Ремонт стелi »Будiвельний портал - ремонт, нерухомiсть, облицювання, дизайн

Затiваючи ремонт, необхiдно знати, хоча б приблизно, коли ви зберетеся робити наступний. Якщо тривалий час не пiднiмати очi догори - один варiант. Якщо ж через рiк-другий побажаєте помiняти "небо" над головою - зовсiм iнша пiсня.

Якщо ваша стеля покрита масляною фарбою, нiчим iншим ви його бiльше пофарбувати не зможете. Тому що масло кладеться на грунтовку iз застосуванням олiфи, яка просочує бетон, i нiякий iнший матерiал на нiй вже триматися не буде. У цьому випадку вибiр невеликий: або знову масляна фарба, яка через два-три роки жовтiє навiть при дотриманнi всiх санiтарних норм (мається на увазi, що ви не будете в цьому примiщеннi постiйно палити i готувати їжу, не вiдходячи вiд плити день i нiч) , або дорогий натяжна стеля.

Бувають випадки, коли на стелю приклеєнi стельовi шпалери. Клеяться вони прямо на бетоннi плити, а значить, вам доведеться виконати повну пiдготовку пiд нове покриття. Знову клеїти на стелю папiр не рекомендується - в типових будинках будiвельники роблять це виключно з мiркувань швидкостi i дешевизни - їм тодi не доводиться нi грунтувати, нi шпаклювати стелю. "Паперова краса" зберiгає божеський вид максимум року три.

Є й iншi "тонкi" моменти - не в кожному будинку можна добитися iдеального виду стелi. Справа в тому, що робота наших будiвельникiв залишає бажати кращого. Мається на увазi, що стелi по вiдношенню до стiн повиннi знаходитися пiд кутом 90 °. У панельних новобудовах плити "гуляють", отже, вирiвняти стелю iдеально не так-то просто. У старих будинках не варто застосовувати деякi види шпаклiвок. Виключенi, наприклад, дорогi iмпортнi шпаклiвки фiрми "Пуфас" - вони збiльшують вагу стелi, i стара штукатурка може не витримати.

В iдеалi стеля оновлюється одночасно зi стiнами, але радимо всю брудну стельову роботу зробити перед тим, як ви приймете ремонтувати пiдлогу (стелити паркет, лiнолеум, ковролiн або плитку). Але якщо ви все-таки вирiшили придiлити увагу тiльки стелi, подбайте про збереження пiдлоги, стiн i меблiв. Пiдiйдуть старi газети або полiетиленова плiвка. Тi, кому не шкода шпалер, користуються кнопками або звичайним скотчем. Бiльш "просунутi" знають, що iснує спецiальна малярська стрiчка. Це паперовий скотч, на який нанесено шар особливого клею. Стрiчка не залишає нiяких слiдiв нi на шпалерах, нi на фарбi, нi на склi. Закрiплюєте малярською стрiчкою плiвку на пiдлозi, стiнах, меблях. Все, що буде сипатися зверху в процесi створення стелi, - нехай собi сиплеться. Пiсля закiнчення робiт стрiчка легко знiмається.

Для видалення старого покриття можна скористатися старим перевiреним способом: змити побiлку водою, а водоемульсiонку просочити розчином йоду (у пропорцiї пухирець йоду на вiдро води) i зчистити перфоратором. Однак все це довго, клопiтно i брудно.

Зараз у продажу є спецiальнi змивки, за допомогою яких можна легко видалити будь-яку стару фарбу. Пiдвищеним попитом користуються змивки нiмецької фiрми "Пуфас". Змивки наносяться на стелю валиком або широким пензлем i через 20-30 хвилин легко вiддаляються разом зi старою фарбою.
Видалення стельового грибка

У процесi роботи багато стикаються з тим, що видаляти потрiбно не тiльки стару фарбу, але й таку неприємну штуку, як грибок - плями i нарости цвiлi буро-зелених кольорiв, найчастiше з'являються в примiщеннях з пiдвищеною вологiстю.

Якщо грибок "оселився" на вашiй стелi, не варто його iгнорувати. Косметичний ремонт положення не врятує. Як результат - викинутi на вiтер грошi i даремно витраченi сили. Вже краще вiдразу оголосити вiйну цiй органiчної зарази. Для боротьби краще всього використовувати спецiальнi засоби вiд цвiлi.

У продажу є нiмецькi кошти вiд цвiлi фiрми "Пуфас" у флаконах по 500 р i фiнськi - фiрми "Тiккурiла" пiд назвою "Хомеенпойсте". Вони дешевшi нiмецьких рази в чотири - 3 $ за 1 л. Вибiр наших засобiв боротьби значно бiднiше: позначається нацiональна звичка до мiдного купоросу. Вiн теж виводить грибок. Але дiстати цей засiб можна тiльки в будiвельних фiрмах або в спецiалiзованих магазинах.

Користуватися засобом вiд цвiлi просто: пшикнули на грибкову гидоту з балончика, почекали 30 хвилин, дивлячись, як все це шипить i пузириться, - i немає грибка. Помер. Неприємний тiльки їдкий запах хлорки, що повзе по примiщенню пiд час процесу. Поки навала грибка не прийняло розмiрiв катастрофи, а знаходиться в початковiй стадiї, засоби вiд цвiлi дiйсно здорово допомагають.

Непогано убезпечити себе вiд появи грибка в майбутньому заздалегiдь. Для цього потрiбно прийняти профiлактичнi заходи. Існують спецiальнi протигрибковi добавки до фарби (знову-таки "Пуфас" i "Тiккурiла").

Грибковi вогнища великих розмiрiв можна прибирати так: бетон видовбується або випалюється пропаном або плазмової зварюванням. Потiм знову закладаються i грунтується купоросом. Зрозумiло, що в цьому випадку звертаються до фахiвцiв. Поширена думка, що боротися з грибком марно, невiрно.

Отже, стеля розчистили. Але перш, нiж приступати до роботи, потрiбно з'ясувати, наскiльки вiн у вас горизонтальний. Найпростiший спосiб - за допомогою схилу замiряти вiдстань вiд пiдлоги до стелi по кутах кiмнати. Якщо з'ясується, що нахил все-таки є, доведеться про це пам'ятати пiд час грунтувальних i шпаклювальних робiт, щоб "повернути" стелю в горизонтальне положення.
Пiдготовка стелi пiд фарбування, обклеювання шпалерами, побiлку

Насамперед закладаємо всi шви в перекриттях. Однi кажуть, що це обов'язково, особливо якщо будинок старий або побудований за типовим проектом. На стику стельових i стiнових плит вiдбуваються "зрушення": будинок постiйно живе, йде пiддувши повiтря, вiдшаровуються шпалери, обсипається штукатурка i шпаклiвка. Іншi вважають, що шви потрiбно залишати вiдкритими, саме унаслiдок цiєї самої "гри" плит.

Прихильники першої думки повиннi запастися цементним розчином для закладення швiв (простiше кажучи, цементом з пiском). Продається вiн вже у виглядi сумiшi. Залишається тiльки додати води. Рiвно стiльки, щоб отримати консистенцiю тесту. Закладаються шви за допомогою шпателя або "пiстолета".

Прихильники iншої точки зору використовують серпянку, що в перекладi означає всього-на-всього будiвельний бинт. Серпянка смугами клеїться прямо на русти (вiдкритi шви) за допомогою клею ПВА, розведеного водою. Шви повиннi пiдсохнути протягом приблизно годин двох.

Наступнi два етапи - грунтовка i шпаклiвка - покликанi пiдготувати стелю до фiнiшної обробки, якою може бути забарвлення стелi (але тiльки не олiйними фарбами) або поклейка шпалер.

Грунтовка повинна просочити бетон, щоб згодом зi стелi нiчого не сипалося, i вирiвняти поверхню. Грунтовки вiдрiзняються глибиною проникнення - чим глибше, тим якiснiше i довговiчнiше.

Стеля грунтується валиком. Що стосується матерiалiв, то тут є з чого вибирати. З iмпортних фахiвцi рекомендують продукцiю нiмецької фiрми "Пуфас": "Тиффинг-грунт LF" та "Унiверсал Тиффинг-грунт LH", найбiльш часто зустрiчаються у продажу. Перша грунтовка застосовується у випадках, коли стеля - середньої нерiвностi, шорсткостей на ньому небагато. Друга вбирається глибше, нею можна грунтувати стелю по старiй, погано очищеної поверхнi. Коштують обидвi приблизно однаково. Можна скористатися й вiтчизняними грунтовками - вони рази в два-три дешевше, але менш довговiчнi. Є i зовсiм простий спосiб - 10 л води на 1 л клею ПВА. Правда, врахуйте - довго така стеля не проживе.

Грунтовка повинна бути зроблена на совiсть. Адже її функцiя - так просочити бетон, щоб основа стелi перетворилася на монолiт. Нашi ремонтники, що працюють по-старому, нiяк не можуть звикнути до iмпортної грунтовки, що має вид води iз запахом фарби, i за звичкою до цих пiр використовують олiфу. І хоча на неї в iдеалi можна класти тiльки масляну фарбу, горе-ремонтники можуть пофарбувати проолiфенний стелю i фарбами на воднiй основi. В результатi стелю втрачає пристойний вигляд вже через кiлька мiсяцiв.

Шпаклiвка - саме захоплююче заняття, але жахливо вiдповiдальне i в деяких випадках досить дороге. Вiд якостi шпаклiвки залежить, чи буде стеля iдеально рiвним.

Сам шпаклювальний матерiал - це бiлий порошок, який розводиться водою для отримання густої м'якої маси. Шпаклiвка буває трьох видiв: для внутрiшнiх, зовнiшнiх i вологих примiщень. Лiдери продажiв - нiмецький "Пуфас" i фiнський "Ветонiт". Краща росiйська шпаклiвка - фiрми "Глин". Цiлком стерпна - польської фiрми "Атлас". У росiйської та польської шпаклiвки витрата бiльше, нiж у нiмецької i фiнської, але в результатi все одно виходить в два-три рази дешевше. Зате, використовуючи нiмецьку або фiнську шпаклiвки, ви робите стелю "на столiття".

"Пуфасниє" стелi на сьогоднiшнiй день дiйсно найякiснiшi - термiн їх служби досягає 30 (!) Рокiв. Можна використовувати змiшанi шпаклiвки, скажiмо, "Ветонiт" + "Пуфас". Але! Необхiдно чiтко усвiдомити псевдоматематичне правило: вiд змiни мiсць доданкiв сума, ох, як змiнюється! Існує така неприємна штука, як вiдторгнення матерiалiв. Якщо спочатку кладеться "Ветонiт", а потiм "Пуфас", чекайте обвалу. А якщо робити навпаки - тримається "мертвою хваткою". Користуючись послугами ремонтникiв, не соромтеся поцiкавитися послiдовнiстю нанесення шарiв - горе-фiрми i не те витворяють.

Щоб застрахуватися вiд появи трiщин на стелi, прямо на невисохлу шпаклiвку можна наклеїти звичайну марлю або широку серпянку, якi виконують функцiї армуючої сiтки.

Останнiй штрих для отримання iдеально рiвнiй поверхнi - фiнiшна шпаклiвка, що приховує зовсiм дрiбнi вади.

Фiнiшна шпаклiвка - дрiбнозерниста, тобто зовсiм рiвна i гладенька. Нашу ("Глин") або польську ("Атлас") в магазинах необхiдно запитувати саме як "фiнiшну". А "Пуфас" всю свою шпаклiвку випускає в дрiбнозернистому варiантi, тому основна, про яку сказано вище, може використовуватися i як фiнiшна.

Через кiлька годин, коли шпаклiвка пiдсохне, стеля шлiфується. Самої що нi на є банальною наждачним папером. (Вiдверто кажучи, заняття досить нудне, а головне - нескiнченна бiганина типу "злiз з драбини, посунув, знову видерся - шкури; знову слiз, посунув ..." стомлює до печiї. Але нiчого не поробиш - треба.) Монолiтна основа, з нетерпiнням очiкує забарвлення, готова.

Але перш, нiж перейти безпосередньо до "художньої" частини, варто привести опис ще одного способу пiдготовки стелi пiд забарвлення. Вiн хороший тим, що вимагає мiнiмуму зусиль i раз на п'ять менше витрат, нiж "Ветонiтом-пуфасний". Мабуть, це найпростiший i дешевий варiант якiсної стелi (побiлка або стельовi шпалери не в рахунок).

Гiпсокартон - це готовi стельовi панелi, зазвичай розмiром 1,2x3 м. Продаються разом з iнструкцiєю iз застосування, в якiй в принципi здатний розiбратися будь-який, навiть самий далекий вiд ремонту чоловiк. Прямо на перекриття крiпиться металевий каркас, i до нього за допомогою саморiзiв пригвинчуються гiпсокартоннi плити. Потiм все це шпаклюємо i фарбуємо.

Єдиний мiнус такого методу - втрата до 5 см висоти стелi. Зате плюси незаперечнi: швидко - раз, дешево - два, iдеальний варiант для кривих-горбатих стель - три. Ховаються будь-якi нерiвностi, як кожної окремо взятої плити, так i всiєї стелi в цiлому. Ідеальний варiант для вищезазначених випадкiв, коли стеля має нахил - економiя на шпаклiвцi i грунтовцi виходить колосальна.

Плити з гiпсокартону можна пофарбувати будь-якою фарбою, лягає вона рiвно, поверхня виглядає гладкою. Начебто все. Єдина прикрiсть - гiпсокартон боїться води, i якщо вас заллють сусiди зверху - погано справу.
Заключна обробка стелi: побiлка, фарбування, лiпнина

Отже, стеля готова до роботи. Про масляної фарби вже було сказано, i зв'язуватися з нею не радимо. Краще використовувати алкiду емаль. Оптимальний варiант - водоемульсiйна або дисперсiйнi фарби. Краще - матова. Будете дивитися вгору, як в туманну далечiнь, - зорово розширюється обсяг. Хочете - зробiть стелю кольоровим. Квiтiв фарби зараз безлiч.

Гiднiсть воднодiсперсiонкi - її довговiчнiсть. "Дозволяє" мити себе до двох тисяч разiв! Крiм того, ця фарба - радiсть курця. Навiть якщо ви смолите як паровоз, стеля залишиться невинно чистим дуже довго. 20-кiлограмового вiдра вистачить на 80-100 м2. Імпортну фарбу досить покласти в два шари, нашу краще в три. Для цього найкраще скористатися валиком або розпилювачем.

Водоемульсiйна або дисперсiйнi фарби. Вiдмiннiсть цих фарб один вiд одного тiльки в тому, що перша може змиватися, хоч i з труднощами. Друга ж - абсолютно вологостiйка. Найкращi - нiмецькi "Фейдал" i "Пуфас", фiнська "Тiккурiла". Спектр квiтiв водоемульсiонкi досить широкий. Воднодисперсионная фарба в основному тiльки бiла.

Якщо ви хочете пофарбувати стелю в який-небудь екзотичний колiр, вам не обiйтися без кольорiв - фарбувальних добавок. Змiшуючи їх з основною фарбою в певнiй пропорцiї, можна отримати будь-який вiдтiнок. Пропорцiї завжди вказанi на ємностi.

Масляна фарба - росiйського або бiлоруського виробництва. Можна знайти i польську. Але iноземцi "масло" справедливо не люблять i вже майже не поставляють. Як вже говорилося, воно не дає стелi дихати i швидко жовтiє.

Алкiдна емаль - нiмецька "Пуфас" або фiнська "Ветонiт". У iмпортної емалi дуже широкий спектр кольорiв, у нашої вiтчизняної - трохи менше. А от турецька - практично завжди тiльки бiла.

На Заходi емалi застосовують дуже широко: ними рясно фарбують i житловi примiщення, i автомобiлi. У нас до них ставляться обережно, з вельми банальної причини: вона вдвiчi дорожче фарб на воднiй основi. Але зате бiлий колiр емалi - бiльш бiлий, нiж колiр "бiлої фарби". Та й сохне емаль швидше, i вологiсть їй не страшна.

Можна, звичайно, i розвести крейду водою, додати синьки для вiдтiнку i отримати побiлку. Але банально побiлений крейдою стеля - сумнiвне задоволення, i надовго чистоти в будинку вiн не додає. Краще все-таки фарбувати. Або вже обклеювати стельовими шпалерами.
Прикраси для стелi

Естетам або власникам "перекошених" квартир рекомендуємо стельовий плiнтус або лiпнину.

Два найпоширенiшi варiанти - пiнопласту i пiнополiуретановий плiнтус. Пiнопластовий коштує в середньому 1 $ за погонний метр. Пiнополiуретановий - в п'ять разiв дорожче, зате має вигляд "пiд лiпнину", i його можна фарбувати. Планується вiзуально вирiвнює перекоси стелi, та й виглядає симпатично.

Якщо засоби дозволяють, i стиль вашого житла вiдповiдає, прикрасьте стелю лiпниною з гiпсу. Цiни залежать вiд польоту фантазiї i вiд товщини гаманця. Примiром, тiльки лiпнина обiйшлася губернатору Курської областi Руцкой в ??62000 $. Але врахуйте, лiпнина i плiнтус вiзуально "опускають" стелю. Якщо вiн i без того невисокий, а плiнтус вам все-таки вкрай необхiдний, не купуйте широкий.

Загалом, довести стелю до розуму i не за дуже великi грошi не так складно. Було б бажання. Вибiр технологiї та зовнiшнього вигляду - за вами. Сьогоднi крiм класичних стель iснують ще пiдвiснi, рейковi, натяжнi, дерев'янi i навiть мозаїчнi (список наведено за принципом "вiд дешевих до дорожчих"), але це вже окрема розмова.