Перекувати верстати на квартири

Проблема промислових територiй, якi опинилися в мiськiй межi, iснує в багатьох розвинених країнах. Європейське рiшення, реалiзоване в останнi десятилiття, - кардинальне перетворення промзон або виведення їх за межi мiст. Звiльненi дiлянки розвиваються на основi кластерного принципу (так званого mixed-use), що забезпечує поєднання бiзнесу, науки i виробництва. У пiдсумку iндустрiальнi майданчики перетворюються на високотехнологiчнi, екологiчно чистi виробництва або технопарки, житловi квартали або зеленi зони.

Цивiлiзований пiдхiд Успiхами в реалiзацiї подiбного пiдходу може похвалитися Лондон, де значну частину центру до недавнього часу займали заводськi будови, складськi примiщення i доки. Скажiмо, район Paddington став не тiльки вогнищем дiлової активностi, але i комфортною житлової територiєю. Інший приклад - портове квартал Docklands на пiвденному сходi Лондона. У 80-90-х занедбану промислову зону перетворили на сучасний куточок, де поєднується житлова i комерцiйна забудова. Його символом можна вважати амбiтний проект Canary Wharf - другий за значимiстю фiнансовий центр у Лондонi i найвища будiвля в країнi. Крiм того, в Англiї прийнято зберiгати i використовувати пам'ятники iндустрiальної архiтектури. Наприклад, в модернiзованому будинку колишньої електростанцiї Bankside Power Station розмiстився музей сучасного мистецтва Tate Modern. До речi, це одна з найбiльш вiдвiдуваних визначних пам'яток британської столицi i, згiдно з опитуванням журналу Time Out London, - улюблена будiвля городян.

Корiння проблеми У Росiї питання виведення або перепрофiлювання промзон почали опрацьовувати ще в 80-х, коли Радмiн видав постанову про заборону будiвництва пiдприємств у великих мiстах, таких як Москва i Ленiнград. Природно, виводити все не передбачалося - повиннi були залишитися харчова промисловiсть, iнфраструктура та iншi виробництва, що дозволяють забезпечити нормальне життя мiста. У кризовi 90-тi на багатьох пiдприємствах знизилася активнiсть, деякi взагалi перестали функцiонувати i почали здавати площi. На початку 2000-х питання про виведення виник знову. Трохи пiзнiше, щоправда, з'ясувалося, це невигiдно нi мiсту, нi жителям, оскiльки губляться i робочi мiсця, i податковi надходження.

Знайти компромiс Тобто, зазначає Ірина Жарова-Райт, президент ІГ SESEGAR, виникло протирiччя. З одного боку, головний архiтектор столицi говорить про брак мiсця пiд житло i необхiдностi перенесення промзон. З iншого боку, очевидно, що мiсто не можна позбавляти промисловостi, адже це не тiльки надходження в бюджет, а й робочi мiсця. Необхiдно знайти золоту середину, розумне спiввiдношення функцiональних зон в проектах mixed-use (подiбнi концепцiї, за словами експерта, розробляються зараз в промзонi Басманного району). Крiм того, в Москвi поки не створена система отримання колишнiх iндустрiальних майданчикiв пiд забудову, а серйознi обтяження вiдлякують потенцiйних iнвесторiв. В результатi вiд виведення пiдприємств вирiшено вiдмовитися. До речi, як розповiли в НДВП Генплану, поняття «висновок» застарiло. Зараз частiше використовують термiни «реорганiзацiя» i «перепрофiлювання».

Індустрiальна географiя Розташування московських промзон планувалося так, щоб шкiдливi викиди не проходили через усе мiсто. В основному вiтер у столицi дме з пiвденного заходу, тому пiдприємства будувалися переважно на пiвденному сходi i пiвднi. За даними на 2000-й рiк, у межах Москви перебувало 88 iндустрiальних територiй сумарною площею 20,5 тис. Га (приблизно 20% всiєї площi мiста). З них 4,7 тис. Га - дiлянки виробничої забудови, 15,8 тис. - Виробничi зони. У актуалiзованому Генпланi зафiксовано вже сталося скорочення промислових зон до 19,4 тис. Га та передбачено їх подальше зменшення ще на 4,4 тис. Га.

За оцiнкою фахiвцiв НВО «Економiка» НДВП Генплану, цi 20,5 тис. Га НЕ повнiстю зайнятi пiдприємствами. Туди входять i територiї загального користування, насамперед вулично-дорожня мережа, зони з обмеженнями мiстобудiвного використання, резервний природний комплекс. Реальна площа виробничих територiй мiста становить близько 12-13 тис. Га, з них тiльки 7,5 тис. Га займають промзони. Цi цифри, на думку експертiв, не так далекi вiд показникiв iнших великих європейських мiст, як прийнято вважати. До найшкiдливiшим вiдносяться 15 об'єктiв енергетики (ТЕЦ) i 19 великих пiдприємств з валовим викидом бiльше 300 т / рiк, i кiлька промзон - в тому числi «Капотня», «Калошин», «Коровiн», «Волгоградський проспект», «Прожектор» , «Городнiй проїзд», «Северянин» та iн.

Новий режим Проблема Москви полягає в тому, що часто набагато вигiднiше знести iсторичну будiвлю i на його мiсцi звести нове, нiж проводити складну реконструкцiю. Повною мiрою це вiдноситься i до промислової забудови. І все ж столиця може похвалитися зразками оригiнального та якiсного редевелопмента. Найцiкавiшi реалiзованi проекти - «Садовi квартали» (на мiсцi заводу ГТВ "Каучук" в Хамовниках), дiловий центр «Червона Роза» на вул. Тимура Фрунзе, loft-квартал «Данилiвська мануфактура» i БЦ «Лефорт» на мiсцi «Московського шовкового комбiнату iм. Щербакова ».

Як приклад перепрофiлювання значних площ можна навести промзону «Курська». На мiсцi винного комбiнату з 2007 року працює центр сучасного мистецтва «Винзавод». Автор проекту - вiдомий архiтектор Олександр Бродський. Нещодавно на територiю заводу «Манометр» по сусiдству переїхав центр дизайну ARTPLAY. Поки не зовсiм ясна доля промислової забудови заводу «АРМА» (колишнього Московського заводу з виробництва светильного газу). Пiсля постанови уряду мiста в 2006 роцi був розроблений ескiзний проект, що передбачає спорудження пiдземних паркiнгiв i замiну iсторичних корпусiв будинками зi скла i бетону.

По округах Новий Генплан подiлив територiю Москви на зони стабiлiзацiї i зони розвитку. До перших вiдносяться територiї зi сформованою забудовою, де намiчено проводити тiльки капремонт i благоустрiй (наприклад, Строгiно). А по друге спочатку планується розробляти проекти планування, виносити їх на публiчнi слухання i тiльки пiсля цього починати розвиток району.

Зон розвитку видiлено десять. ЦАО майже цiлком займає центральну iсторичну зону. На пiвнiчному заходi i пiвденному сходi вiд неї розташованi зони трансформацiї виробничих територiй. До них примикають чотири зони розвитку системи суспiльних центрiв - пiвнiчна, пiвденна, пiвнiчно-захiдна i пiвденно-схiдна. На пiвденному заходi розташована столична представницька зона. На пiвденному заходi i сходi дислокуються зони формування мiстобудiвних комплексiв. У зонах трансформацiї виробничих територiй, де розташовано безлiч пiдприємств, передбачаються серйознi змiни. До 2025 року буде реорганiзовано понад 5,5 тис. Га таких дiлянок, бiльша частина з них (близько 1,5 тис. Га) - в Пiвденно-Схiдному окрузi.

Плани реорганiзацiї промзон Округ
Територiї всього, га
Плани, га
Функцiї, га збереження виробництва
реорганiзацiя
житловi
природнi
громадськi ЦАО
670
352
318
90
18
210 САО
2752
1961
791
172
312
307 СВАО
2147
1632
515
176
242
97 ВАО
2248
1599
649
235
323
91 ЮВАО
4064
2486
1578
684
320
574 ЮАО
2771
2113
658
120
348
190 ЮЗАО
1227
1208
19
3
5
11 ЗАТ
2646
2139
507
292
174
41
СЗАТ
968
717
251
66
63
122
Виробничi зони Москви Номер
Найменування
Площа, га
Номер
Найменування
Площа, га 1
Павелецька
194
41
Жовтневе поле
137 2
Варшавське шосе
150
42
Тушино
56 3
Донськi вулицi -1
21
43
Трикотажна
324 3
Донськi вулицi -2
133
44
Братцево
203 4.

Звенигородське шосе
59
45
Автомоторнi
213 5
Магiстральнi вулицi
216
46
Коровiн-1
355 6
Силiкатнi вулицi
140
46
Коровiн-2
10 липня.

Боткiнської проїзд
118
47
Вагоноремонт-1
151 8.

Площа Розвилки
59
47
Вагоноремонт-2
40 9
Вулиця Правди
58
48
Дегунiно-Лихобори
162 10
Владикiно
105
49
Бескудниково
95 11
Городнiй проїзд
330
50
Алтуф'євське шосе
272 13
Коптєво
90
51
Медведкова
164 14
Калiбр
51
51а
Осташковськоє шосе
83 15
Олексiївський вулицi
116
52
Северянин
327 16.

Митьковская гiлка
91
52а
Свiблово
72 17.

Курська
156
53
Калошин
507 18.

Грузинський вал
51
54
Прожектор
252 19.

Хапiловка-1
40
55
Перово
36 19.

Хапiловка-2
43
56
Грайвороново
360 20
Семенiвська
85
57
Курьянова
383 21
Цеглянi вулицi
44
58
Люблiно
226 22
Соколина гора
299
59
Капотня
767 23
Серп i молот
562
62
Теплий стан
83 24
Карачарово
233
63
Вихiно
107 25
Волгоградський проспект
321
65
Чертаново
265 26
Пiвденний порт
633
Б / н
Гаврiкова
34 27
Зiл
356
Б / н
Пiвденне Бутово
582 28
Ленiно
123
Б / н
Пiвнiчне Бутово-1
11 28а
Браїлiв
371
Б / н
Пiвнiчне Бутово-2
29 вересня
Нагатiно
174
Б / н
Косино-1 (Руднєво)

47 30
Коломенське
235
Б / н
Косино-2
19 31
Каширське шосе
60
Б / н
Зап. Водопровiдна ст.

313 32
Котляково
207
Б / н
Комунальна зона
56 33
Верхнi котли
123
Б / н
Терешкової
18 34
Черемушки
63
Б / н
Вострякової
34 35
Воронцове
299
Б / н
Алабушево
313 36
Червоний будiвельник
79
Малино
202 37
Пiвнiчне Очаково
399
Б / н
Пiвнiчна
185 37а
Пiвденне Очаково
260
Б / н
Схiдна
195 38
Кiнцева
188
Б / н
Пiвденна
76 39
Бережковськiй наб.

76
Б / н
Новоподрезково
84 40
Фiлi
176
Б / н
Планерна
247 40а
Захiдний порт
100
Б / н
Пл. Сонячна
31
17-05-2018, 00:58
395 просмотров
[/group]