Як будувати з дерева

Ах дерево! Дивний матерiал для замiського будинку! Своїми руками зрубав, ошкурив - i збудував якщо не котедж, то хоча б дерев'яну дачку. Однак треба знати, як будувати. Про це i поговоримо.

Найпростiша технологiя дерев'яного домобудiвництва при-йшла до нас з недавнього радянського минулого. Полягала вона в першу чергу в можливостi дiстати з нагоди якiсь дерев'янi будматерiали: купити дошки б / у, притягти з лiсу кiлька незаконно спиляних стовбурiв або, примiром, домовитися з хлопцями з найближчою пилорами, якi за пляшку вiдвантажать машину «обапола». Далi кидали клич, скликаючи на допомогу сусiдiв i рiдню, пiсля чого без особливих технологiчних вишукувань «пiднiмали» будинок. Начебто дерев'яний, з дахом i фундаментом, проте iнодi назвати подiбну будову будинком в повному розумiннi слова язик не повертається. Тому такi методики ми брати до уваги не будемо.

Старi ж добрi технологiї розробили i застосовували ще нашi далекi предки, вмудрялися без єдиного цвяха будувати хати i дерев'янi палаци для монарших осiб. При цьому, зауважте, вони не мудрували лукаво, оскiльки нi пилорам, нi фрез, виточують з колод цилiндри, не мали. Як же з'єднували колоди? Спочатку вирубували так званi «чашки», пiсля чого збирали з колод вiнцi. А щоб стiна не перекошувалася в одну сторону, не забували при укладаннi вiнцiв чергувати комель i вершину стовбура, щоб компенсувати конуснiсть звичайного струганого колоди. Ось так, бревнишко за колодою, i зводилися будинки на Русi, що простояли багато i багато десятилiть.

І зараз, хоча на дворi двадцять перше столiття, технологiя за великим рахунком не змiнилася: якщо вибiр лiг на стругання колоду, то в загальному i цiлому алгоритм збiрки будинку буде приблизно такою ж. Принцип створення зрубу не залежить вiд того, два поверхи в будинку або один, маленький будинок або великий, прикрашений вiн балконами-еркерами або оточений по периметру верандою. Хоча, треба визнати, досвiд далеких i ближнiх сусiдiв, а також новiтнi технологiчнi досягнення вносять свої корективи i сюди.

Наприклад, для зчленування колод тепер застосовують не тiльки добре вiдому «росiйську чашку», а й з'єднання за допомогою сибiрського паза або використовують норвезькi напрацювання, продуманi i надiйнi. Та й сама «чашка» зазнала змiн, тепер вона буває двох типiв: проста (цилiндрична або кругла) i складна (з багатоступеневим профiлем). Складна «чашка» забезпечує бiльш щiльне прилягання i, вiдповiдно, кращий захист вiд вiтру. У разi простою «чашки» проблема вiтрозахисту вирiшується прокладатися вiд-ристанням подвiйного шару ущiльнювача. Крiм того, вiдповiдальнi виробники роблять i всi необхiднi пази, отвори пiд iнженернi системи, запили пiд кут нахилу покрiвлi, не обмежуючись «чашками».

Перетворився i сам вигляд колоди, яке тепер може бути виготовлене на спецiальному обладнаннi i мати строго цилiндричну форму. Зрозумiло, що в такому випадку, по-перше, збiрка вiнцiв йде набагато швидше, оскiльки немає необхiдностi пiдганяти верхiвки стовбурiв до пiдстав, по-друге, економляться кошти на обробних роботах (така колода вже не потребує подальшої обробки). А ще виробники активно працюють над вдосконаленням сушки деревини, якась у рядi випадкiв дуже навiть бажана. В даний час наявне в розпорядженнi виробникiв обладнання дозволяє висушувати колоди до 18-20, а в рядi випадкiв i до 10-13 вiдсоткiв вологостi. Що, природно, значно зменшує усадку зрубу, яка при використаннi колоди природної вологостi продовжується вiд трьох мiсяцiв до року.

Ще одним природним властивiстю деревини є розтрiскування, тобто поява у мiру висихання трiщин в колодi. Щоб колода не трiснуло в самому видному мiсцi, виробники завчасно роблять спецiальний компенсацiйний пропив, завдяки якому трiщина утворюється на потрiбнiй, згодом невидимiй сторонi колоди, пiсля чого заготiвля профiлюється. Втiм, бiльш радикальним способом позбавлення вiд вiрогiдних трiщин вважається все ж сушка деревини. Якщо матерiал недостатньо висушений, застосовують iншi технологiчнi прийоми, зокрема будують другий, мансардний поверх за каркасною технологiєю з подальшим облицюванням деревом, що iмiтує дерев'яний зруб. Тяжкiсть верхнього поверху, що зберiгає свою геометрiю, дозволяє позбавитися вiд нерiвномiрної усадки зрубу нижнього поверху. Ще для боротьби з усадкою використовують спецiальнi вертикальнi штирi - «стяжки», якi пiдвищують жорсткiсть i дозволяють контролювати усадку.

Для захисту вiд вiтру в кутах будiвлi використовуються хрестоподiбнi або вiтровi замки, якi ущiльнюють стiни в не-
скiльки разiв краще, нiж при звичайних технологiях.

Ноу-хау для бруса
Серйозною вiхою в дерев'яному житловому будiвництвi стало використання бруса - того ж колоди, тiльки обробленого на пилорамi з чотирьох сторiн (у результатi виходить квадратний перетин). Брус буває рiзний, наприклад цiлiсний профiльований природної вологостi. Матерiал хороший, чого говорити, але теж не позбавлений недолiкiв. Принцип збiрки будинкiв з бруса той же самий - спочатку вiнцi, один за iншим, а з них вже дерев'яну «коробку». Однак вона теж пiддається усадцi, оскiльки брус природної вологостi може запросто «повiстi» (чи то пак скрутити по спiралi), вiн змiнить розмiри i т. Д. Тому один з виходiв тут - зайнятися тiєю самою сушкою, щоб надалi брус лише мiнiмально мiняв форму . Сушка стiнового матерiалу, крiм iншого, дозволяє продовжити термiн служби будинку без додаткових профiлактичних заходiв, а також скоротити термiн введення будiвлi в експлуатацiю, оскiльки в даному випадку обробку можна починати вiдразу пiсля збiрки зрубу, не чекаючи остаточної усадки.

Ця технологiя передбачає економiю i за рахунок теплоiзоляцiї стiн. Стiни з бруса виходять строго певної товщини, на вiдмiну вiд стiн з колод iнших типiв, застосування яких загрожує утворенням «мiсткiв холоду». Ще бiльше утеплити будинок допомагає використання утеплювача мiж зовнiшньою i внутрiшньою стiнами з бруса. Це дозволяє досягати високих теплотехнiчних показникiв, навiть якщо використовується брус вiдносно невеликої товщини. Конструкцiя з бруса з утепленням зовнi нiчим не вiдрiзняється вiд звичайної брусової, але перевершує її по теплотехнiчних властивостях, а якщо вибраний оптимальний розмiр перетину стiни - i за цiною. Стiни типу «брус з утепленням» повнiстю вiдповiдають теплотехнiчним нормам для споруд в Пiвнiчно-Захiдному регiонi. Продування виключається за рахунок форми профiлю, що забезпечує щiльне прилягання бруса, особливого «замку», що не допускає змiщення кутiв, а також за рахунок стяжки окремих елементiв конструкцiї шпильками, гвинтами i нагелями. Ну i, природно, свою позитивну роль вiдiграє ефективний утеплювач мiж брусовими стiнами (а також мiж брусами).

Збереження бруса забезпечує як форма профiлю, так i антисептична обробка стiнового матерiалу. Хоча застосування антисептикiв i антипiренiв, треба сказати, в такiй же мiрi вiдноситься i до будiвель з колоди. Одним iз сучасних ноу-хау, що дозволяють захистити вельми уразливе дерево вiд грибка, цвiлi i можливого спалаху, є застосування просочуючих складiв, яких на ринку зараз у надлишку.

Технологiя будiвництва будинкiв з клеєного бруса не вiдрiзняється вiд зведення вищеописаних срiбних конструкцiй. Матерiал це, звичайно, iнший, практично не мiняє розмiри в процесi будiвництва (оскiльки ламелi, з яких склеюється брус, перед склеюванням добре висушуються), але принцип збiрки той же.

Втiм, нюанси є i тут. Справа в тому, що максимальна довжина профiльованого бруса, що випускається вiтчизняними виробниками, - шiсть метрiв. Для будiвлi масштабного замiського будинку - звичайно, замало. Доводиться вдаватися до зрощення брусiв, що завжди загрожує неприємностями. А клеєний брус може бути завдовжки навiть 18 метрiв (хоча на практицi, через труднощi транспортування, найчастiше використовується 12-метровий). Якщо будинок великий, його збiрка значно спрощується внаслiдок меншої кiлькостi монтажних елементiв. Крiм того, використання клеєних деталей служить гарантiєю високої несучої здатностi конструкцiї.

Чи не зруб, а ...

Ось саме: чи не єдиними зрубними конструкцiями живо дерев'яне житлове будiвництво. Є ще, наприклад, технологiя пiд назвою «фахверк», при якiй несучою основою будинку є жорсткий каркас з балок, стiйок i розкосiв. Стiни пре-
обертаються лише в огороджувальнi конструкцiї i практично не несуть навантаження. Це дає можливiсть використовувати при їх зведеннi будь-якi дерев'янi матерiали.

Переваг така технологiя дає немало, в першу чергу це економiя часу, оскiльки каркасна конструкцiя виключає усадку споруди (що завжди пов'язане з багатомiсячної перерви в роботi). Знову ж таки, несучий каркас в цьому випадку грає не тiльки роль надiйної опори, але цiлком може служити декоративним елементом будiвлi, що розчленовує фасад на панелi рiзних форм, забарвлення i надаючи спорудi оригiнальний вигляд. Так що його зовсiм не обов'язково приховувати. Навпаки, вiн дуже зручний для створення великих засклених просторiв, зокрема при обладнаннi вбудованого зимового саду. Зрубова конструкцiя, на жаль, цим «похвалитися» не може, оскiльки велика «виїмка» пiд скло знижує мiцнiсть споруди.

А ось фахверковi будинку, навiть заскленi з усiх бокiв, дуже мiцнi, стоять десятилiттями, не вимагаючи ремонту або серйозного подновленiя, тому не дивно, що в європейських країнах такi котеджi дуже популярнi. Балки виготовляються з сучасних дерев'яних будматерiалiв, як правило з клеєного соснового бруса, який добре со-який зберiгає форму, забезпечуючи тим самим стiйкiсть будовi. Ще треба додати, що за допомогою клеєних дерев'яних балок можна перекривати широкi прольоти, а значить, створювати в будинку примiщення великої площi.

Слiд зазначити, що дерев'яний каркас як основа майбутнього будинку стає все бiльш популярним. Один з дешевих варiантiв будинкiв такого типу - так званий «сендвiч». Спочатку зводиться каркас з дерева (як правило, з бруса), який потiм зовнi i зсередини обшивається дерев'яною опалубкою. Мiж цим двома шарами прокладається шар теплоiзоляцiйного матерiалу, якщо потрiбно, там же ховаються труби, вентиляцiйнi канали та електропроводка. В якостi обшивки може виступати i деревно-стружкова плита, яка потiм обробляється пiд класичний дерев'яний зруб або будинок з бруса.

При самому «просунутому» варiантi стiни такого будинку збираються на заводi i являють собою величезнi панелi, в якi вже вставленi склопакети, дверi, а всерединi прокладенi ефективний утеплювач i всi необхiднi комунiкацiї. Спецiальним транспортом цi панелi доставляються на будiвельний майданчик, i буквально за лiченi днi з них, як з деталей конструктора, збирається котедж. Одна з переваг такої технологiї - всесезоннiсть, оскiльки будiвництво може вестися в будь-яку негоду, у тому числi при мiнусовiй температурi. Недолiком же її можна вважати те, що такi панельнi будинки лише з великою натяжкою можна назвати дерев'яними. У рядi випадкiв для них навiть дерев'яний каркас не роблять, а просто привозять стiни-панелi, зробленi на основi масивних цементно-стружкових плит, i сочленяющимися їх. Детальнiше про таких сучасних технологiях дерев'яного домобудiвництва ми розповiмо в найближчих номерах журналу.

Джерело: www.zagorod.spb.ru