У Кривому Розi вiдслужили панахиду за Григорiю Гутовського

17 рокiв тому пiшов з життя Григорiй Гутовский, який протягом 13 рокiв очолював Криворiзький виконком. Григорiй Іванович був останнiм радянським мером, депутатом Верховної ради двох скликань, що зiграв велику роль у розвитку Кривого Рогу.

12 сiчня з нагоди 17-ї рiчницi з дня смертi Григорiя Гутовского на його могилi, яка знаходиться на Центральному кладовищi, Архiєпископ Криворiзький i Нiкопольський Єфрем вiдслужив Панахиду.

Дiяльнiсть Григорiя Гутовского стосувалася соцiального та промислового будiвництва, з його iнiцiативи було вiдкрито найбiльший в мiстi будiвельний комбiнат, завод великопанельних конструкцiй громадських споруд, завдяки яким у нашому мiстi з'явилися такi мiкрорайони, як Схiдний - 1, 2, 3, Макулан, Зарiчний, Сонячний, 5-й Гiрницький, Індустрiальний.

Карта Кривого Рогу стала значно обширнiше i багатше новими житловими масивами. Крiм цього, будувалися новi школи, споруди, завдяки яким пiдвищувався рiвень життя населення Кривого Рогу. У той час як iншi обласнi мiста розвивалися повiльно, Григорiй Гутовский встиг пiдняти рiвень мiста на досить високий рiвень, як в економiчному, так i в соцiальному планi.

У 1986 роцi Григорiй Гутовский був iнiцiатором побудови першої гiлки швидкiсного трамвая на промiжку вiд станцiї «Мудрована» до станцiї «Майдан Працi». Пiд час правлiння Григорiя Івановича в нашому мiстi з'явився мiжнародний аеропорт «Кривий Рiг», що знаходиться поблизу селища Лозуватка.

У 1999 роцi криворiзький виконком прийняв рiшення встановити меморiальну дошку на будинку, в якому вiн прожив 20 рокiв. А пiзнiше, в 2007 роцi, станцiя швидкiсного трамвая Жовтнева була перейменована в станцiю iменi Гутовского.

Зi старих газет:

Ще на плаву

Його ставлення до молодi надихало нас щось робити. МЖК на Гамарника, Театр естради, пам'ятник воїну афганцю, у мене пам'ять про нього, як про людину, яка готова пiдтримати будь-яку iдею. Бiгуни, проблема в молодiжному середовищi мiста його дуже турбувала, от i з'являлися автошколи, радiошколi ДОСАФ, клуб юних морякiв, суворовське училище, десткое iгровi клуби за мiсцем проживання, Будинку пiонерiв, спортивнi клуби та секцiї, художня школа, музичне училище, - цим вiн i вiдрiзнявся вiд нинiшнього керiвництва мiста.

Великий любитель морської справи Григорiй Гутовский, що служив пiд час вiйни на флотi, збирався перетворити клуб юних морякiв в даний вiйськово-морське училище. Спецiально для цього був побудований навчальний корпус у формi корабля i їдальня майбутнього навчального закладу. Однак пiсля розвалу Радянського Союзу i смертi Гутовского цегляний корабель перетворився на довгобуд.

Також не була реалiзована ще одна морська мрiя покiйного керiвника Кривого Рогу. Ідея створити на рiчцi Саксагань школу олiмпiйського резерву з веслувальних видiв спорту з трiском провалилася. Хоча колись на базi клубу проводилися всесоюзнi спортивнi змагання.

Понтон двадцятирiчної давностi, два яла, щогли i вiтрила - от i все, що залишилося вiд колишньої могутностi Криворiзького клубу юних морякiв. Втiм, i ця морська начиння не вцiлiли б, якби не хазяйська рука нинiшнього директора клубу Ірини ТІНЯКОВА. І педагоги, i дiти впевненi, що саме завдяки її старанням юнi моряки поки ще тримаються на плаву. Однак навряд чи так може тривати довго, якщо мiсцева влада, нарештi, не повернуться до цього унiкального клубу особою.

Вiн любив наше мiсто

Арсенал засобiв, що використовуються для пiдвищення престижностi все ще дуже важкою гiрняцької професiї, у мiському партiї тут багатий. Переглядаючи свої записи, я звернув увагу на двi з них-"лелека бiля озера" i "троянди".
Григорiй Іванович Гутовский, голова Криворiзького мiськвиконкому, показуючи мiсто, начебто навiть не помiчав, як захоплюються приїжджi люди достатком ставкiв, розарiїв на вулицях i бульварах, у скверах та парках.
- У нас на кожного жителя скоро доведеться по одному кущу троянд, - каже Гутовский. - Правда, цього ще не досягли, але ми на шляху до мети. Професiя нашого мiста породила необхiднiсть всiляко очищати повiтря. Однак важлива не тiльки оздоровча сторона, а й етична, виховна. Розведення троянд i створення штучних водойм так припали до душi людям, що почалося щось на зразок змагання: хто краще прикрасить свiй мiкрорайон.
Пригадується, що i директор рудоуправлiння Саворскiй просто i переконливо говорив про те ж: троянди бiля шахти - це гарний настрiй. Це той самий життєвий тонус, що приносить в роботi радiсть. Прикраса рiдного мiста чи селища - це додатковi штрихи до образу сучасного трудiвника. І штучний шестиметровий лелека, що схилився до води рукотворного озера в Кривому Розi, по дорозi до аеропорту, i розарiї, i зимовi сади при палацах культури - це все деталi однiєї живої картини, створюваної народом-трудiвником.