Реставрацiя ванни »Будiвельний портал - ремонт, нерухомiсть, облицювання, дизайн

Вам рiшуче набридла стара облуплена ванна, вiд одного виду якої просто нудить? Емаль давно втратила блиск, а в деяких мiсцях стерлася i покрилася трiщинами? Іржа в'їлася так, що вже нiчим не виведеш? Як же бути? Купити нову ванну або покрити емаллю стару? Давайте розберемося.

Насамперед треба реально оцiнити стан ванни. Якщо емаль стала шорсткою, з'явилися вiдколи й трiщини, колiр аж нiяк не бiлий, а брудно-рудий, то в таку ванну цiлком можна вдихнути друге життя, вiдемалював її заново. Якщо ж мова йде про трiщини i деформацiї корпусу ванни, ськолах на мiсцi зливу або розбiжностi розмiрiв нових труб зi старим зливним отвором - значить, ванну доведеться мiняти цiлком.

Тепер подивимося на фiнансову сторону справи. Пропонуємо для порiвняння двi таблицi, в однiй з яких зазначенi мiнiмальнi цiни на новi ванни, в iншiй - вартiсть емалi.

Висновок очевидний: емалювання старої ванни обiйдеться набагато дешевше, нiж покупка нової. Адже для цього потрiбно всього одна банка емалi максимум за 300 рублiв. Робота майстра i при реставрацiї старої ванни, i при установцi нової коштуватиме приблизно однаково. До того ж, щоб встановити нову ванну, її потрiбно спочатку купити i привезти, потiм виламати старий агрегат, що неминуче спричинить за собою замiну кахлю, труб та iншi додатковi витрати.

Звичайно, промисловий процес емалювання вiдрiзняється вiд «домашнього». На виробництвi чавунну ванну розiгрiвають почервонiння i на внутрiшню поверхню рiвним шаром напилюють порошок. Пiд впливом температури вiн розплавляється i розтiкається, перетворюючись на емаль. Але виробниче емалювання вже вiдслужило свої законнi 15 - 20 рокiв, а чавунний корпус ванни - ще нi. Так що викидати його просто шкода. Може бути, дiйсно рацiональнiше покрити його новою емаллю?

Емалювання

1. Механiчна зачистка поверхнi ванни
2. Знежирення поверхнi
3. Видалення знежирюючого складу
4. Нанесення першого шару емалi (грунтовка)
5. Нанесення другого шару емалi

На сьогоднiшнiй день iснує три варiанти «домашньої» емалювання ванни. Можна, купивши емаль, нанести її кистю самостiйно. Можна звернутися до послуг професiоналiв (мається на увазi теж метод нанесення емалi кистю). Можна знайти фiрми, якi наносять емаль методом розпилення. Але перш нiж ми розглянемо кожен з цих варiантiв, потрiбно сказати кiлька слiв про основнi етапи емалювання ванни, тому що для всiх трьох випадкiв вони однаковi.

1. Спочатку внутрiшню поверхню ванни очищають вiд старої емалi. Для цього щiткою або мочалкою наносять порошок типу «Пемолюкс» (але тiльки не хлорсодержащий склад) i прямо по порошку роблять ретельне зачищення абразивним каменем. Потiм водою змивають абразивну крихту i мильну плiвку.
2. Зачищають iржу i нерiвностi, а також ретельно знежирюють поверхню.
3. Наповнюють ванну гарячою водою на 5 - 10 хвилин, потiм зливають воду i насухо витирають неворсистою тканиною. Пiсля закiнчення пiдготовчих робiт ванна повинна бути сухою, гладкою i злегка матовою.
4. Пiсля цього готують робочий склад (змiшують затверджувач i емаль).
5. Наносять перший шар емалi (грунтовка).
6. Дають просохнути.
7. Наносять другий шар емалi.

От i все. Весь процес займає 3 - 4 години.

Догляд за ванною пiсля емалювання

Заново вiдемальовану ванну не можна мити порошками типу «Пемолюкс» i «Комет». Не рекомендується застосовувати засоби, що мiстять кислоту, примiром, «Сiлiт». Найкраще чистити ванну мильними засобами - пральними порошками або засобами для миття посуду, нанесеними на губку або м'яку ганчiрку. Не допускайте попадання на поверхню ванни лакiв, у тому числi i для волосся. Замочувати бiлизну у вiдреставрованiй ваннi можна, але бажано без вiдбiлювачiв.

А тепер розберемося, у чому плюси i мiнуси тих трьох варiантiв емалювання, про якi ми говорили.

Самостiйна емалювання ванни

На перший погляд, самостiйно покрити ванну новою емаллю нескладно й у принципi, звичайно, можна. Як правило, iнструкцiя з емалювання найдокладнiшим чином розписаний на банку з емаллю - читай i роби. Але, як i в будь-якiй справi, тут є свої тонкощi. Адже нова емаль не просто «зафарбовує» стару - вона повинна наноситися тiльки на добре пiдготовлену знежирену поверхню! Інакше емаль просто не триматиметься.

Так що доведеться запастися терпiнням, водостiйким наждаковим папером або абразивним каменем i методично, сантиметр за сантиметром, зачищати стару емаль. Якщо наносити емаль кистю, робити це потрiбно дуже акуратно - вiд того, наскiльки гладкою вийде поверхня, буде залежати довговiчнiсть емалi. Склад наносять у два шари плоскою кистю з натурального ворсу. На перший шар йде не бiльше половини емалi. Другий шар наносять через 10 - 15 хвилин.

Але майте на увазi - патьоки i мiхури неприпустимi! Інакше нова емаль почне лущитися вiдразу ж пiсля того, як висохне. Причому врахуйте, що емаль потрiбно приготувати з аптечною точнiстю, а не на око! Ось чому довiрити свою ванну професiоналовi все-таки простiше i надiйнiше.

Звiдси висновок: взявшись за емалювання ванни самостiйно, можна, звичайно, заощадити грошi на роботi майстра, але доведеться витратити купу часу i сил, зачищаючи стару емаль i намагаючись акуратно нанести нову. Та ще невiдомо, чи вдасться зробити це так, як потрiбно: для цього необхiднi спецiальнi iнструменти i навички.

Загалом, теоретично можна провести емалювання самостiйно, але на практицi зробити це якiсно досить складно.

Професiйна емалювання ванни

Тут теж не все так просто. По своєму особистому досвiду можу сказати - складнощi виникають буквально на першому етапi: вельми проблематично знайти надiйну фiрму, що якiсно виконує подiбнi роботи i несе вiдповiдальнiсть за те, що робить. Обзвон фiрм по оголошеннях, як виявилося, не дає нiякого результату: їхнi спiвробiтники якось дуже туманно вiдповiдають на питання, темнять i увиливают. З чого б це?

Справа тут ось в чому. Як я вже сказала, головна умова довговiчностi нової емалi - правильна пiдготовка робочої поверхнi. А точнiше - її ретельне знежирення. Вiдсутнiсть такої пiдготовки найчастiше призводить до плачевних результатiв: емаль протягом декiлькох мiсяцiв почне вiдшаровуватися. На жаль, таку якiсну обробку роблять далеко не всi фiрми.

А тi компанiї, якi працюють на совiсть, iнформацiю про себе дають украй неохоче. В однiй цiлком процвiтаючiй фiрмi, не перший рiк з успiхом реставрують ванни, на питання про склад емалi i порядок робiт менi дали вiд ворiт поворот: «Вибачте, але ми нiчого розповiсти не можемо. Нам не дозволяє Мiнiстерство оборони, тому що ми використовуємо космiчнi технологiї ». Адже ось яка справа. Практично державна таємниця! Тому i передає народ з вуст у вуста телефони перевiрених фiрм. Для того щоб зiбрати потрiбнi вiдомостi, я теж звернулася до друзiв i знайомих. Через мiсяць настирливих нагадувань хтось згадав, що чиясь тiтка знає телефон потрiбної менi «перевiреної» фiрми. Подзвонила їй, вона подзвонила сусiдцi по дачi, та запитала ще в когось, i, нарештi, я отримала довгоочiкуваний телефон.

На фiрмi роз'яснили, що замовлення здiйснюється за наступною схемою:

1. Ви телефонуєте на фiрму i попередньо домовляєтеся з майстром про час приходу i бажаного розцвiчення емалi. Зазвичай вiд дзвiнка до появи майстра у вашiй квартирi проходить 4 - 7 днiв.
2. Майстер працює 3 - 5 годин. Ванна сохне ще 48 годин, але користуватися нею не можна ще протягом 5 - 7 дiб.
3. Оплата здiйснюється пiсля закiнчення роботи. В якостi гарантiї у вас залишається акт «здачi - приймання» робiт, який дiйсний протягом року.

Деякi фiрми наносять емаль методом розпилення, використовуючи для цього балони-пульверизатори. Цей спосiб вважається бiльш надiйним, але насправдi це не завжди так. Експерти стверджують: склад для емалювання повинен бути обов'язково двокомпонентним (основа i затверджувач), а в аерозольних балончиках з емаллю затверджувач вiдсутня. Крiм того, при використаннi пульверизаторiв можливе утворення патьокiв i нерiвномiрне розпилення. Щоб покриття було рiвним i гладким, необхiдний не просто розпилювач-пульверизатор, а потужний компресор. Що ж стосується часу, то i при роботi з кистю, i при роботi з пульверизатором воно приблизно однаково.

Отже, найголовнiше - не помилитися, вибираючи фiрму. Необхiдно дiзнатися, наскiльки ретельно її майстри знежирюють основу, скiльки рокiв фiрма працює на ринку i який термiн гарантiї дає на свою роботу. Потрiбно також запитати, як доглядати за ванною i чого з нею категорично не можна робити.

Якщо вам запропонують технологiю розпилення, уточнiть, чи привезе майстер iз собою спецiальний компресор. Тiльки в цьому випадку даний метод можна вважати надiйним. Але в будь-якому випадку сумлiнна фiрма повинна дати гарантiю на свою роботу.

Двокомпонентна епоксидна фарба «Реафлекс» фiнської фiрми «Тiккурiла» призначена не тiльки для ремонту старих ванн, а й для емалювання нових басейнiв.

Це можна зробити самостiйно, пiдготувавши нову бетонну поверхню басейну наступним чином: видалити з неї цементний клей шлiфуванням, пiскоструминної очищенням або розведеною соляною кислотою (одна частина мiцної соляної кислоти на чотири частини води). Протравлену поверхню рясно промити водою, дати висохнути. Пiсля всiх цих процедур на бетоннiй поверхнi не повинно бути пилу i стороннiх включень. Потiм змiшати компоненти фарби «Реафлекс». Необхiдно пам'ятати, що пiдготовлену сумiш потрiбно використати протягом 4 годин, тому готують її безпосередньо перед нанесенням на стiнки i дно басейну. Фарбу наносять пензлем або мохеровим валиком в 2 - 4 шари залежно вiд фарбується.

Фарба повинна сохнути при температурi + 23 ° С. Поверхня готова до експлуатацiї через 7 дiб.

Акриловий вкладиш

Але, як виявилося, емалювання - не єдиний спосiб реставрацiї старої ванни. Є й iнший варiант - установка в стару ванну нового акрилового вкладиша. Дивно, але менi насилу вдалося вiдшукати в Києвi одну фiрму - ТОВ «Москвiчстройiнвест», - яка займається виробництвом i установкою таких вкладишiв.

Акриловi вкладишi виготовляють за iндивiдуальним замовленням - будь-якого кольору i навiть форми. За бажанням можна закрити «нову акрилову» ванну такими панелями (праворуч)

За своїми технiчними характеристиками акрил - матерiал унiверсальний. Цей полiмер термостiйкий, герметичний, ударомiцний, екологiчно безпечний, легко миється звичайним милом. Якщо у вас в будинку старi труби, то не варто побоюватися, що iржа в'їдатиметься в покриття - на вiдмiну вiд емалi, акрил не жовтiє.

Вкладишi виготовляють за iндивiдуальним замовленням - будь-якого кольору i форми. Готовий вкладиш просто вставляють у стару ванну, зiстиковують зливнi отвори i «зчiплюють» з ванною спецiальним клейовим складом, яка вже нанесена тонким шаром на обидвi поверхнi. Краї вкладиша обжимають краю ванни щiльно й абсолютно герметично. На всю роботу iде 2 години. Термiн служби вкладиша - 20 рокiв.

Зрозумiло, ця «тонка» робота пiд силу тiльки фахiвцям. І коштуватиме не дуже дешево. Але ванни з акрилу взагалi коштують дорого (до речi, всi гiдромасажнi ванни, якi у нас прийнято називати джакузi, зробленi саме з акрилу). І навiть купуючи НЕ цiлу ванну, а лише її тоненьку оболонку, доведеться платити за монтаж. У пiдсумку акриловий вкладиш разом з роботою обiйдеться вiд 1430 до 1800 рублiв. І ще. Хоча товщина акрилового вкладиша невелика - всього 4 мм, вiн все-таки зменшить корисний простiр вашої «рiдної» ванни. Але зате ваша стара бувала чавунна «бабуся» буде виглядати в акриловiй одежинцi дуже красиво i сучасно.

Звiдси висновок: який би з перерахованих способiв ви не вибрали, будь-який з них буде простiше i дешевше, нiж установка нової ванни.