Вiд фiнустанов i колекторiв можна врятуватися

Той факт, що держава любить залазити в кишеню населення, нi для кого не новина. Власне кажучи, так було у всi часи: люди старшого поколiння ще пам'ятають знецiненi облiгацiї державної позики i втраченi вклади Ощадбанку СРСР, їх спадкоємцi мають «щастя» спостерiгати епопею iз замороженими депозитами в збанкрутiлих банках. А державнi мужi iз завзяттям, гiдним захоплення, рятують ними ж обкрадених фiнустанови.

Дбайлива влада
З початку кризи високопоставленi вiтчизнянi чиновники за допомогою Нацбанку видiлили проблемним банкам 125 млрд. Грн. у виглядi рефiнансування. Яким установам i для яких цiлей - таємниця за сiмома печатками. У банкiвський сектор, а не в реальну економiку, пiшли i грошi МВФ. І все це для порятунку фiнустанов, якi за минулий рiк отримали чистий прибуток у розмiрi 35 млрд. Грн. Ймовiрно, «турботою» про народ було викликано i рiшення регулятора заморозити депозити, тодi як виплати за кредитами та штрафнi санкцiї нiхто не вiдмiняв.

Бiльш того, «турботлива» влада намагається узаконити породження часу - колекторськi компанiї, якi допомагають банкам вибивати проблемнi кредити з неплатоспроможних позичальникiв. При цьому, якщо вiрити главi координацiйної ради асоцiацiї антиколекторiв та правозахисникiв України «Ваша надiя» Федiр Олексюк, колекторнi компанiї є одним з механiзмiв вiдкату коштiв з банкiвської системи. «Гонорар колекторiв становить 50 - 70% вiд поверненої банку суми кредиту. До речi, минулого року вони заробили 6 млрд. Грн., - Розповiдає вiн. - На створення всеукраїнської колекторської мережi потрiбно витратити $ 1 млн. Багато колекторнi компанiї мають «родиннi зв'язки» з банками або вони заснованi в офшорних зонах, тому всi цi грошi викачуються з банкiвської структури i йдуть у приватнi руки ». До того ж поки дiяльнiсть колекторiв не узаконенi, вони вiльнi використовувати всi доступнi механiзми впливу на боржникiв. «У бiльшостi випадкiв колектори застосовують протизаконнi способи для вибивання грошей, наприклад, були випадки, коли людину вивозили в лiс i змушували копати собi могилу, - каже Федiр Олексюк. - Його не вбивають, це така моральна профiлактика ».

Але напустивши на народ колекторiв, влада порахувала, що ще не все зробили для його «блага». У квiтнi Кабмiн приймає постанову №361 «Про внесення змiн розмiрiв витрат на iнформацiйно-технiчне забезпечення судових процесiв, пов'язаних з розглядом цивiльних та господарських справ», яким збiльшує у кiлька разiв розмiр мита. Заплатити 250 грн. замiсть 15 грн. не кожному позивачевi по кишенi, тому незабезпеченi люди втратили можливiсть захистити свої iнтереси в судi. У липнi пiд тиском громадськостi постанову скасували. Але слiдом за Кабмiном «турботу» про народ продемонстрував президент Ющенко, який наклав вето на прийнятий Радою закон, що забороняє банкам вилучати майно неплатоспроможних клiєнтiв в перiод кризи.

До речi, цiкаво буде дiзнатися, що в цивiлiзованих країнах, на вiдмiну вiд України, влада i банки пiшли назустрiч позичальникам. Наприклад, в США iпотечнi кредити реструктуризували на строк до 150 рокiв, Великобританiя, Грецiя та iншi європейськi країни ввели кредитнi канiкули, а розмiр за користування кредитом встановили на рiвнi 1% рiчних. У багатьох країнах заборонили дiяльнiсть колекторських компанiй на перiод кризи, тому що аморально вибивати борги з населення в той час, коли в державi економiчна криза.

Допоможи собi сам
Опинитися в становищi неплатоспроможного позичальника, в принципi, може кожен. «1К» вже розповiдала, що в такiй ситуацiї потрiбно звернутися в банк i спробувати вирiшити проблему полюбовно, тобто реструктуризувати борг перед фiнустановою або попросити у нього кредитнi канiкули. Якщо домовитися не вдається, антиколектори радять дiяти вiдповiдно до букви закону.

Перше, що необхiдно зробити клiєнту банку, це вiдправити кредитору лист наступного змiсту: «Керуючись ст.32 Конституцiї України, ст.60 Закону України« Про банки i банкiвську дiяльнiсть », ст. 11 «Про захист прав споживачiв», заявляю про категоричну заборону передачi моїх особистих даних, якi стали вiдомi вам за умовами кредитного договору № ... третiм особам, у тому числi i колекторським компанiям. Крiм цього, сповiщаю, що у разi вашої спiвпрацi з колекторськими компанiями необхiдно це припинити, тому що така спiвпраця порушує мої конституцiйнi права ». Вiдправляючи лист з повiдомленням про вручення, копiю слiд залишити собi.

Другим кроком може стати звернення або в антиколекторну компанiю, або iншу юридичну фiрму, яка може сприяти визнанню через суд кредитного договору з банком недiйсним (до речi, їх послуги теж не безкоштовнi: робота з визнання договору недiйсним обiйдеться приблизно в 1,5 тис. Грн. ). Пiдставою для цього можуть стати статтi Цивiльного кодексу, Закону «Про фiнансовi послуги i держрегулювання ринку фiнансових послуг» та Закону «Про захист прав споживачiв», якi бiльшiсть банкiв порушують. Справа в тому, що вони, видаючи кредити, не напружуються пояснювати позичальникам тонкощi i нюанси кредитування, не озвучують орiєнтовну вартiсть кредиту та типи процентної ставки за ним i, нарештi, приховують ризики: зростання курсу долара i подорожчання кредиту, а слiдом за цим ймовiрнiсть втрати заставного майна. Хоча повиннi попереджати про все це! Тому, за словами Федора Олексюка, суди, як правило, задовольняють такi позови частково, тобто визнають незаконними банкiвськi накрутки у виглядi пенi та штрафних санкцiй, залишаючи основний борг.

Крiм того, по-перше, поки тривають судовi розгляди, фiнустанова не може нарощувати суму кредитної заборгованостi. А по-друге, ще готуючись до судового розгляду, потрiбно припинити погашення боргу безпосередньо банку, скориставшись для цього механiзмом повернення грошей через депозит нотарiуса. Ст. 537 Цивiльного кодексу дозволяє повертати кредит банку через депозитний рахунок нотарiуса. Звичайно, за це теж доведеться заплатити, але суми посильнi: з платежу 2 тис. Грн. мито складе приблизно 50 грн. Навiть якщо банк не забере борг, клiєнт матиме доказ того, що розраховувався. Втiм, цей варiант можливий тiльки в тих випадках, якщо кредит без застави або документи на заставу знаходяться у позичальника. У випадку з iпотечними кредитами банки, як правило, тримають їх у себе до повного погашення боргу.

Кредитнi спiлки потрiбно заборонити
На вiдмiну вiд банкiв, якi нiкуди не зникають i хоча б частково, але виконують свої зобов'язання перед клiєнтами, кредитнi спiлки (КС) можна назвати повним беззаконням. «Це структури, якi є свого роду схемою отримання прибутку без сплати податкiв. Як можуть вони називатися неприбутковими громадськими органiзацiями, якщо вклади отримують вiд населення пiд 24 - 36% рiчних, видають кредити пiд 60 - 70%, а у випадку прострочення платежу на день вiдсоток сягає 96% рiчних. Куди спливає божевiльна рiзниця у вiдсотках? На українському ринку КС працюють за панянками схемами, а стоїть за ними та ж влада i тi ж «слуги народу», що лобiюють iнтереси цих структур », - пояснив Федiр Олексюк.

В Українi бiльше 800 КС, оборот яких вiд 6 до 10 млрд. Грн. Чому така рiзниця в цифрах? Та тому що бiльшiсть ведуть подвiйну бухгалтерiю. Тому тим, хто свого часу спокусився на солодкi обiцянки високих вiдсоткiв, але залишився бiля розбитого корита, експерт радить починати бити тривогу вже при перших ознаках проблеми. Перше, що потрiбно зробити, це провести збори членiв КС, яке за законом є вищим органом, зажадати фiнансовий звiт у керiвництва органiзацiї i, що не виключено, помiняти його. Якщо ситуацiя вже тривожна, можна застосувати метод взаємозалiку, тобто мiж позичальником i вкладником укладається договiр поступки боргу. В результатi перший позбавляється вiд боргу, а другий повертає свiй внесок. Наступний варiант - шукати правду в судi, але це довго i необов'язково закiнчиться перемогою. Якщо грошi розiкрали i вiд КС залишилися рiжки та нiжки, то все втрачено. КС як громадська неприбуткова органiзацiя може бути лiквiдований через процедуру банкрутства, але тiльки якщо його майна достатньо для задоволення вимог кредиторiв. Бiльшiсть горе-спiлок мрiють про банкрутство, тому що тiльки через цю процедуру в законному порядку зможуть отримати рiшення: «У зв'язку з вiдсутнiстю грошей i майна для задоволення вимог кредиторiв вважати їх вимоги погашеними».

Можна iнiцiювати порушення кримiнальної справи вiдносно керiвникiв КС, але самостiйно його членам цього не зробити, тому краще звернутися до юристiв або антиколекторiв, адже вiд правильно зроблених перших крокiв зазвичай залежить успiшний результат. Найголовнiше - домогтися членам КС статусу потерпiлих, що дає право брати участь у процесi слiдства i судовому. Правда, в 70% випадкiв, пiсля того як КС перестає виконувати свої зобов'язання, домогтися порушення проти його керiвництва кримiнальної справи не представляється можливим. А через якийсь час колишнi засновники союзу-банкрута вiдкривають новий КС - i заново запускається механiзм пограбування юридично безграмотних громадян. Вихiд один - заборонити кредитнi спiлки як знищують українцiв фiнансовим способом.