І капiталiзм i соцiалiзм звалилися в XXI столiттi

Ерiк Хобсбаум | The Guardian


І капiталiзм i соцiалiзм звалилися в XXI столiттi Соцiалiзм зазнав фiаско, капiталiзм прогорiв, що далi?






Соцiалiзм зазнав фiаско, капiталiзм прогорiв, що далi? -вопрошает оглядач Ерiк Хобсбаум. "Ми поки не навчилися мислити в дусi XXI столiття, але зробити це буде не так важко, як здається: основна полiтико-економiчна iдея минулого столiття зникла в зливному отворi iсторiї", - пише вiн.

За словами Хобсбаума, бiльше не слiд розумiти сучасну промислову економiку у дусi протистояння двох взаємовиключних систем - капiталiзму i соцiалiзму, бо обидвi системи завалилися. "Майбутнє, як, власне, сьогодення i минуле, - за економiкою змiшаного типу, де громадський i приватний сектор переплетенi в тiй чи iншiй формi", - стверджує автор. Над конкретною моделлю доведеться поламати голови всiм, але особливо мислителям лiвого спрямування.

"Нiхто всерйоз не думає про повернення до соцiалiзму радянського типу, оскiльки його економiка повiльна i неефективна; втiм, не варто применшувати вражаючi соцiальнi та освiтнi досягнення цього ладу", - пише автор. Проте з моменту краху СРС? i донинi жодна партiя не оголошувала капiталiзм неприйнятним. Британськi новi лейбористи з 1997 року зробили ставку на "теологiю глобального вiльного ринку", як висловлюється автор. Країна дерегульованi бiржу, розпродала промисловiсть, припинила виробництво товарiв на експорт i вважала за краще стати раєм для мультимиллиардеров, що вiдмивають грошi. Тому криза вдарить по Великобританiї i фунта стерлiнгiв сильнiше, нiж по iнших захiдних країнах, прогнозує оглядач.

Повернутися до економiки змiшаного типу буде важко: по-перше, нiхто по-справжньому не знає виходу з нинiшньої кризи, по-друге, полiтики i уряди продовжують слiпо вiрити в неперевершену ефективнiсть приватного сектора. "Сумнiваюся, що максимальне економiчне зростання i конкуренцiя комерцiйних структур необхiднi кожнiй країнi в будь-яких обставин", - пише автор.

Потрiбно повернутися до переконання, що економiчне зростання i процвiтання - це лише засiб для пiдвищення життєвого рiвня населення, рекомендує автор. Вiн посилається на приклад Лондона, який до останнього часу генерував 20-30% ВВП Великобританiї i при цьому вiдрiзнявся дорожнечею життя для пересiчних громадян, проблемами безробiття i шкiльної освiти. У цих умовах потрiбно взяти курс не на максимальне збiльшення темпiв економiчного зростання i доходiв фiзичних осiб, а на розширення соцiальних перспектив для всiх i кожного, пiдсумовує вiн. Тiльки це допоможе перемогти головну бiду XXI столiття - екологiчну кризу.


Джерело:

28-11-2018, 01:39
126 просмотров
[/group]