Квартира молодiй сiм'ї, або Як судитися з державою?

Квартира молодiй сiм'ї, або Як судитися з державою?

Незважаючи на те що цiни на житло, з огляду на свiтову фiнансову кризу, впали подекуди на 30-40%, чесно заробити в нашiй державi бодай на однокiмнатну квартиру все одно практично нереально.

Тож молодим доводиться або винаймати житло, або жити разом з батьками, i далеко не всi родини витримують таке життєве випробування ...

На цьому тлi впадають в око заголовки деяких провладних ЗМІ:
«Уряд наближає житло до людей» або «Квартирне питання на контролi уряду» i т.д. Виявляється, у виглядi подарунка до Дня будiвельника нашi урядовцi спромоглися ухвалити низку постанов, якi, на його думку, нарештi допоможуть вирiшити квартирне питання українцiв.

Що саме планується здiйснити? В рамках антикризової програми передбачено, зокрема, видiлити два мiльярди гривень на придбання житла для пiльговикiв, якi роками стоять на квартирному облiку. Для цього вирiшили виокремити довгобуди зi ступенем готовностi 70 i бiльше вiдсоткiв, тобто такi, якi можна добудувати до кiнця року (або до початку виборiв). Фахiвцi - розробники цiєї програми - чомусь вирiшили, що вартiсть квадратного метра в таких будiвлях коштуватиме вiд 2500 до 4200 гривень (вiдповiдно - периферiя i столиця). За словами прем'єр-мiнiстра Ю.Тимошенко, вже прийнято рiшення викупити квартири на 17 об'єктах у десяти областях України. А грошi на втiлення цiєї програми, яка є частиною антикризового пакета, як повiдомляється, «знайдено завдяки продажу паперiв Державної iпотечної установи».

Першим проявом турботи про простих людей стало урочисте вручення документiв на квартири особисто з рук прем'єра в мiстi-супутнику столицi Боярцi. Щасливчиками стали 75 працiвникiв МВС. У планах Юлiї Тимошенко викупити в забудовникiв понад десять тисяч квартир, якi «даватимуть тим, хто вже по 10-20 рокiв стоїть у квартирнiй черзi i, по сутi, майже втратив надiю отримати дах над головою».

Начебто й справдi все дуже добре. Вiдчуття свята на душi. Радiють i урядовцi, i новосели, i будiвельники. Але в той же час якось не стикується все сказане вище з реалiями. Оскiльки виходить, що про тих, хто не отримав житла, уряд дбає, а про iнших, передусiм молодi сiм'ї, забуває.

Слiд нагадати, що держава вже не раз робила спроби допомогти розв'язати гордiїв вузол квартирного питання саме для тих, хто тiльки почав будувати своє майбутнє.

Зокрема, було створено Державний фонд сприяння молодiжному житловому будiвництву. Завдяки прийнятiй програмi можна було отримати кредит у банку на будiвництво або придбання житла, а держава зобов'язувалася протягом п'яти рокiв погашати частину вiдсоткiв. Тi, хто брав кредит, добре знають, що таке банкiвська вiдсоткова ставка. Вона становить левову частку щомiсячних виплат (наприклад, iз 350 доларiв 300 - вiдсотки за користування кредитом).

За таких умов постанова Кабмiну вiд 4 червня 2003 року про затвердження «Порядку часткової компенсацiї вiдсоткової ставки кредитiв комерцiйних банкiв молодим сiм'ям» була неабиякою допомогою i реальним виходом iз ситуацiї. Звичайно, отримати право на компенсацiю було непросто, але в молодих громадян вiком до 35 рокiв (одна з головних умов), якi офiцiйно перебували на квартирному облiку, шанс отримати власне житло все-таки був.

А цього року щасливчикiв, якi вже живуть у власних квартирах i вчасно сплачують кредит, чекав дуже неприємний сюрприз - з лютого бiльшiсть iз них не отримують компенсацiї, а отже, змушенi щомiсяця платити певну суму в повному обсязi самотужки. У нинiшнiх умовах, коли майже у всiх сферах зарплати у доларовому еквiвалентi зменшилися (90% кредитiв на житло банки видавали у валютi), це призвело до того, що деякi молодi сiм'ї можуть втратити своє житло.

«Ми довiрилися державному фонду, - розповiдає жителька мiста Ужгорода А. - Щомiсяця сумлiнно сплачували кредит, а через мiсяць-два нам завжди нараховували компенсацiю. Це практично половина нашого сiмейного доходу - грошi чималi й дуже необхiднi родинi. Але ось уже сiм мiсяцiв змушенi платити самотужки. Це означає, що вiдкладенi грошi тануть, i платити скоро буде просто нiчим. Навряд чи банк пiде нам на якiсь поступки - швидше за все, буде вимагати, щоб ми звiльнили квартиру як боржники ... »

Позичальники у своїх бiдах звинувачують Держфонд, який нiбито манiпулює грошима, якi видiляє Кабмiн. Але насправдi проблема в тому, що цього року в держбюджетi на часткову компенсацiю для молодих сiмей передбачено лише 50 млн. Грн. при потребi 118 млн. Однак навiть цi «компенсацiйнi» грошi на рахунки вкладникiв не надходять.

Дехто отримав компенсацiю в липнi за сiчень, i, можна сказати, щасливчики - за лютий. Кредитори , , « »(основних великих банкiв, якi мають договiр iз фондом) не розумiють причини такої затримки ...

У квiтнi мiнiстр молодi та спорту Ю.Павленко визнав, що «механiзм часткової компенсацiї державою ставок кредитiв, наданих комерцiйними банками на будiвництво або придбання житла, справдi неповороткий». Тобто державний фонд не виплатить компенсацiї, доки вiд банку не надiйде iнформацiя, що пiдтверджує сплату банкiвських вiдсоткiв. Нiбито «затримка в цьому ланцюжку й призводить до розтягування термiну компенсацiї». Однак мiнiстр запевняв «держава виконає всi взятi на себе зобов'язання перед молодими позичальниками в повному обсязi».

Ю.Павленко визнав, що цього року Державний фонд сприяння молодiжному житловому будiвництву отримав обмежене бюджетне фiнансування.

Зокрема, не передбачено коштiв на укладання нових договорiв за програмою часткової компенсацiї вiдсоткiв кредитiв. «Якщо не вистачить видiлених коштiв, виплати будуть забезпеченi додатковими асигнуваннями або за рахунок загального фонду державного бюджету при його коригуваннi найближчим часом», - заспокоював навеснi молодiжний мiнiстр.

У травнi вiн знову звернувся до волали про допомогу молодим сiм'ям:
«Подiляю вашу стурбованiсть щодо вчасної виплати державою обiцяної компенсацiї вiдсоткової ставки ... Причина банальна - брак реальних коштiв у державному бюджетi ... Про цю проблему добре знають у Мiнiстерствi фiнансiв України i, звичайно, шукають шляхи її вирiшення».

15 червня знову дочекалися повiдомлення: «Схоже, що цього року народнi обранцi переглядати бюджет уже не збираються». Тому єдиний спосiб вирiшення цього питання Ю.Павленко бачить у перерозподiлi коштiв з iнших бюджетних програм, якi неможливо виконати в поточному роцi в силу рiзних обставин.

«Для цього не потрiбно вносити змiни до бюджету - достатньо рiшення бюджетного комiтету В? та Мiнфiну. Зараз триває пошук таких програм, i я переконаний, що ми найближчим часом перекриємо заборгованiсть перед молодими позичальниками ».

Отже, людям пропонується одне - чекати «мудрого рiшення»
Мiнфiну та Верховної Ради. Тим часом деякi банки вже пiдвищили ставки за користування кредитами, гривня впала, а бiльшiсть молодих сiмей опинилися в безвиходi ...

У самому фондi також не бачать виходу iз ситуацiї. Валерiй Омельчук, голова Держфонду сприяння молодiжному житловому будiвництву прокоментував: «Щомiсячно треба виплачувати дев'ять мiльйонiв, фактично вiд Мiнфiну надходить тiльки три. Тобто йде вiдставання з виплатами. При необхiдностi виплачувати компенсацiї за квiтень їх виплачено лише за лютий ».

У фондi запевняють, що з бюджетними грошима все чесно: щойно їх отримують, вiдразу ж розподiляють по банках. Причину затримки пояснюють по-своєму - грошi потрапляють лише в тi банки, якi вчасно подали документи на своїх позичальникiв. Буває, що документи в банках просто ... губляться. А винних, як завжди, знайти дуже складно.

Тому багато хто з ошуканих державою позичальникiв вже готується до судових баталiй - нiхто не хоче втрачати квартиру, за яку вже кiлька рокiв сумлiнно сплачує кредит. У цивiлiзованих правових країнах усi вони за аналогiчних обставин виграли б позови i отримали належнi компенсацiї, а ще й за моральний i матерiальний збиток.

Навiть голова Держфонду сприяння молодiжному житловому будiвництву погоджується, що виграти справу можна, якщо затримка сталася з вини банку чи фонду. Однак в умовах договору з фондом зазначено: вiн не вiдповiдає за своїми зобов'язаннями, якщо держава з якихось причин не видiляє грошi. А як судитися з державою, та й чи варто?

Цiкаво, з якими гаслами пiдуть на президентськi вибори нинiшнi урядовцi?

«Я дуже переживаю, що вже цього року можу залишитися без даху над головою, - каже вже згадувана жителька Ужгорода А. - Адже в банку кажуть, що якщо перестану платити кредит, можуть виставити мою квартиру на аукцiон. Юристи заспокоюють. Кажуть, що моїх неповнолiтнiх дiтей не мають права просто так вигнати на вулицю ... »

За офiцiйними даними, 13% населення в Українi не мають власного житла. Це, напевно, саме тi, хто перебуває на квартирному облiку. Насправдi ж їх набагато бiльше. Всi вони чекають реальних пропозицiй вiд держави - як їм жити далi. Парадокс: уряд знайшов два мiльярди гривень, щоб викупити недобудоване житло i не може нашкребти 118 мiльйонiв гривень для тих, хто це житло вже отримав i може знову втратити.

Наприклад, у Закарпатськiй областi, яка чомусь не ввiйшла до програми «наближення житла до людей», в черзi на житло перебувають 10,7 тис. Сiмей (з них чверть - багатодiтнi сiм'ї). Кожна четверта сiм'я, що перебуває на квартирному облiку, нинi проживає у гуртожитку.

Найгiрша ситуацiя iз забезпеченням житлом у мiстах Ужгород, Мукачево та Хуст. За 2008 рiк лише 99 сiмей полiпшили свої житловi умови ... Немає черг на житло тiльки в сiльськiй мiсцевостi. Там люди давно звикли покладатися лише на себе. Можливо, i городянам уже потрошку пакувати валiзи i виїжджати з надто дорогих українських мiст, не розраховуючи на ефемернi передвиборнi обiцянки?

• Опублiковано на сайтi: 02.09.09
• 
  
• Автор:
  Олександр Ворошилов
• 
  
• Джерело:
•