Мiфи про каркасний будинок »БiлдоМан - все про будiвництво та ремонт

Каркаснi домобудiвнi технологiї в нашому регiонi стають все бiльш популярними. Вони розглядаються як один з основних способiв вирiшення житлових проблем у сiльськiй мiсцевостi, дозволяють забудовувати дачнi масиви i котеджнi селища. Тим часом каркасне домобудiвництво оточене безлiччю мiфiв i легенд. Але виною тому - не саме технологiя, а не занадто досвiдченi будiвельники. Втiм, мiфи для того й iснують, щоб їх розвiнчувати.

На наведених тут знiмках - будується дача, господар якої цього лiта планує вiдзначити новосiлля, а поки люб'язно погодився подiлитися з нашим кореспондентом власними спостереженнями.

Мiф перший. Каркасний будинок побудує навiть дилетант

Воiстину, це той самий мiф, який грiє душу багатьом потенцiйним «самозабудовникам». Я теж починав будiвництво з того, що пiшов в книжковий магазин i придбав там цiлий портфель книг, присвячених приватному житловому будiвництву. Дiйсно, сьогоднi в продажу зустрiчається чимало перекладних посiбникiв, що оповiдають про канадських i фiнських будiвельних технологiях, а будiвельнi iнтернет-форуми (i нашi, i зарубiжнi) дають покроковi iнструкцiї з iлюстрацiями. Основною їх сюжет - середня сiм'я будує будинок: ось ми розчистили майданчик, поставили стовпчики, спорудили нижню обв'язку, стiни, дiйшла черга до крокв ... А ось i новосiлля!

Тим часом слiпо слiдувати технологiчними схемами перекладних книжок - значить, приректи себе на проблеми. Одна справа - пустелi Невади або скелястi грунти Скандинавiї, зовсiм iнше - болотистий Пiвнiчно-Захiд Росiї з його пливунами i високо розташованими грунтовими водами. Не зв'язанi мiж собою опори стовпчастого фундаменту неодмiнно гулятимуть, а разом з ними - i весь каркас. Але каркасна дача в нашому клiматi не тiльки гуляє на стовпах. Протягом року вона багато разiв замерзає i вiдтає, намокає i висихає.

Друге. Популярна у фiнiв технологiя «платформа», активно просувається сьогоднi в Росiї, розроблена для добре висушеної строганой дошки. У нас в хiд найчастiше йде деревина природної вологостi з найближчої бази будматерiалiв. Тому, виводячи iдеально рiвнi стiни, через кiлька мiсяцiв будiвельники виявляють люфти, перекоси, викривлення, провисання перекриттiв i iншi прикрi неприємностi.

Висновок. Якщо ви збираєтеся будувати не бюджетну хатину, а будинок для постiйного проживання, з пiдозрою поставтеся до пропозицiй будiвельникiв, що пропонують каркасне спорудження з сирої деревини на стовпчастих фундаментi: будiвельнi бригади приходять i йдуть, а вам - жити в новому будинку не один рiк.

Мiф другий. Каркасний будинок швидко «старiє»

Як випливає зi спецiальної лiтератури, при правильному дотриманнi технологiї термiн служби каркасного будинку складає 30-50 рокiв. Але вiдомi випадки, коли «каркаснiкi» живуть не одне столiття. А адже нашi предки не знали нi кремезних антисептикiв, нi сушильних камер.

Можна сказати, що будь-який будинок живе, поки в ньому живуть i пiдтримують його в належному станi. Закинута будова з цегли теж швидко прийде в непридатнiсть. Довговiчнiсть каркасного будинку залежить вiд обраних при будiвництвi антисептикiв i антипiренiв, якостi деревини, правильностi монтажу утеплювачiв i iнженерних систем. У тому, що стосується ремонтопридатностi, то тут каркасний будинок не має собi рiвних. Його господар може легко змiнити зовнiшню чи внутрiшню обшивку, утеплюючий матерiал, змiцнити окремi елементи каркаса, дiстатися до розташованих в стiнах комунiкацiй. Причому все це можна зробити, не виселяючись з дому. Для того щоб зробити подiбний ремонт в цегляному будинку, доведеться ламати стiни.

Мiф третiй. Каркасний будинок бiльш пожежонебезпечний, нiж кам'яний

Якби не це омана, то шанувальникiв у каркасного домобудiвництва було б значно бiльше. Дiйсно, неправильно зiбраний будинок, якщо його господар до того ж заощадив, пропустивши крiзь перекриття дешевi металевi димарi-сендвiчi, може згорiти в лiченi хвилини. Менi довелося бачити, як горить свiжозбудовану будинок: у вентиляцiйних зазорах мiж утеплювачем i облицюванням вогонь поширюється миттєво, як в турбiнi, а що залишилися в них сухi тирса спалахують як порох. Тому при будiвництвi дуже важливо дотримати цiлий комплекс заходiв пожежної безпеки. Дерев'янi елементи в «проблемних» мiсцях повиннi бути обробленi вогнезахисними складами. Крiм того, необхiдно суворо дотримуватися правил монтажу димоходiв, опалювальних систем i електроустаткування - саме вони є основними джерелами загорянь.

Сказане вiдноситься не тiльки до каркасних будинкiв, але i до будь-яким iншим. У цегляному будинку теж безлiч горючих конструкцiй: вiд меблiв до крокв i елементiв перекриттiв. А у випадку, якщо, не дай Бог, сталася пожежа, власники каркасних будинкiв часом виявляються в менш сумному положеннi, нiж господарi кам'яних. Пожежа в рiвнiй мiрi приводить в непридатнiсть i дерево, i залiзнi балки, i цегляну кладку. Будинок, облицьований зовнi цеглою, вигорає, як хороша муфельна пiч. У будь-якому випадку розiбрати останки згорiлого каркаса, щоб почати будуватися заново, значно простiше, нiж зносити згорiлий кам'яний будинок.

Мiф четвертий. Каркасний будинок недостатньо екологiчний

Нарiкання найчастiше викликає, власне, не каркас з деревини, а застосовуванi для утеплення матерiали на основi пiнополiстиролу i мiнеральної вати.

Але якщо дуже постаратися, то будь-який будинок можна зробити небезпечним для здоров'я проживаючих. Екологiчнi мiни уповiльненої дiї можуть пiдстерiгати нас усюди: у пiдвальному радон, «Фоня» радiацiєю щебенi для бетонного розчину, що не пройшли сертифiкацiї деревно-стружкових плитах, фарбах, лаках, всiляких захисних антисептичних складах. При чому тут каркасна технологiя?

Мiф п'ятий. Каркасний будинок не тримає тепло

Каркаснi стiни, зiбранi за всiма правилами, мають низьку теплопровiднiсть. Прогрiти його можна всього за кiлька годин. Це чудова властивiсть для дачi, вiдвiдуваною взимку вiд випадку до випадку.

Десять-п'ятнадцять сантиметрiв пiнополiстиролу або плитного утеплювача на основi мiнеральної вати замiнять мало не метрової товщини цегляну кладку. У всякому разi, саме так пiдносять властивостi сучасних теплоiзоляцiйних матерiалiв в буклетах виробникiв. Але все залежить вiд того, хто i як будує. Будинок, в якому гуляють протяги, на стiнах утворюється конденсат, а тепло не тримається - будiвельний шлюб. Можливо, будiвельники забули покласти утеплювач, паропроникнi мембрани, залишили щiлини i мiстки холоду. У середовищi досвiдчених професiоналiв, що будують дачнi будинки, i полiстироли, i мiнераловатнi плити мають своїх прихильникiв i супротивникiв. Пiнопласт, використовуваний як утеплювач в стiнах каркасної дачi, не вбирає вологу, а тому не потребує нiяких паро- або гiдрозахисних плiвках. Гiгроскопiчнi мiнераловатнi матерiали не повиннi контактувати з деревом i виконують свою функцiю, тiльки якщо правильно пiдiбранi паро-та гiдроiзоляцiйнi мембрани, дотриманi вентиляцiйнi зазори.

Повернемося до питання про дилетантизм i пiдiб'ємо пiдсумок. Побудувати каркасну хатину дiйсно може навiть дилетант. Але зробити будинок безпечним, теплим i комфортним, щоб нiде не дуло i не капало, пiд силу тiльки технiчно грамотному фахiвцевi, витягувати корисний досвiд зi своїх або чужих помилок.