Перекувати верстати на квартири
Проблема промислових територiй, якi опинилися в мiськiй межi, iснує в багатьох розвинених країнах. Європейське рiшення, реалiзоване в останнi десятилiття, - кардинальне перетворення промзон або виведення їх за межi мiст. Звiльненi дiлянки розвиваються на основi кластерного принципу (так званого mixed-use), що забезпечує поєднання бiзнесу, науки i виробництва. У пiдсумку iндустрiальнi майданчики перетворюються на високотехнологiчнi, екологiчно чистi виробництва або технопарки, житловi квартали або зеленi зони.
Цивiлiзований пiдхiд Успiхами в реалiзацiї подiбного пiдходу може похвалитися Лондон, де значну частину центру до недавнього часу займали заводськi будови, складськi примiщення i доки. Скажiмо, район Paddington став не тiльки вогнищем дiлової активностi, але i комфортною житлової територiєю. Інший приклад - портове квартал Docklands на пiвденному сходi Лондона. У 80-90-х занедбану промислову зону перетворили на сучасний куточок, де поєднується житлова i комерцiйна забудова. Його символом можна вважати амбiтний проект Canary Wharf - другий за значимiстю фiнансовий центр у Лондонi i найвища будiвля в країнi. Крiм того, в Англiї прийнято зберiгати i використовувати пам'ятники iндустрiальної архiтектури. Наприклад, в модернiзованому будинку колишньої електростанцiї Bankside Power Station розмiстився музей сучасного мистецтва Tate Modern. До речi, це одна з найбiльш вiдвiдуваних визначних пам'яток британської столицi i, згiдно з опитуванням журналу Time Out London, - улюблена будiвля городян. Корiння проблеми У Росiї питання виведення або перепрофiлювання промзон почали опрацьовувати ще в 80-х, коли Радмiн видав постанову про заборону будiвництва пiдприємств у великих мiстах, таких як Москва i Ленiнград. Природно, виводити все не передбачалося - повиннi були залишитися харчова промисловiсть, iнфраструктура та iншi виробництва, що дозволяють забезпечити нормальне життя мiста. У кризовi 90-тi на багатьох пiдприємствах знизилася активнiсть, деякi взагалi перестали функцiонувати i почали здавати площi. На початку 2000-х питання про виведення виник знову. Трохи пiзнiше, щоправда, з'ясувалося, це невигiдно нi мiсту, нi жителям, оскiльки губляться i робочi мiсця, i податковi надходження. Знайти компромiс Тобто, зазначає Ірина Жарова-Райт, президент ІГ SESEGAR, виникло протирiччя. З одного боку, головний архiтектор столицi говорить про брак мiсця пiд житло i необхiдностi перенесення промзон. З iншого боку, очевидно, що мiсто не можна позбавляти промисловостi, адже це не тiльки надходження в бюджет, а й робочi мiсця. Необхiдно знайти золоту середину, розумне спiввiдношення функцiональних зон в проектах mixed-use (подiбнi концепцiї, за словами експерта, розробляються зараз в промзонi Басманного району). Крiм того, в Москвi поки не створена система отримання колишнiх iндустрiальних майданчикiв пiд забудову, а серйознi обтяження вiдлякують потенцiйних iнвесторiв. В результатi вiд виведення пiдприємств вирiшено вiдмовитися. До речi, як розповiли в НДВП Генплану, поняття «висновок» застарiло. Зараз частiше використовують термiни «реорганiзацiя» i «перепрофiлювання». Індустрiальна географiя Розташування московських промзон планувалося так, щоб шкiдливi викиди не проходили через усе мiсто. В основному вiтер у столицi дме з пiвденного заходу, тому пiдприємства будувалися переважно на пiвденному сходi i пiвднi. За даними на 2000-й рiк, у межах Москви перебувало 88 iндустрiальних територiй сумарною площею 20,5 тис. Га (приблизно 20% всiєї площi мiста). З них 4,7 тис. Га - дiлянки виробничої забудови, 15,8 тис. - Виробничi зони. У актуалiзованому Генпланi зафiксовано вже сталося скорочення промислових зон до 19,4 тис. Га та передбачено їх подальше зменшення ще на 4,4 тис. Га. За оцiнкою фахiвцiв НВО «Економiка» НДВП Генплану, цi 20,5 тис. Га НЕ повнiстю зайнятi пiдприємствами. Туди входять i територiї загального користування, насамперед вулично-дорожня мережа, зони з обмеженнями мiстобудiвного використання, резервний природний комплекс. Реальна площа виробничих територiй мiста становить близько 12-13 тис. Га, з них тiльки 7,5 тис. Га займають промзони. Цi цифри, на думку експертiв, не так далекi вiд показникiв iнших великих європейських мiст, як прийнято вважати. До найшкiдливiшим вiдносяться 15 об'єктiв енергетики (ТЕЦ) i 19 великих пiдприємств з валовим викидом бiльше 300 т / рiк, i кiлька промзон - в тому числi «Капотня», «Калошин», «Коровiн», «Волгоградський проспект», «Прожектор» , «Городнiй проїзд», «Северянин» та iн. Новий режим Проблема Москви полягає в тому, що часто набагато вигiднiше знести iсторичну будiвлю i на його мiсцi звести нове, нiж проводити складну реконструкцiю. Повною мiрою це вiдноситься i до промислової забудови. І все ж столиця може похвалитися зразками оригiнального та якiсного редевелопмента. Найцiкавiшi реалiзованi проекти - «Садовi квартали» (на мiсцi заводу ГТВ "Каучук" в Хамовниках), дiловий центр «Червона Роза» на вул. Тимура Фрунзе, loft-квартал «Данилiвська мануфактура» i БЦ «Лефорт» на мiсцi «Московського шовкового комбiнату iм. Щербакова ». Як приклад перепрофiлювання значних площ можна навести промзону «Курська». На мiсцi винного комбiнату з 2007 року працює центр сучасного мистецтва «Винзавод». Автор проекту - вiдомий архiтектор Олександр Бродський. Нещодавно на територiю заводу «Манометр» по сусiдству переїхав центр дизайну ARTPLAY. Поки не зовсiм ясна доля промислової забудови заводу «АРМА» (колишнього Московського заводу з виробництва светильного газу). Пiсля постанови уряду мiста в 2006 роцi був розроблений ескiзний проект, що передбачає спорудження пiдземних паркiнгiв i замiну iсторичних корпусiв будинками зi скла i бетону. По округах Новий Генплан подiлив територiю Москви на зони стабiлiзацiї i зони розвитку. До перших вiдносяться територiї зi сформованою забудовою, де намiчено проводити тiльки капремонт i благоустрiй (наприклад, Строгiно). А по друге спочатку планується розробляти проекти планування, виносити їх на публiчнi слухання i тiльки пiсля цього починати розвиток району. Зон розвитку видiлено десять. ЦАО майже цiлком займає центральну iсторичну зону. На пiвнiчному заходi i пiвденному сходi вiд неї розташованi зони трансформацiї виробничих територiй. До них примикають чотири зони розвитку системи суспiльних центрiв - пiвнiчна, пiвденна, пiвнiчно-захiдна i пiвденно-схiдна. На пiвденному заходi розташована столична представницька зона. На пiвденному заходi i сходi дислокуються зони формування мiстобудiвних комплексiв. У зонах трансформацiї виробничих територiй, де розташовано безлiч пiдприємств, передбачаються серйознi змiни. До 2025 року буде реорганiзовано понад 5,5 тис. Га таких дiлянок, бiльша частина з них (близько 1,5 тис. Га) - в Пiвденно-Схiдному окрузi. Плани реорганiзацiї промзон Округ Територiї всього, га Плани, га Функцiї, га збереження виробництва реорганiзацiя житловi природнi громадськi ЦАО 670 352 318 90 18 210 САО 2752 1961 791 172 312 307 СВАО 2147 1632 515 176 242 97 ВАО 2248 1599 649 235 323 91 ЮВАО 4064 2486 1578 684 320 574 ЮАО 2771 2113 658 120 348 190 ЮЗАО 1227 1208 19 3 5 11 ЗАТ 2646 2139 507 292 174 41 СЗАТ 968 717 251 66 63 122 Виробничi зони Москви Номер Найменування Площа, га Номер Найменування Площа, га 1 Павелецька 194 41 Жовтневе поле 137 2 Варшавське шосе 150 42 Тушино 56 3 Донськi вулицi -1 21 43 Трикотажна 324 3 Донськi вулицi -2 133 44 Братцево 203 4. Звенигородське шосе 59 45 Автомоторнi 213 5 Магiстральнi вулицi 216 46 Коровiн-1 355 6 Силiкатнi вулицi 140 46 Коровiн-2 10 липня. Боткiнської проїзд 118 47 Вагоноремонт-1 151 8. Площа Розвилки 59 47 Вагоноремонт-2 40 9 Вулиця Правди 58 48 Дегунiно-Лихобори 162 10 Владикiно 105 49 Бескудниково 95 11 Городнiй проїзд 330 50 Алтуф'євське шосе 272 13 Коптєво 90 51 Медведкова 164 14 Калiбр 51 51а Осташковськоє шосе 83 15 Олексiївський вулицi 116 52 Северянин 327 16. Митьковская гiлка 91 52а Свiблово 72 17. Курська 156 53 Калошин 507 18. Грузинський вал 51 54 Прожектор 252 19. Хапiловка-1 40 55 Перово 36 19. Хапiловка-2 43 56 Грайвороново 360 20 Семенiвська 85 57 Курьянова 383 21 Цеглянi вулицi 44 58 Люблiно 226 22 Соколина гора 299 59 Капотня 767 23 Серп i молот 562 62 Теплий стан 83 24 Карачарово 233 63 Вихiно 107 25 Волгоградський проспект 321 65 Чертаново 265 26 Пiвденний порт 633 Б / н Гаврiкова 34 27 Зiл 356 Б / н Пiвденне Бутово 582 28 Ленiно 123 Б / н Пiвнiчне Бутово-1 11 28а Браїлiв 371 Б / н Пiвнiчне Бутово-2 29 вересня Нагатiно 174 Б / н Косино-1 (Руднєво) 47 30 Коломенське 235 Б / н Косино-2 19 31 Каширське шосе 60 Б / н Зап. Водопровiдна ст. 313 32 Котляково 207 Б / н Комунальна зона 56 33 Верхнi котли 123 Б / н Терешкової 18 34 Черемушки 63 Б / н Вострякової 34 35 Воронцове 299 Б / н Алабушево 313 36 Червоний будiвельник 79 Малино 202 37 Пiвнiчне Очаково 399 Б / н Пiвнiчна 185 37а Пiвденне Очаково 260 Б / н Схiдна 195 38 Кiнцева 188 Б / н Пiвденна 76 39 Бережковськiй наб. 76 Б / н Новоподрезково 84 40 Фiлi 176 Б / н Планерна 247 40а Захiдний порт 100 Б / н Пл. Сонячна 31 17-05-2018, 00:58
395 просмотров
|