Стiни у ваннiй »Будiвельний портал - ремонт, нерухомiсть, облицювання, дизайн

Стародавнi римляни (часiв Імперiї) вважали, що мiсце, де людина робить обмивання, має бути не просто красивим, а прямо-таки розкiшним. Згадаймо хоча б знаменитi терми Каракалли.

У нашi днi питання "як обробити триметрову ванну кiмнату?" видається куди бiльш простим, але все ж вирiшувати його треба ...

Я не стану радити найдешевший спосiб обробки - обшивку стiн пластиковими панелями. На будiвельних ринках їх повно, i колiр можна пiдiбрати пiд будь гранiт-малахiт-мармур. Ось тiльки виглядати ваша ванна буде зовсiм як приймальня (або вбиральня) якого-небудь офiсу. Воно вам треба?

За найдешевшим способом слiд спосiб класичний - керамiчна плитка.

Розкид цiн тут десь вiд 200 до 900 руб. за квадратний метр. Найдорожча плитка - iспанська, найдешевша - вiтчизняна. Однак, як показав особистий досвiд, дешева - ще не означає погана. Ми з чоловiком купили на ринку дуже стильну бiлу плитку з текстурою, що нагадує не те вельвет, не те ще яку фактурну тканину, всього за 240 руб. / М2 (виробник - екатiрiнбургскiй завод керамiчних виробiв). Робочi потiм її хвалили, казали, м'яка, добре рiжеться.

Єдине, що менi не подобається в бiльшостi вiтчизняної плитки, так це те, що якщо на нiй є малюнок, то вiн на кожнiй плиточки трафаретний, тобто одна i та ж "мармурова" прожилка буде повторюватися сто разiв пiд одним i тим же кутом. А ось iмпортна плитка найчастiше йде зi змiщенням малюнка, але i коштує вона дорожче - вiд 400 руб. / М2.

Найпоширенiший зараз туалетно-ний дизайн - "з бордюром", тобто вузької горизонтальної смужкою з невеликих контрастних за кольором або просто ошатних плиточок. Зазвичай знизу кладуть темнiший кахель, потiм на висотi сантиметрiв 80 вiд пiдлоги йде смужка бордюру, потiм свiтлий верх з парою-трiйкою декоративних вставок. Так оформленi 90% сучасних ванних кiмнат. Рокiв через п'ятдесят з фотографiй цих стiн можна буде легко визначити епоху. "Канарейка, фiкус i гiтара". "Шафа-купе, барна стiйка i сортир з бордюрчиком".

Саме цi мiркування i змусили нас iз чоловiком утриматися вiд цiєї типової плиткової моди. Але що можна запропонувати натомiсть?

У профiльних журналах-каталогах в основному все та ж сама iдея: нижнiй ярус, кант, верхнiй ярус. Або просто кант.

Тiльки раз десь промайнула забавна картинка: на плитках були намальованi корiнцi книг, i виходило, що викладена кахлем стiна нагадує бiблiотеку. Ще якось раз бачила дзеркальну плитку. Що ж, теж iдея: буде служити постiйним нагадуванням, що непогано б нарештi записатися у фiтнес-центр ...

А взагалi, з кахлем у нас все якось досить нудно. Ну, те, що мало текстурної плитки, ще можна зрозумiти - її мити складнiше, - але чому б не випустити, скажiмо, шестикутну, трикутну плитку, або ще якусь з нестандартною геометрiєю?

Єдине, що зараз з'явилося у продажу цiкавого - плитка для пiдлоги у виглядi паркетної дошки з iмiтацiєю текстури дерева. Її можна покласти ялинкою чи iншим "паркетним" способом. Цiна такого керамiчного паркету - вiд 600 до 850 рублiв за кв. метр, але оскiльки площа пiдлоги у ваннiй - це не те, що площа стiн, дозволити собi цю маленьку розкiш зможе будь-хто.

Тепер про цiну питання. Укладання плитки коштує 9-10 $ за м2, плюс сюди можуть додати затiрку швiв (0,5 $ за метр), а можуть i включити її в загальну вартiсть.

До речi, з приводу затирання треба сказати, що вона буває двох видiв - цементна, наприклад, Sopro (близько 250 руб. За пакет), i крейдяний, наприклад, Atlas (вона дешевша, 100 руб., Але зате швидко фарбували). Додамо ще до списку витрат плитковий клей - непогана марка "Юнiс плюс" або "Юнiс XXI столiття" (120 рублiв мiшок). Також вам може знадобитися вирiвняти стiни - 7-10 $ за м2 цiна роботи, плюс штукатурна сумiш i шпаклiвка.

Мозаїка

Це, мабуть, буде поiнтернесней, нiж плитка. Про те, що iснує скляна мозаїка (стекломозаїка), нам нагадала "ІКЕА", i це навiть стало чимось на зразок моди. Тут навiть простежуються певнi тенденцiї. Спочатку була популярна оздоблення простими квiтами або так званими сумiшами, що мiстять кiлька колiрних вiдтiнкiв. Їм на змiну прийшли геометричнi декори, сюжети з каталогiв виробникiв. Потiм справа дiйшла до створення складних авторських панно.

За цiною всю мозаїку можна роздiлити на двi основнi категорiї: так званi елiт-i економ-клас. Дорога ексклюзивна мозаїка (вiд 25 євро за метр) - це, звичайно, в першу чергу iталiйська Bisazza.

У "Бiсадзи" широка колiрна палiтри (понад сто кольорiв), i є т.зв. авантюриновий мозаїка з дрiбними золотистими вкрапленнями. Мозаїку економ-класу можна подивитися у китайських компанiй Super Glass i J & J. Цiна на китайкою мозаїку нижче (вiд $ 15 за м2), - як кажуть, "в силу макроекономiчних причин", - але вона взагалi-то непогана. Хоча палiтра тут не така багата - близько сорока кольорiв. У J & J так само, як i у "Бiсадзи", є i авантюриновий мозаїка.

Існує декiлька технiк виготовлення мозаїки. Найскладнiша i трудомiстка називається "римська мозаїка".

Вона повнiстю ручна, i застосовується там, де огляд мозаїчного панно передбачається з близької вiдстанi, або якщо зображення насичене дрiбними декоративними елементами. Спочатку малюється ескiз, потiм по ньому розмiчається основа в натуральну величину, i по нiй викладається панно. Для того щоб викласти всi елементи, стандартнi модулi - плиточки розмiром 2х2 см - колються на половинки, четвертинки, або навiть на бiльш дрiбнi частини. Це досить копiтка робота: за день мозаїст викладає 0.3-0.4 метра.

Бiльш дешевий спосiб - комп'ютерна графiка, або, як її ще називають, матрична складання.

Сенс цiєї технологiї в тому, що ескiз пропускається через спецiальну програму, яка розбиває його на модулi-квадратики - тобто на певне колiрне рiшення, - i зображення викладається з комп'ютерного набору.

Змiшана технiка, як неважко здогадатися, припускає поєднання комп'ютерної графiки та римської мозаїки. Наприклад, якщо в комп'ютерному ескiзi запланованi дрiбнi елементи, то їх виконують вручну в традицiйної римської технiцi, як би вбудовуючи в загальну картину. В результатi досягається цiкавий результат: те, що виконано в комп'ютернiй технiцi, виглядає бiльш розмитим, нiби створюючи заднiй план, а те, що викладено вручну, виглядає дуже чiтко, як би виступаючи на переднiй. Завдяки цьому створюється ефект обсягу, - а також враження недешевої авторської роботи.

Агломерат

Останнiй винахiд людства для обробки ванних кiмнат - новий дизайнерський матерiал пiд назвою агломерат. Вiн використовується як пiдлогових i настiнних покриттiв.

Для тих, хто з ним ще не стикався, даємо довiдку: агломерат - це з'єднання мiнералiв, пов'язаних цементуючим речовиною. Зовнi агломерат являє собою блискучi, щiльнi, досить великi i досить тонкi плити самих рiзних забарвлень. В якостi наповнювача агломерати можуть мiстити шматочки скляної мозаїки i вкраплення авантюрину.

Рiзновидiв агломерату дуже багато - пiд мармур, пiд гранiт, з маси скляної крихти, рiзноманiтних кольорiв, з рiзними наповнювачами ... Законодавець мод i цiн в цьому напрямку - все та ж Bisazza. Вона спецiалiзується на агломерате з вкрапленнями шматочкiв стекломозаики i авантюрина.

При всiх його недолiках у виглядi високої цiни (в офiсi Bisazza менi навiть не захотiли назвати для публiкацiї якiсь цифри: "Це дорого. Кому треба, самi дiзнаються"), у агломерату є одна перевага - вiн пластичний. Нагрiвання плиту до температури 650 С, її можна зiгнути i покрити криволiнiйнi стiни та iншi складнi поверхнi. Наприклад, облицювати по периметру пандус ванни, точно повторивши його контур.

Зручно, що агломерат можна використовувати в новобудовах, не боячись, що пiсля усадки будинку в матерiалi з'являться трiщини. Однак це ж властивiсть зобов'язує до акуратного зберiгання агломерату: рекомендується тримати його пластини плазом, не ставити на ребро - iнакше пiд власною вагою вiн може деформуватися.

Для укладання агломерату не потрiбно нiякої додаткової обробки стiни або пiдлоги. Єдине, що необхiдно, - рiвна поверхня.

Будь-яка будiвельна бригада, знайома з укладанням керамiчної плитки та подiбних покриттiв, повинна легко впоратися i з монтажем агломерату. Листи агломерату можна нарiзати на бiльш дрiбнi частини заданої форми i викласти з них геометричний орнамент, сюжетне панно, напис ... Але щоб елементи iдеально збiгалися, їх потрiбно вирiзати на спецiальних верстатах для рiзання твердих матерiалiв, що використовують водний струмiнь.

Виробники наполягають, що агломерати будуть чудово поєднуватися з блискучими поверхнями, а також зi спорiдненою їм за походженням i характеристиках мозаїкою. Сусiдство цих матерiалiв має пiдкреслити їх декоративнi якостi i додати iнтер'єру урочисте, прямо-таки "Рублево-Успенський", звучання.

Втiм, на мiй погляд, "високе звучання", яке агломерат надає iнтер'єрам, все ж вiддає деякої пластмасовi - синтетика, як не крути.