Жертвами кризи стануть долар i геополiтичне панування Заходу

Жертвами кризи стануть долар i геополiтичне панування Заходу

Viktoria Popovich
vpopovich@rynok.biz

Незалежно вiд того, що вiдбувається на самiтi G20, епоха захiдного панування добiгає кiнця. Про це пише Daily Telegraph

Жертвами кризи стануть долар i геополiтичне панування Заходу Жертвами кризи стануть долар i геополiтичне панування Заходу Інодi для вiдновлення у свiтi здорового глузду i рiвноваги потрiбна криза, i це повною мiрою вiдноситься до дисбалансу торгiвлi i капiталу, якi, на думку деяких експертiв, є корiнною причиною нинiшньої фiнансової кризи.

Для економiчних пуристiв змiни, що вiдбуваються сьогоднi у сферi попиту i торгiвлi, неминучi, необхiднi i навiть бажанi. Але так чи iнакше, довгостроковими жертвами цих змiн, найiмовiрнiше стануть статус долара i геополiтичне панування Заходу.

Майже непомiченим наслiдком економiчного спаду є те, що дисбаланси в торгiвлi i потоках капiталу мимовiльно коригуються через зниження попиту в колись марнотратних споживчих державах.

Надлишки поточних рахункiв Китаю, Нiмеччини i Японiї зменшуються, так само як i дефiцити великих споживачiв, насамперед США, але також Британiї та Іспанiї.

Головним питанням, що стоїть перед учасниками самiту G20, не є бонуси банкiрiв i не фiнансове регулювання, а можливiсть використовувати цю корекцiю для створення бiльш збалансованої глобальної економiки.

Вимушене змiна поведiнки вiдбулося в країнах, що мають дефiцити, де, незважаючи на масштабну пiдтримку, надану фiнансовим системам, як i ранiше вiдчувається нестача кредитiв i зростає схильнiсть до економiї.

Цi два фактори, що обмежують попит, найближчим часом не змiняться.

Це, у свою чергу, змушує змiнити поведiнку країни, що мають надлишки. Експортери вже не можуть розраховувати на марнотратних сусiдiв, якi купували їхню продукцiю в минулому. В результатi їм доводиться стимулювати внутрiшнiй попит. Найбiльш вражаючi результати видно в Китаї, де роздрiбнi продажi в серпнi зросли на 15,4%.

Проблемою для економiк, що розвиваються, таких як Китай, є те, що за схильнiстю експортувати i робити заощадження варто вiдсутнiсть соцiальної страхувальної сiтки в поєднаннi зi спадщиною полiтики "одна сiм'я - одна дитина", через яку бiльша група населення не може розраховувати на пiдтримку в старостi.

Крiм того, заробiтки багатьох китайцiв не дозволяють їм купувати товари, якi вони виробляють, тому країна експортує надлишки i копить доходи вiд експорту.

Однак навiть у Китаї темпи зростання середнього класу нестримно збiльшуються. У кожному разi, країна вже не може сподiватися, що американськi споживачi забезпечать їй економiчне зростання i зайнятiсть.

Їй потрiбна нова модель економiчного зростання, i врештi-решт Китаю доведеться прийняти принцип Генрi Форда (Henry Ford) - якщо держава хоче мати стабiльний ринок для своєї продукцiї, воно повинно платити працiвникам достатнi, щоб вони могли купувати її.

Цi тенденцiї, що виникли до кризи, але прискоренi їм, зрештою змусять свiт вiдмовитися вiд долара як резервної валюти.

Коли Китай стане господарем своєї економiчної долi, стане бiльше витрачати i робити менше заощаджень, зменшиться готовнiсть тримати доларовi активи i пiдкорятися внутрiшнiм прiоритетам американської монетарної полiтики.

Все це вiдбудеться не вiдразу. Американське споживання, навiть у його нинiшньому станi, все одно значно бiльше, нiж у всiх країнах, що мають надлишки, разом узятих. І тим не менше, правлiння долара як панiвної глобальної валюти, безсумнiвно, наближається до кiнця.