В Українських банках клiєнт завжди обдурять

В Українських банках клiєнт завжди обдурять, хтось би в цьому сумнiвався. Колишнiй працiвник банку Надра розповiдає про хитрощах i хитрощi минулої роботи ... І пiсля цього в НБУ стверджують що люстрацiю банкiвських працiвникiв робити не треба ...

Андрiй без докорiв сумлiння згадує хитрощi колишньої роботи:

- У нас був план на продаж всiх послуг. Перевиконати його було правилом хорошого тону. (Мимоволi спадає на думку: «П'ятирiчку - за чотири роки!» - Е. М.) Взагалi при покупцi дорогої технiки покупцi платили грошi за повiтря. Клiєнтам буквально нав'язувалася додаткове сервiсне обслуговування - а це близько 10% вiд вартостi товару. Якщо протягом двох рокiв новий холодильник зламається, то неполадку нiби як усунуть безкоштовно. Але, по-перше, у приладу є гарантiя, по-друге, за цей час з апаратурою нiчого критичного не вiдбувається, нова технiка ламається рiдко. А у спiвробiтникiв торгових точок є план з продажу цiєї послуги. Тому ми говорили клiєнтам, що без покупки цього сервiсу їм взагалi не схвалять видачу кредиту.

План був i за страховками життя i здоров'я позичальника. Часто люди вiдмовлялися вiд цiєї послуги вiдразу - були впевненi, що магазинна гарантiя на технiку розповсюджується i на сам кредит. Хоча iдея хороша - якщо щось трапиться, родичам не доведеться вiддавати борг. Але сам факт страхового випадку дуже складно довести. Найчастiше банк продовжує вимагати у родичiв або спадкоємцiв повернення боргу, та ще й з вiдсотками. Зате спiвробiтники банку, нав'язуючи цю послугу, виконують план i не отримують наганяй вiд керiвництва. Що не справляються отримували копiйки.

- Обманювати клiєнтiв вас учили в банку?

- А де ж ще ... На пiдготовчих курсах показували такий прийом: вiдразу забиваєш в запитувану суму кредиту страховку, - згадує Андрiй. - І коли його схвалюють, говориш клiєнтовi: «Так, за вашою заявкою прийнято позитивне рiшення, але з включеною страховкою». Для приколу пробував тут же вiдправити на розгляд той же кредит, але без страховки - ймовiрнiсть схвалення дiйсно рiзко знижується.

На роботi Андрiй знайшов свою любов. Спецiалiст з видачi кредитiв Марина - випускниця педагогiчного iнституту. Але вiдпрацювала вона за фахом всього лише двi шкiльнi чвертi.

- Ну як можна жити на зарплату молодої вчительки, коли ровесницi вже роз'їжджають на власних машинах i вiдпочивають за кордоном? Не витримала - послала куди подалi все це: iстеричних дiтей, каракулi в зошитах, якi треба перевiряти до десятої вечора, i влаштувалася в банк, - розповiдає вона.

На розпродажi в недорогому магазинi молодiжного одягу Марина купила першу в своєму гардеробi бiлу сорочку - i кар'єра почалася. Викладати школярам розумне i добре Марину учили п'ять рокiв. Науцi обманювати наносили за мiсяць:

- Коли вийшов закон, що зобов'язує банки розкривати ефективну процентну ставку, наша мережа не сприйняла його як обов'язкова вказiвка. Нас вчили не говорити клiєнту про переплату в 70%. Я позначала переплату виключно за вiдсотками, а про комiсiю говорили побiжно. Людина запам'ятовував слово «переплата» i думав, що в це поняття входить все, що йому належить заплатити. У деяких банках пропонували отримати безвiдсотковий кредит, але з такою комiсiєю, що вже краще вiдсотки були б бiльше. До речi, в магазинах безпроцентний кредит видавався тiльки на той товар, який i так продавався iз знижкою (природно, покупець про це не знав).

Маленькi хитрощi великого бiзнесу
Щоб видати бiльше кредитiв i отримати надбавку до зарплати, менеджери придумували все новi порiвняно чеснi виверти.

- У магазинах побутової технiки є розмежування: однi товари можна купити в кредит, а iншi - тiльки за готiвку. Щоб виконати план, кредитнi адмiнiстратори (так в деяких банках називають стоять на нижнiй сходинцi банкiвської iєрархiї експертiв) переробляли документи специфiкацiї. Тобто на паперi чоловiк купував холодильник, а на дiлi - ноутбук.

Багато торговельнi мережi укладали негласний договiр з одним конкретним банком. У роздробi величезну роль грає мотивацiя, i банки просто доплачували продавцям по 100 рублiв за впаренних кредит, - продовжує Андрiй. - Одного разу старший менеджер «точки» нашого банку в одному гiпермаркетi побутової технiки пообiцяв влаштувати своїм молодшим спiвробiтникам вечiрку з випивкою i закускою, якщо тi «зроблять» багато кредитiв в цьому магазинi.

Але ще гiрше, коли продавцi i банкiвськi працiвники виступають єдиною командою. Такий узгоджений натиск не залишає покупцевi свободи вибору.

Одного разу Марина буквально вiдбивала покупця у нахабного продавця:

- У цьому магазинi ми не продавали плазмовi панелi в кредит без вiдсоткiв. І тут я побачила, що спiвробiтник магазина умовляє клiєнта взяти позику якраз на такий телевiзор. Буквально задовго мене пiд прилавок, продавець мало не за руку вiдвiв клiєнта в «рiдний» (ангажованi його) банк.

Банкiвськi клерки могли продати в кредит два товари в однi руки. Якщо вони недорогi, наприклад, стiльниковi телефони або пилосос з мiкрохвильовкою, то їх просто забивали в загальну вартiсть. Цiну товару в банку нiхто не перевiряв. При такому варiантi спiвробiтники магазина або банку могли нав'язати клiєнтовi покупку двох аксесуарiв в пару до телефону. Часом, «щоб забезпечити без проблем схвалення заявки», було досить купити хоча б два брелка: з продажу аксесуарiв в салонах зв'язку теж iснує план ...
Ударники капiталiстичної працi
Кредитнi експерти, не лукавить, визнають: нижня ланка банкiвської роздробу обходила доля свiтових фiнансових потокiв. У них була зарплата. Головне - виконати план, щоб наприкiнцi мiсяця отримати бонус. Марина згадує:

- У свiй час нам ставили в докiр, що на нашiй «точцi» нiхто не бере кредити. У той час, до речi, ходило багато шахраїв i вiдвертих алкоголiкiв. При цьому у конкурентiв, що сидять поруч, клiєнтiв було просто повне козуб! Мої змiнниця знiмали камерою стiльникового телефону людей, яким видавали кредити нашi сусiди. Напiвп'янi, бомжуватого вигляду жiнки. Спочатку вони звернулися до моїх колег, але тi їм вiдмовили. На наших очах в них буквально вчепилася дiвчинка з банку-конкурента. Ми вiддали це вiдео нашому начальству, i на якийсь час керiвництво перестало терзати нас виконанням плану.

Нижче ланка у кредитнiй роздробi вiдповiдало за недобросовiсних клiєнтiв кишенею. Якщо 15-30% позичальникiв, яких оформляв спiвробiтник, «забували» платити, клерка штрафували. Але не скрiзь.

Деякi й зовсiм не карали рублем своїх менеджерiв, якi «помилилися» в людинi. Але навiть тих, кого карали, це мало чого вчило. Вiдсоток неповернення з лишком компенсувався премiєю вiд перевиконання плану. А це прямий стимул давати кредити всiм без розбору.

Шахраїв в галузi споживчого кредитування крутилося неймовiрна кiлькiсть. У практицi Андрiя траплялися i вiдверто кримiнальнi iсторiї:

- Якось до мене в магазин прийшли двоє чоловiкiв, з вигляду натуральнi «братки». Вони хотiли оформити кредит на досить дорогий телефон, причому не на себе, а на людину, про iснування якого свiдчив тiльки паспорт в їх руках. І дуже засмутилися, коли дiзналися, що для видачi кредиту необхiдно i присутнiсть громадянина, особу якого засвiдчує даний документ. Буквально через пiвгодини вони пiд руки привели господаря паспорта, якому було явно не по собi вiд таких компаньйонiв. В очах у людини був страх. Подаючи заявку в банк, я поставив йому «неосуднiсть», щоб не псувати йому кредитну iсторiю. Запропонував всiй компанiї роздрукувати вiдмову з банку, але вони повiрили на слово.

- Чому ти не подзвонив в мiлiцiю, адже бiдоласi, ймовiрно, загрожувала небезпека?

- Чесно - не було часу, люди в той день йшли один за iншим. Та й зв'язуватися не хотiлося, затягають потiм. Дача показань, впiзнання ...

Дехто зi знайомих Андрiя оформляв заявки по пiдроблених або чужими паспортами. До честi банкiв, якi попалися на цьому клеркiв гнали поганою мiтлою. Хоча посвiдчення йшли в руки самi. За кредитом приходив п'яний i забував документ на стiйцi. Або ж в салон стiльникового зв'язку зверталася людина, щоб взяти сiм-карту. При заповненнi анкети потрiбен паспорт, який потiм нескладно забути.

Тi, хто намагався отримати кредит за явно чужими паспортами, якi не дуже розумнi шахраї. Ксерокопiї та номери документiв з «чорного списку» завжди ходять по внутрiшнiй розсилцi банку. Як правило, кредитнi експерти працювали в межах одного району мiста. Тому «своїх» кредитних шахраїв знали в обличчя.

«У моєму районi в рiзнi магазини постiйно приходила одна i та ж жiнка, приводила рiзних людей, намагалася оформити на них кредити. З пiдробленими паспортами люди приходили раз десять. Інодi прямо пропонували експертовi допомогти оформити кредит на чужий паспорт, а грошi подiлити навпiл, - зiзнається Андрiй, - знав би, що звiльнять, не був би таким педантичним ».

Кредитнi менеджери намагалися не пропонувати мiнiмальний час погашення позики, щоб заробити бiльше. Експерт спецiально переконував клiєнтiв взяти кредит на бiльш тривалий термiн.

- Тобi не було соромно, що через тебе явно не дуже багата людина влiзе в ще бiльшi борги? - Запитую я Марину.

- А про мене хто подумає? Дивись - якщо ти продав людинi кредит строком на 4 мiсяцi, то отримуєш до зарплати, припустимо, 30 грн, а та ж сума на 10 мiсяцiв дає прибавку вже в 100 грн.

Можна вiд душi порадити заздалегiдь пiдстрахуватися, взяти кредит на термiн в декiлька мiсяцiв бiльше, нiж планувалося. Мало що може статися ... А якщо захочете розрахуватися з боргом швидше, немає проблем! Ви просто пiдете в банк, там вам все перерахують! Але правда в тому, що при перерахунку можна виграти не бiльше 5%, адже комiсiї за видачу та обслуговування нiхто переглядати не буде.

Велика зарплата у потенцiйного позичальника не завжди гарантувала видачу кредиту. Логiка проста - якщо у тебе такий високий дохiд, то навiщо тобi позика, зiставна з твоїм заробiтком? Найiмовiрнiше, що такий клiєнт просто бреше, перебiльшуючи свої доходи, не без пiдстав вважали банкiвськi службовцi.

Але у Марини i Андрiя був випадок, коли банк схвалив видачу 60 тисяч грн. людинi, яка отримував 10 тисяч в мiсяць. Молодi люди пiдсумовують: пiд кiнець «епохи дешевих грошей» банки озвiрiли i буквально видирали позичальникiв один у одного. Із загальної маси людей, що приходять оформити кредит, 10-12% були явними неплатниками. Свiдомi спiвробiтники не знали - чи виконати їм план або захистити банк вiд небезпеки невиплати.

Андрiя i Марину звiльнили з банку з рiзницею в тиждень. Дiвчина знайшла роботу менеджера в невеликiй фiрмi. Поки готувався цей матерiал, ми кiлька разiв зiдзвонювалися i навiть встигли трохи здружитися. Пiд час останньої розмови Марина подiлилася: вона вагiтна. Але дитини не буде. Вже вирiшено - аборт.

- Уже вважали. Поки працюємо удвох - начебто нiчого. А зарплати Андрiя на трьох не вистачить.

- Яка рiзниця? Що в банку, що тепер - довелося б йти у вiдпустку по догляду за дитиною.

- Думали, якщо Андрiя пiдвищать, то його зарплати вистачить на трьох. Не забувай - там дохiд залежав тiльки вiд тебе. Скiльки кредитiв продаси, стiльки й отримаєш. Та й декретнi платили б. Дрiбниця, а приємно.

- Марiн, ти ж дивишся новини, бачиш, що зараз всi чекають другої хвилi кризи через неповернення боргiв банкам. Як ти думаєш, хто винен?

- Менi здається, що десь на середньому рiвнi менеджери думали, що, якщо вони гримнути на своїх адмiнiстраторiв, тi агiтуватимуть всiх платоспроможних людей на кредити. Мабуть, в кредитуваннi пiдприємцiв творилося приблизно те ж саме ...