» » Головний архiтектор Києва: "Немає в мене функцiї зносити, мене вчили будувати"

Головний архiтектор Києва: "Немає в мене функцiї зносити, мене вчили будувати"

Головний архiтектор Києва: "Немає в мене функцiї зносити, мене вчили будувати" Сергiй Целовальник - про те, чому не можна знести скандальнi вдома i не треба будувати канатну дорогу на правому березi, що потрiбно для Дiснейленду, про пiдземну розв'язки на Бессарабцi i як буде виглядати набережна Днiпра.

- Ви працюєте в мiстi, де дуже багато будiвельних проблем - забудови в iсторичнiй частинi Києва (на Олеся Гончара, над метро «Театральна»), на набережнiй. Вони викликали обурення мешканцiв. Як ви думаєте їх вирiшувати?

- Проекти погодженi й затвердженi до мого призначення. Люди, вiд яких залежала видача узгоджень i дозволiв, знали, на що йшли. Або не знали. Але у забудовникiв на сьогоднi, коли всi ми вже бачимо будiвництва, є всi необхiднi законом документи. Тепер виникають об'єкти, якi абсолютно не допомагають силуетам мiста. Наприклад, через чийогось недогляду 49-поверховий будинок на Кловському узвозi своїми висотою i масою навалюється на дзвiницю Лаври.

- Скiльки зараз таких скандальних об'єктiв?

- 35-40. Може бути, i бiльше.

- Чи можна їх знести?

- Такi повноваження є в Держархбудконтролю. А у мене немає такої функцiї - зносити! Хоча в деяких, якщо не в багатьох випадках, напевно, варто було б i знести «пам'ятники жадiбностi i беззаконня», пам'ятники часу, або лихолiття. Мене вчили проектувати i будувати, але не зносити. Злiсна iронiя в тому, що по суду забудовники виграють у влади. Зрозумiло чому - узгодження на руках! Ось у чому бiда. Та й не прихильник я знесення. Хтось щось робив, iнвестував, старався як мiг. Правда, якщо це нахабно зроблено - коли попереджали, що не можна будувати, всi проти, побережiться, подумайте. Тодi це виклик! Демонстрацiя вседозволеностi, нiбито покривається зверху. Але тут грошi затьмарюють все.

- Якою ви бачите в майбутньому набережну Днiпра - з будинками, ресторанами, пiшохiдними зонами, або там залишиться природна природа?

- Це, насамперед, потужна транспортна артерiя. На превеликий жаль. Прибрати ми її звiдти не зможемо нiколи. Ось i потрiбно розвести двi iпостасi набережнiй: транспорт i рекреацiю. Потрiбно зробити так, щоб люди могли знайти на набережнiй iнтерес для свого перебування там. Якщо мешканцi та гостi столицi будуть ходити «стройовим кроком» уздовж вузенької смужки мощення вздовж рiчки - мiж нею i залiзним погано пахне потоком - це нецiкаво. Проекти минулих рокiв мали на увазi, що залучення капiталу можливо тiльки за рахунок будiвництва житла або ТРЦ з пiдрiзуванням схилiв i опусканиями транспорту в пiдземну трубу. Але нас всiх захопила iдея молодих колумбiйських архiтекторiв. Суть її в тому, що схили Днiпра не чiпають, не зрiзають зелень, не будують будiвлi, а створюють такi субстрати-схили, якi продовжують пластику рельєфу зi створюваним озелененням. А поверху, в зеленi, влаштовуються стежки, велодорiжки, зони рекреацiї, що спускаються прямо до води, не заважаючи транспорту. На цих субстратах будуть розбитi сквери, парки. Мiж ними передбаченi свiтловi прорiзи, щоб пропускати свiтло до автомобiлiв. По схилах можна буде спуститися вниз по дорiжках, а пiднятися вгору на лiфтах, ескалаторах. Можливо, що й фунiкулер там може бути, та й пiдвiснi дороги. У самої рiки будуть бони та пiрси. Гуляють по набережнiй можуть не весь час йти вздовж рiчки, а пiти i поперек по дерев'яному пiрсу, вiдпочити на лавках.

- Чи буде доглянута набережна i на лiвому березi в районi Русанiвки, Березнякiв, Познякiв?

- Там буде повноцiнна набережна. Навiть краще, нiж на правому березi. Все-таки на лiвобережжi живе бiльше мiльйона чоловiк. На набережних можуть бути парки, пляжi, водна iнфраструктура. Ми будемо все це робити. З часом.

- Обговорювалося кiлька проектiв, пов'язаних з Днiпром - канатна дорога, Парк радянського перiоду, Дiснейленд в Гiдропарку. Наскiльки здiйсненнi цi iдеї?

- Канатна дорога вздовж схилiв - це авантюра. Бiльш хворобливу iдею навряд чи можна придумати. Виходить, по схилах повиннi бути поставленi вишки з частотою 50 м, мiж ними вирубана вся зелень, щоб кабiнки не зачiпати крони дерев. По-моєму, досвiд iнших країн у створеннi пiдвiсних дорiг нами має бути вивчений, але з великою обережнiстю. Парк радянського перiоду - якщо зробити оригiнально, а не просто над собою посмiятися, iдея хороша. Пiд Дiснейленд потрiбна людина з харизмою, азартом, який доведе iдею до кiнця. Але є й iнша проблема. Гiдропарк - природна екосистема, що включає акваторiю, пляжi, насадження, парки вiдпочинку. І якщо вода пiднiметься на 6 м, а таке може статися раз на сто рокiв, Гiдропарк виявиться тимчасово пiд водою. Якщо для природи це нормально, то для споруд, побудованих на цих природних вiдмiтках без урахування пiдняття на 6-7 м рiвня пiдлоги, це загрожує затопленням. Але якою б оригiнальною не була ця iдея, чи потрiбно засипати дерева, луки, пляжi?

- Чи буде Київ рости за рахунок земель областi в районi Троєщини, Познякiв, iнших околиць? Пiднiмала нова влада питання про межi?

- Київ уже не перший рiк «сидить» на кордонах, а до кiнця 2025 нам треба побудувати ще пiвтора Києва. Тiльки от де? Межi ми переходити не можемо, i в цьому немає сенсу. Київ повинен ущiльнюватися не на шкоду жителям, пiднiматися вгору, щоб не залишатися на рiвнi мiстечкового мiстечка, i йти вглиб - тунелi, пiдземнi торговi центри.

- Що змiниться на Андрiївському узвозi до Євро-2012?

- Ми хочемо встигнути до Євро вiдремонтувати й пофарбувати фасади, замiнити комунiкацiї, якi протiкають i шкодять стародавнiм фундаментам, перекласти брукiвку. Проект уже подали на експертизу. Для людей зроблять зручнi прилавки. Якщо торговцiв i художникiв прибрати, як пропонували деякi, - Андрiївський втратить свiй дух.

- Визначили 5 майданчикiв для створення Київ-Сiтi - мiжнародних дiлових центрiв, як в Парижi Дефанс або Москва-Сiтi. Коли може початися будiвництво? Питання в iнвесторах або в чиновниках?

- Щоб на цi територiї направляти iнвесторiв, потрiбна воля, але, природно, не тiльки моя. Вважаю, що загальна територiя Княжого Затону найбiльш сприятлива зона. Там є двi станцiї метро, ??магiстраль на Бориспiль, гарнi види на правий берег. Інша майданчик - бiля озера Вирлиця, уздовж пр-та Бажана. Третя - бiля нового Дарницького моста, поряд з Княжий Затон. Потiм лiвобережний центр бiля вул. Луначарського, але там дуже мало мiсця. Але сам центр лiвого берега можна розвивати. На правому березi - це ВДНГ. Тут є можливiсть по вул. Заболотного виїхати до лiвого берега. Тим бiльше ми скоро почнемо будувати пiдводний тунель з виходом на лiвий берег в Бориспiльському напрямку. Сюди ж дотягнуть метро, ??є одеський напрямок. Остання майданчик - аеропорт в Жулянах. Там можна також знайти мiсце пiд бiзнес-центри.

- Чи втiляться в життя колись скандальнi проекти Сергiя Бабушкiна, зокрема, багатоповерхiвка на вул. Хрещатик, 5? Чи стане чотирирiвневої Європейська площа?

- Я не бачу цi проекти скандальними. У конкурсi на вул. Хрещатик, 5, проект архiтектора Бабушкiна не виграв, там iнший переможець. Зараз у замовника проект не затверджений. Висотки там не буде, хоча це та точка на Хрещатику, де подiбна будiвля цiлком може бути. Проект Європейської також хороший. Вiн має на увазi будiвництво 4 рiвнiв пiд землею вiд Майдану до Європейської: паркiнг, торговий центр. Покращиться транспортна розв'язка на самiй площi. Залишати так, як є, не можна. Там зараз великi пробки. Але потрiбен iнвестор. Хотiлося б реалiзувати iдею розв'язки на Бессарабцi - машини будуть перед нею йти пiд землю i виїжджати на позначцi пл. Л. Толстого. «Метроград» для цього доведеться прибирати. Другий рiвень - нинiшнiй. Третiй - естакада з бул. Шевченко до вул. Басейнiй, з виходом до бул. Л. Українки. Це дозволить якось розосередити транспортнi потоки.

- Коли i з якого масиву почнеться знесення хрущовок?

- Можливо, почнеться на Нивках з вулиць Туполєва та М. Гречко. Зараз ми займаємося цим. Уже опрацьована схема вiдселення, але поки не можу про неї сказати - ще не затверджена. Якщо вона отримає пiдтвердження, значить, ми почнемо реалiзовувати задумане. Інвестори вже є.
14-10-2018, 23:09
160 просмотров
[/group]