Побутове рейдерство як спосiб заволодiння вашою нерухомiстю

Той факт, що ви придбали квартиру законним шляхом, далеко не завжди означає, що власнiсть до вас перейшла назовсiм, i у вас бiльше немає причин турбуватися. Серед тих, хто продає i купує нерухомiсть, можуть бути люди або навiть цiлi органiзацiї, iменованi побутовими рейдерами. Серед самих основних способiв, яким користуються побутовi рейдери, можна назвати юридичне оспорювання укладеного ранiше договору про купiвлю-продаж квартири чи iншого житла. Щоб вдатися до даного «чорному», але часто дiєвого способу впливу, застосовуються будь-якi, навiть непередбачуванi i маревнi способи обгрунтувати позов i вилучення нерухомостi з ваших прав на неї.

Типова схема виглядає так, як у випадку, який ми вам опишемо далi. Отже, передбачуваний випадок: молодий чоловiк з умовним iм'ям Сергiй набуває квартиру в центральному районi столицi. Всi документи на дану житлову нерухомiсть перебували на момент придбання нерухомостi в довершеному порядку, будь-яких труднощiв з опiкунською радою або вирiшенням питань iз спiввласниками немає. Угода вiдбулася, учасники залучили нотарiуса, запевнили i пiдписали договiр про купiвлю-продаж, Сергiю залишилися ключi вiд квартири i пакет документiв на куплену житлову нерухомiсть; колишнiй власник з умовним iм'ям Антон отримав грошi за продану квартиру. Новий власник поїхав обживатися в новiй квартирi, а Антон поїхав за межi країни, не залишаючи жодних координат про те, куди виїхав, на що вiн має повне право.

Через мiсяць до Сергiя несподiвано з'явився якийсь громадянин, який стверджує, що куплена Сергiєм у Антона квартира належить насправдi цьому громадянину, як доказ пред'являючи постанову суду про визнання договору мiж Сергiєм i Антоном розiрваним, яке зобов'язувало тепер уже колишнього власника квартири передати квартиру несподiваного i нежданому гостю. А ось основою для такого вердикту, винесеного судом, служить нiбито факт усного договору мiж Антоном i непроханим гостем Сергiя. А обманутий незнайомець звернувся до суду, той його прохання задовольнив i позбавив Сергiя прав на законно куплену квартиру.

Парадокс, правда, полягає в тому, що договiр визнали недiйсним, а от повернути грошi зобов'язати забули (у сенсi - що Антон повинен Сергiю грошi-то за незаконно (нiбито) продану квартиру вiдшкодувати). Про це в рiшеннi суду нi слова. Зате в постановi чiтко зазначено, що з квартири Сергiй повинен вибратися сам i вивезти все своє майно протягом 2-х тижнiв з моменту, як вирок суду вступить в силу. До нещастя для Сергiя, цей термiн закiнчився якраз в день, коли його вiдвiдав нежданий гiсть. Сергiй звiльняти примiщення вiдмовився i кинувся до суду подавати на оскарження. Ось тiльки термiн подачi апеляцiї минув, i поки молодий чоловiк шукав захисту в юристiв i по судах, новий «власник» звернувся до держвиконавцiв, розкрив квартиру в присутностi мiлiцiонерiв i змiнив замки на тепер уже «своєї» власностi. А також, ґрунтуючись на Неоскарженi постановi суду, оформив в БТІ всi необхiднi новi документи, що встановлюють його право власностi на дану квартиру. На сьогоднiшнiй день подiбна схема отримала сумне поширення, оскiльки в рядi випадкiв у нашому судочинствi усну домовленiсть часто прирiвнюють до письмової., Вважаючи основою для визнання договору дiйсним лише свiдчення свiдкiв. Шансiв у героя такої iсторiї не дуже багато. Втiм, якщо вiн не перестане тиснути на рейдерiв через суди, звернення до прокуратури, МВС i залучення до справи ЗМІ, то в кiнцевому пiдсумку отримає хоча б »примирливу» компенсацiю хоча б половини тих грошей, якi втратив у ходi афери. Така вже в нас законодавство.