обладнання, якщо не передбачити варiанти, можуть виникнути труднощi. Мова йде про випуск унiтазу. Вiн повинен вiдповiдати вводу в каналiзацiйний стояк. Унiтази (бiде) за конструкцiєю випуску подiляються на горизонтальнi, вертикальнi i косi (пiд кутом в 45 градусiв). Перед тим як йти в магазин, обов'язково уточнiть цей момент. Тим, у кого є можливiсть вибирати каналiзацiйнi комунiкацiї, корисно знати, що, чим вертикальнее розташований стiк, тим ближче до стояка можна розмiстити сам унiтаз. Це дуже суттєво для малогабаритних туалетних кiмнат.

Четверте. Заздалегiдь потрiбно вирiшити - яким буде взаєморозташування унiтазу i зливного бачка. Існує спiльне i роздiльне розмiщення. При спiльному - бачок крiпиться до унiтазу за допомогою окремої вставки (полички) або безпосередньо до корпусу унiтазу. Першу конструкцiю найчастiше називають компактом, другу - моноблоком.

При роздiльному розташуваннi бачок може розташовуватися на будь-якому рiвнi: з'єднання з унiтазом здiйснюється за допомогою труби. Зазвичай такi бачки закрiплюються на стiнi або вбудовуються в неї. В останньому випадку часто використовують раму (каркас), на яку крiм бачка монтується i сам унiтаз. Таким чином, чаша може бути вивiшена, а не спиратися, як звичайно, на пiдлогу.

П'яте. Важливе значення має механiзм змиву унiтазу, який розташовується в бачку. Як правило, левова частка неприємностей виникає саме через нього: то вода починає просочуватися i чаша рудiє вiд iржi, то раптом в самий невiдповiдний момент перестає працювати змив, то навпаки - вода тече потоком, не зупиняючись. Причин несправностей сучасних механiзмiв кiлька. Ось найпоширенiшi. По-перше, їх слабка пристосованiсть до жорсткої водi, де багато домiшок i зважених часток. Для запобiгання неполадок доцiльно ставити на вводi холодної води в квартиру фiльтри грубого i тонкого очищення. По-друге, викривлення пластику, що становить основу конструкцiї, яке вiдбувається найчастiше при помiтному перепадi температури води в бачку, а також погана якiсть самого пластику. По-третє, стирання або старiння прокладок та iнших подiбних елементiв. Один зi способiв уникнути несправностей зливного бачка - це вибрати модель з простою конструкцiєю. В останнi роки з Заходу прийшла мода на установку двошвидкiсних бачкiв: при натисканнi однiєї кнопки випливає для змиву 6 або 8 лiтрiв води, при натисненнi iншої - 2 або 4 лiтри. Разом з цим перiодично поновлюється кампанiя по змiнi росiйського стандарту бачкiв на iноземний - бачки меншого обсягу. Однак проблема зайвої витрати води вирiшується (i вже давно) iншим, бiльш простим i дешевим шляхом - установкою механiзму, що подає обсяг води в залежностi вiд тривалостi утримання кнопки (важеля) управлiння змивом. Перш нiж купувати унiтаз iз зливним бачком, поцiкавтеся у практикуючого сантехнiка, який механiзм кращий. Вiн може розповiсти багато цiкавого з того, що зазвичай не публiкується у пресi. На жаль, досi зустрiчаються моделi механiзмiв i дуже вiдомих компанiй, якi проте мають недоробки, не кажучи вже про численнi пiдробки. Нерiдкi випадки, коли iноземний санфаянс начиняють непiзнаними зливними механiзмами.

Одна з ознак механiзму високої якостi, поряд з надiйнiстю, - безшумнiсть його роботи, точнiше - мiнiмальний шум води, що заповнює бачок пiсля зливу.

Шосте. Варто звернути увагу на розподiл води при змивi в чашi унiтазу. Для того щоб унiтаз обмивали рiвномiрно i був вiдсутнiй запах, частина потоку спецiальними розсiкачами направляється пiд верхнi загини чашi по всьому його периметру. Якщо вода потрапляє не на всi дiлянки, то використання такого унiтазу небажано.

Сьоме. Ми пiдiйшли до питань, що викликають найбiльшу збентеження покупцiв при спiлкуваннi з продавцем, а саме: якими по внутрiшнiй конструкцiї бувають чашi унiтазу? Яку конструкцiю вiддати перевагу?

Вибiр конструкцiї залежить, як правило, вiд двох причин: практичностi i особистих поглядiв на гiгiєну i ставлення до здоров'я. За способом змиву прилади бувають з горизонтальним, плоским, змивом i з вертикальним - глибоким. Однак, незважаючи на такi загальноприйнятi назви, бiльш зручно подiляти чашi по наявностi горизонтальної полички ("трамплiну"). Якщо поличка вiдсутнiй, то обов'язково є жолоб (стiк) з переднiм розташуванням, заднiм або обома одночасно.

Поличка-трамплiн призначена для уникнення сплеску води при користуваннi. До недавнiх пiр унiтазами подiбної конструкцiї найчастiше обладналися туалетнi кiмнати в бiльшостi житлових багатоквартирних будинкiв та установ. Дiйсно, сплеск не вiдчувається людиною, так як вiн вiдбувається вже пiд час змиву. Однак якщо чоловiк користується унiтазом як пiсуаром, то патьоки вiд бризок на стiнах туалету i слiди крапель на брюках гарантованi. Але найбiльша неприємнiсть - запах. Особливо коли в квартирi туалет знаходиться поруч з кухнею, а витяжка працює слабо. Але наявнiсть полички може бути дуже корисним. Зрозумiло, якщо результати походу в туалет (хай вибачать мене читачi за натуралiзм) будуть деякий час перебувати на нiй, то з'являється запах. З iншого боку, перiодично спостерiгати за своїми екскрементами або екскрементами своїх маленьких дiтей зовсiм не шкiдливо. За наявнiстю в них кровi, глистiв i т. П., По змiнi кольору, запаху можна навiть неспецiалiсту визначити вiдхилення вiд норми в органiзмi, тим самим запобiгти розвитку таких захворювань, як рак шлунка, виразка, геморой, жовтяниця та багато iнших. Не зайве розповiсти про це дiтям, привчити їх до подiбних спостереженнями.

В унiтазах, де немає полички-трамплiну, одним iз способiв гасiння сплеску води є жолоба з переднiм i / або заднiм розташуванням. Останнiм часом на ринку з'явилися прилади з чашею у виглядi звичайної воронки, без змiщення або з невеликим зсувом нижнього отвору. Подiбна лiйчастого конструкцiя, крiм запобiгання сплеску, майже нанiвець зводить неприємностi, що виникають вiд бризок.

Вибирати унiтаз слiд також виходячи з того, як ви вiддаєте перевагу сидiти на ньому: якщо ближче до переднього краю, то з переднiм жолобом, якщо до заднього - iз заднiм. Унiверсальним вважається унiтаз iз заднiм жолобом. Рiзнi моделi мають i рiзнi нахили жолобiв, тому iдеальний комфорт може бути досягнутий тiльки iндивiдуальним пiдбором.

Крiм того, сила сплеску залежить вiд глибини унiтазу i вiд конструкцiї водного затвора. Чим бiльше вiдстань вiд верхнього зрiзу приладу до поверхнi води, тим менш вiдчутний сплеск. Однак, чим бiльше вiдстань до води, тим менше глибина затвора, а значить, може бути гiрше змив.

Восьме. Щоб вибрати унiтаз напевно, найкраще вiдчути його, або, як ще кажуть, - примiряти. Почати варто з визначення висоти унiтазу. Вибiр персонального унiтазу залежить вiд центра ваги користувача. А цей центр, у свою чергу, визначається зростом i вагою людини. Якщо прилад - загального користування (у тому числi гостьовий), то його висоту краще всього вибирати з урахуванням найвищого члена сiм'ї. Не соромтеся сiдати на стульчак i експериментувати: ноги повиннi злегка спиратися на пiдлогу, а не зависати. Кращим є положення, коли м'язи нiг, тазу, попереку i живота максимально розслабленi. В iдеальному випадку саджання i пiдйом з унiтазу повиннi здiйснюватися тiльки за рахунок перемiщення центру ваги тiла.