| Росiйський фонд «Інститут посткризового свiту» днями представив у Москвi масштабне мiжнародне дослiдження «Фiнансова архiтектура посткризового свiту: ефективнiсть рiшень». В експертному опитуваннi взяли участь 223 експерта - економiсти та фiнансовi аналiтики, власники та топ-менеджери компанiй, журналiсти, якi пишуть на економiчнi та полiтичнi теми, полiтики i чиновники, науковцi в галузi гуманiтарних та суспiльних наук.
Варто нагадати читачам, що минулого мiжнародному дослiдженнi iнституту, яке отримало назву «PostCCCР: оцiнка антикризових дiй урядiв» i було презентовано в березнi цього року (див.
«Профiль» №14, «Державне програмування»), Київ був представлений одним з трьох самостiйних полюсiв, трьох центрiв впливу i конкуренцiї на пострадянському просторi поряд з Москвою i Астаною.
Експерти зiйшлися на тому, що кожна з цих трьох країн володiє власною моделлю бачення кризи i виходу з нього, але український сценарiй, за словами авторiв дослiдження, виявився «лiдером прогнозiв зростання соцiальної напруженостi i загострення полiтичних та економiчних наслiдкiв кризи», передає Інфобуд. Точнiше, Україна постала антигероєм кризи.
У новому дослiдженнi Українi удостоїлася уваги в очах свiтових експертiв в роздiлi, що носить назву «Нова свiтова фiнансова географiя». Висновки заснованi на результатах вiдповiдей на запитання: «Хто зi свiтових держав сьогоднi претендує на роль свiтового фiнансового центру, i чи є такi на пострадянському просторi?» І, крiм Росiї, на пострадянському просторi розглядаються тiльки два можливих варiанти розташування майбутнiх фiнансових центрiв - це Казахстан i Україна.
Ризикну процитувати експертiв, так би мовити, без коментарiв.
Генеральний директор British Business Club in Ukraine Джеральд Бауерс, Великобританiя: «Україна може стати таким (свiтовою фiнансовою)
центром, але тiльки якщо вона прийме євро як нацiональну валюту ».
Голова Комiтету державних запозичень м Москви Сергiй Пахомов, Росiя: «Україна може стати фiнансовим центром (на пострадянському просторi) за умови полiтичної стабiлiзацiї».
Головний економiст Deutsche UFG Ярослав Лiсоволик, Росiя: «Я думаю, певний потенцiал є i в України, i у Казахстану, але все залежить вiд проведеної полiтики».
Головний економiст HSBC-Russia
Олександр Морозов, Росiя: «На пострадянському просторi, мабуть, немає (кандидатiв у фiнансовi центри). Теоретично могла б Україна, але там якось все дуже сильно запущено ».
Провiдний дослiдник Consulting Trilogia Шинго Хамада, Японiя: «Стратегiя, нацiлена на пропозицiю нового свiтового порядку, якщо її будуть реалiзовувати альянси держав, наприклад, середземноморських на чолi з Францiєю ...
або альянс Росiї з Україною, може бути успiшною ».
Президент Конфедерацiї працi Росiї Олександр Шепель: «Така ж регiональна структура могла б бути створена в рамках країн СНД, якi висловили б готовнiсть i якi здатнi були б в цьому працювати. Це, в першу чергу, Росiйська Федерацiя, Казахстан, Бiлорусь. Ну, i якщо Україна вистачить «соображалкi», то вона могла б теж приєднатися до цього ».
Генеральний директор British Business Club in Ukraine Джеральд Бауерс, Великобританiя: «Україна (може мати перспективи на пострадянському просторi) - при сильнiй пiдтримцi Росiйської Федерацiї».
Професор економiки Унiверситетського центру м Бразилiа (UniCeub) Паоло Роберто де Альмейда, Бразилiя: «Можливо, Україна (може мати перспективи на пострадянському просторi), але це буде залежати вiд її майбутньої iнтеграцiї в Європу i свiтову економiку».
Старший науковий спiвробiтник Інституту мiжнародної економiки Петерсона Джон Уiльянсон, США: «Їй (Україна) потрiбно спочатку навести лад всерединi».
Що стосується головного сусiда - Росiї, то з приводу перспектив Москви як свiтового фiнансового центру в експертному середовищi також переважають скептичнi настрої. На думку експертiв, сировинна залежнiсть i низький рiвень захисту прав власностi стають головними обмежувачами в перетвореннi Москви в мiжнародний фiнансовий центр, передає Інфобуд. Ресурс РФ як сировинний «наддержави» обмежений одним десятилiттям. У новiй свiтовiй системi, яка виникне в найближчi роки, як сировинна країна РФ буде необоротно втрачати мiжнародний вплив, валютний суверенiтет, по-лiтичний суверенiтет i контроль над територiями. Фактором внутрiшнього оновлення може стати лише активну участь Росiї в глобальнiй дискусiї в якостi держави-лiдера молодих промислових країн.
Бiльшiсть експертiв упевненi, що бум розвитку фiнансових центрiв доведеться на новi iндустрiальнi країни. Індiя, Бразилiя, Мексика, країни Близького Сходу - це тi регiони, роль яких у свiтовiй економiцi буде зростати. Посилять свої позицiї Сiнгапур, Гонконг, Дубаї, Шанхай, повiдомляє Профiль. Перший безсумнiвний кандидат на створення нового глобального фiнансового центру на своїй територiї - Китай. Але у свiту, що розвивається сьогоднi немає держави-лiдера, i Китай не може претендувати на цю роль: вiн сприймається експертним спiвтовариством як нова наддержава, яка переслiдує свої iнтереси i що претендує на встановлення своїх порядкiв.
Позицiї Росiї, з точки зору експертного спiвтовариства, досить виграшнi: вона опинилася в п'ятiрцi лiдерiв у рейтингу країн, якi пропо-гают цiкавi антикризовi рiшення у фiнансовiй сферi, поряд з Китаєм, США, Францiєю i Великобританiєю. Але при цьому виникає iнтерес-ний парадокс: вiд свiту, що розвивається i особливо вiд Росiї сьогоднi чекають значно бiльше, нiж РФ сама готова запропонувати. Росiйськi експерти демонструють набагато бiльший песимiзм щодо власних перспектив i можливостей впливати на глобальний порядок денний, нiж їхнi колеги з розвинутих країн.
Дослiдження показало, що експерти чекають, головним чином, еволюцiйного змiни свiтової валютної системи. Найбiльш поширена позицiя виглядає так. На першому короткостроковому етапi нас очiкує збереження провiдної ролi долара США. Потiм, в середньостроковiй перспективi - поступове посилення регiональних валют i створення кошика резервних валют на базi євро, юаня та iнших. У вiддаленiй перспективi - створення єдиної свiтової резервної валюти нового типу, не прив'язаної до якої-небудь нацiональнiй валютi.
У подальшому розвитку подiй у свiтi, за результатами дослiдження, бачаться три сценарiї. Еволюцiйний (поступове реформування глобальних iнститутiв вiдповiдно до нової iдеологiєю), революцiйний (децентралiзацiя прийняття рiшень, демонтаж колишньої глобальної архiтектури i обвальний перехiд до багатополярного свiту), «Форум народiв» (пiдготовка широкою i повноважною мiжнародної конференцiї для прийняття обов'язкових для всiх учасникiв рiшень) .
Самий радикальний же висновок авторiв доповiдi полягає в тому, що через 10-15 рокiв весь свiт практично неминуче накриє «глобальний цивiлiзацiйний криза». Основна його причина - наростаючi фатальнi протирiччя мiж країнами «золотого мiльярда» i розвиваються свiтом, передає Інфобуд. Диспропорцiї генеруються трьома головними факторами: монополiєю долара як свiтової резервної валюти, монополiєю рейтингових агентств в оцiнцi iнвестицiйної привабливостi країн, недостатнiм представництвом країн, що розвиваються на глобальному рiвнi полiтич-ських рiшень. Цi питання повиннi стати головними на порядку денному свiтової дискусiї. Знаходження взаємоприйнятної форми вирiшення накопичений-них протирiч має стати одним iз прiоритетних завдань людства.
Але, як заявив один з експертiв: «Справа не в грошах, а в тому, хто стане iнтелектуальним лiдером посткризового свiту». | |
