Чому безробiття в Українi в чотири рази нижче, нiж в країнах ЄС

У червнi за офiцiйними даними безробiття в Українi досягла 2,4%, у той час як у країнах ЄС цей показник склав максимальнi з 1999 року 9,4%. Чому рiвень безробiття в Українi нижчий, нiж у країнах Євросоюзу?


Вiдповiдно до звiтностi, яку вiтчизнянi компанiї надають Держкомстату, в їх штатах станом на 1 сiчня трудилося 10982000. Чоловiк. При цьому за даними того ж Держкомстату загальне число зайнятого населення країни у вiцi вiд 15 до 70 рокiв становить 20,972 людини. Остання цифра - оцiнна, вона отримана Держкомстатом шляхом опитування громадян України. При цьому оцiнка досить точна, оскiльки опитування проводиться за методикою Мiжнародної органiзацiї працi (МОП), яка застосовується в бiльшостi країн свiту. За допомогою таких дослiджень, якi здiйснюються щоквартально, визначається i загальна кiлькiсть безробiтних. Адже офiцiйнi данi центрiв зайнятостi враховують лише частину шукають роботу як в Українi, так i за кордоном, пишуть "Контракти".

Чим зайнятi решту 10 млн. Чоловiк?

Близько половини з них - це офiцiйно зареєстрованi приватнi особи-пiдприємцi та їхнi працiвники, уточнює Держкомстат. А також тi, хто оформлений на роботi не вiдповiдно до норм КЗпП, а на основi цивiльно-правових угод (договiр пiдряду, договiр про виконання робiт). Основна частина дрiбного бiзнесу сконцентрована у сферi послуг, насамперед у торгiвлi. Примiром, в 2007 роцi в секторi торгiвлi, ремонтних послуг, а також у готелях i закладах громадського харчування працювали 4560000 чоловiк, при цьому лише невелика частина з них (981 тис.) Була включена в звiти про кiлькiсть штатних спiвробiтникiв.

Але це не все. Друга половина внештатников зайнята в тiньовому секторi економiки. У ньому, за даними опитувань Держкомстату, в минулому роцi працювали 4,6 млн українцiв - 21,8% зайнятого населення. Правда, зовсiм не йдеться про тисячi пiдпiльних фабрик, якi приховують свою продукцiю вiд податкової. З точки зору ринку працi, тiньовики - це в основному сiльськi пенсiонери. Двi третини зайнятих у неформальному секторi (3 млн осiб) - селяни, якi вирощують овочi та фрукти, а також виробляють молоко, м'ясо та iншi продукти на своїх дiлянках. Вони не зареєстрованi як приватнi пiдприємцi, реалiзують свою продукцiю на ринках або продають компанiям-переробникам, якi не сплачуючи жодних податкiв. Ще 1,1 млн зайнятих у тiньовому секторi працювали у сферах торгiвлi, будiвництва, громадського харчування та ремонту.

Причини низького безробiття

Така структура зайнятостi - головна причина низького безробiття в Українi. По-перше, основна частина населення працює в секторах економiки, спад в яких був найменшим. 59% працюючих українцiв зайнятi у сферi послуг, 17% - в сiльському господарствi i лише 24% - у промисловостi та будiвництвi. Якщо обсяги промислового виробництва в сiчнi-червнi цього року обвалилися на 31,1% (порiвняно з аналогiчним перiодом 2008-го), а будiвництва - на 54,9%, то спад у торгiвлi становив лише 15,2%, у сферi послуг - 15,4%. А обсяги виробництва в сiльському господарствi i зовсiм зростають: за сiчень-червень 2009-го вони збiльшилися на 2,6%. Ситуацiя в Латвiї дещо вiдрiзняється: у сiльському господарствi цiєї країни зайнято всього 8% населення.

По-друге, амортизуючим фактором стали масштаби i гнучкiсть дрiбного i тiньового бiзнесу, де працює близько половини населення України. Мiльйони селян i торговцiв на ринках працюють самi на себе - їх просто нiкому звiльнити. Багато будiвельнi бригади i невеликi меблевi виробництва були змушенi припинити дiяльнiсть або скоротити персонал, але в цiлому дрiбному бiзнесу вдалося уникнути масових звiльнень найманих працiвникiв. Адже основна маса невеликих компанiй займається продажем товарiв або послуг першої необхiдностi.

Бiльш того, тiньова економiка увiбрала в себе частину кадрiв, скорочених великими i середнiми пiдприємствами. Якщо з 01.04.2008 по 01.04.2009 чисельнiсть штату українських компанiй скоротилася на 667,3 тис. Осiб, то кiлькiсть безробiтних за той же перiод зросла лише на 518,7 тис. - До 2,097 млн. По всiй видимостi, частина селян, якi пiд час пiдйому економiки переквалiфiкувалися в будiвельникiв i робiтникiв, знову повернулися на поля. Цiлком можливо, що пiшли в тiнь i деякi промисловi пiдприємства. За оцiнкою Мiнекономiки, в I кварталi цього року розмiр неформального сектору збiльшився до 36% ВВП (за пiдсумками 2007-го вiн становив 28,8% ВВП, 2008-го - 31,1% ВВП).

Третя причина високої зайнятостi в Українi - велика кiлькiсть працiвникiв держсектора. Найбiльший роботодавець у країнi - Мiнiстерство освiти: у державних школах i вузах працюють близько 1,5 млн. Ще бiльш 1 млн працює в системi охорони здоров'я. Якщо врахувати чиновникiв, армiю, мiлiцiю, а також держмонополiї ("Укрзалiзниця", "Нафтогаз", Енергетична компанiя України, Укртелеком, "Укрпошта", Енергоатом), то на державу працюють не менше 5 млн осiб, або близько чвертi зайнятого населення. Скорочень у держсекторi в цiлому не було. Навпаки, кiлькiсть працiвникiв сфери держуправлiння, охорони здоров'я та освiти пiсля початку кризи збiльшилася (на 15 тис. З квiтня 2008-го по квiтень 2009-го).