Гиганский економiчне зростання Китаю фiкцiя? Статистика сфальсифiкована?

, Передає iBud.ua. Якщо вiрити економiчнiй статистицi, то за пiдсумками 2009 року китайська економiка покаже неабияку (на 8-9%) надбавку, в той час, як весь решта свiтова економiка (можливо, за винятком ще й Індiї) виявиться у впевненому мiнусi, вiдзначають аналiтики ІК " ITinvest "Олександр Потавiн i Сергiй Егiшянц у наведеному нижче оглядi.

Основною iдеєю написання цього огляду є наша спроба вiдповiсти на два ключових питання:

* Причини високих темпiв зростання економiки Китаю,

* Стiйкiсть китайського економiчного дива.

Зростання або його iлюзiя?

Насамперед, спробуємо зрозумiти, наскiльки адекватнi публiчнi китайськi економiчнi показники. І це завдання вiдразу ставить нас у глухий кут, тому що повнiстю достовiрної iнформацiї про нацiональнi показниках економiчного розвитку практично немає. Звичайно, можна брати за основу офiцiйнi данi статистики КНР, але при цьому вiдразу впадає в очi маса реальних невiдповiдностей. Класичним прикладом є статистика споживання електроенергiї в КНР: всi попереднi роки вона вiдмiнно корелювала з динамiкою випуску продукцiї, проте в 2009 роцi чомусь все рiзко змiнилося. За 11 мiсяцiв 2009 року споживання електрики китайської промисловiстю виросло на 2.6% проти того ж перiоду минулого року, при цьому виробництво в зазначений перiод збiльшилася на 10.3%, тобто зросли вчетверо. Далi. Добра половина приросту енергоспоживання припала на один лише листопад, що показав рiчне збiльшення вiдразу на 27.6%! Можна припустити, що такий прирiст споживання отриманий через обвал китайської економiки в листопадi 2008 року, тобто через ефект низької бази, але не таку ж величину, передає iBud.ua. Китайськi офiцiйнi особи наполягають, що всьому виною рiзке полiпшення енергоефективностi самих ненажерливих в цьому планi виробничих галузей, але незрозумiло, як така змiна можлива настiльки стрибкоподiбно, адже економiчнiсть може рости тiльки поступово, а не разово. Все це виглядає трохи дивно. Як справедливо вказують критики, подiбний розклад швидше свiдчить про те, що, зiткнувшись з недовiрою до своєї статистики, китайська влада вирiшила пiд кiнець року намалювати могутнiй злет енергоспоживання, щоб витягнути пiдсумковий показник за рiк i тим самим зменшити рiзницю його з офiцiйною динамiкою промислового виробництва: iнакше кажучи, все це лише посилює пiдозри в статистичних пiдтасовки.

Наведений приклад є лише окремий випадок пiдозрiлих показникiв. І таких прикладiв дуже багато, тому деякi китайськi статданi часто iгнорують навiть найактивнiшi шанувальники китайського економiчного дива. Вони настiльки невiдповiдностi i так кричуще суперечать усiм непрямими оцiнками (наприклад, офiцiйний рiвень безробiття взагалi не вiдобразив кризи), що багато чого з них можна пропустити як беззмiстовне. Даним по ВВП можна довiряти дуже обережно. Чого вартий лише перше пiврiччя нинiшнього року, коли валовий регiональний продукт провiнцiй КН? розiйшовся з сукупним продуктом країни в цiлому (за офiцiйними даними) вiдразу на 10%. До того ж китайцi вже двiчi за останнi 11 рокiв мiняли методологiю розрахунку ВВП. А адже це є досить поганим тоном у експертiв. Досить сказати, що японцi, балувати переглядом своїх даних по ВВП, примудрилися за допомогою "змiни методологiї" радикально перетворити картину поведiнки своєї економiки в 1990/2000-тi роки, коли вiд колишнiх чотирьох рецесiй залишилося всього двi, та й у тих тривалiсть i глибина спаду переполовинити. Найсвiжiший приклад: наприкiнцi грудня цього року були переглянутi у бiк пiдвищення данi про китайський ВВП за 2008 рiк. Оцiнка зростання нацiональної економiки в минулому роцi була збiльшена з 9% до 9,6%. Це означає, що КН? стає все ближче до Японiї за розмiрами ВВП.

Важливо також те, що бажання центральної влади КН? прикрасити економiчну картину - далеко не єдине джерело статистичних спотворень; важливий внесок у описаний процес вносять чиновники на мiсцях, якi прагнуть вiдзначитися в очах Пекiна. Тому регулярно з'являються "поправки" в мiсцевих статистичних органах потiм сумуються в Пекiнi, породжуючи хибнi данi по країнi в цiлому. Показово, що похибки статистики - це вже система. Щороку лише офiцiйно визнаних владою КН? статистичних манiпуляцiй реєструється по декiлька десяткiв тисяч!

Вельми своєрiднi в Китаї показники промислового виробництва, зовсiм вiдiрвалися вiд реального попиту. Коли минулої зими цiни на сировину впали, пiсля першого шоку китайцi вирiшили, що це потрiбно розцiнювати як прекрасну можливiсть ґрунтовно закупитися задешево. Присмачена могутнiми кредитами, промисловiсть КН? стала активно переробляти сировину, в основному працюючи на склад, оскiльки свiтовий попит на промислову продукцiю в першiй половинi року сильно впав, передає iBud.ua. Китайськi закупiвлi сировини з лагом у кiлька мiсяцiв оживили економiки сировинних країн (Австралiї, Нової Зеландiї, Канади, Бразилiї, Норвегiї, почасти Росiї) - а потiм настала черга промислових держав (США, Нiмеччини, Японiї та iнших), оскiльки китайським пiдприємствам знадобилося виробниче обладнання , а стимулювання продажiв автомобiлiв допомогло i зарубiжних автоконцернам. Однак частина цього попиту була викликана державної грошової накачуванням. До кiнця року у китайських банкiв вже накопичилося дуже багато "поганих кредитiв", а Надувшись в рiзних сферах бульбашки можуть лопнути, поховавши пiд собою чимало економiчних агентiв. Тому не дивно, що попит з КН? на промисловi товари розвинених країн почав падати. Промисловi замовлення компанiй США, Нiмеччини та Японiї взимку майже перестали рости, залишившись на вельми низьких рiвнях.

Таким чином, своєю статистикою i заходами держпiдтримки Пiднебесна по сутi обманює i себе, i весь свiт, створюючи iлюзiї потужного економiчного зростання, - розплата за них повинна статися в 2012 роцi. Офiцiйнi данi статистики КНР, кажуть, що за пiдсумками перших 9 мiсяцiв 2009 року з 7.7% рiчного зростання ВВП цiлих 7.3% (тобто майже 95%) припадає на стимульованi державою iнвестицiї, в той час як приватний внутрiшнiй попит (споживання домогосподарств) , навiть з урахуванням всiх заходiв пiдтримки вiд влади, всього лише компенсував просiдання попиту зовнiшнього (профiциту зовнiшньоторговельного балансу). Таке зростання економiки не може бути стiйким i довгостроковим - по сутi справи, вся китайська антикризова полiтика зводиться до бажання "пересидiти" складнi часи в очiкуваннi повернення часiв благополучних.

Нарештi, в КН? є ще й потужний соцiально-полiтичний аспект. Справа в тому, що китайськi реформи, що вразили весь свiт своїми результатами, були побудованi дуже своєрiдно. До середини 90-х рокiв минулого столiття переважна бiльшiсть населення в країнi становили селяни, якi не мали нiякої освiти i квалiфiкацiї, крiм примiтивних знань i досвiду предкiв у сферi сiльського господарства. Державна влада КН? вирiшили, що кращим способом реформування країни буде поступове перемiщення селян у мiста паралельно з розвитком промисловостi в останнiх. При цьому ситуацiя в селi по сутi консервується - обережне полiпшення iстотно не мiняє справи, оскiльки головним завданням залишається збереження соцiальної стабiльностi, передає iBud.ua. У результатi рiвень життя в мiстах (особливо великих, з розвинутою промисловiстю) злетiв набагато вище сiльського, причому розрив рiс постiйно i швидко. У таких умовах спокiй у селi забезпечує надiя на полiпшення в осяжному майбутньому. Таким чином, керiвництву КН? критично важливо пiдтримувати безперервнiсть процесу перетiкання селян у мiста - для чого необхiдно забезпечити безупинну експансiю мiської промисловостi; аналiтики сходяться на тому, що в термiнах макроекономiчних показникiв цей процес забезпечує постiйне зростання ВВП як мiнiмум на 8% в рiк - саме звiдси цi 8% всюди в офiцiйнiй китайськiй статистицi. Виходить, що зниження темпiв економiчного зростання (i тим бiльше, спад виробництва) критичний не тiльки для економiки як такої, а й для стану суспiльства в цiлому. Для всього свiту це також дуже важливо, адже соцiальна дестабiлiзацiя гiгантської (з населенням в 1.3-1.5 млрд. Чоловiк) ядерної країни може викликати жах у будь свiтової держави. Власне, звiдси ми маємо i дивне на перший погляд обставина: свiтовi лiдери, хоча й бурчать, все ж дивляться крiзь пальцi на явно несправедливу у багатьох вiдношеннях валютну полiтику Пекiна. Адже курс юаня до долара США станом на кiнець 2009 року занижений в порiвняннi зi своїм паритетом купiвельної сили в 3-4 рази, а до євро - в 4-5 разiв. Це викликає велике незадоволення у захiднiй громадськостi, хоча i дозволяє уникнути економiчного хаосу в Китаї. Показово, що провiдна свiтова елiта переконала Свiтовий Банк (СБ) переглянути методику розрахунку паритету купiвельної спроможностi. СБ подвоїв свою оцiнку паритету, тим самим скоротивши заниженiсть курсу юаня до долара з позамежних чотирьох до порiвняно скромних двох крат.

Захiд нам допоможе

Розглядаючи перспективи економiчного зростання Китаю, варто також зупинитися ще на одному дуже важливому моментi. Традицiйною дверима для виходу найбiльших свiтових економiк з кризи в кiнцi минулого столiття були два чинники:

* Зниження цiн на базовi сировиннi продукти: нафта, метали, газ.

* Зростання експорту високотехнологiчної продукцiї в країни, що розвиваються.

У зв'язку з тим, що Китай за останнi 8-10 рокiв для глобальної економiки став "фабрикою ширвжитку", ми не побачили тривалого ефекту вiд зниження цiн на сировиннi товари. Замiсть того, щоб найбiльшим державам вiдновлювати свої економiки при вартостi нафти в $ 40 / бар, мiдi в $ 4500 / т, нiкелю в $ 12000 / т., Цiни на ключовi позицiї в сировину зросли в рази в порiвняннi з мiнiмальними вiдмiтками цього року. Попит на тi види ресурсiв, якi Китай не в змозi виробляти i добувати сам, перманентно зростає. Чому? По-перше, низька собiвартiсть виробництва всього i вся, зведена в ранг державної полiтики i менталiтету жителiв, дозволила Китаю сконцентрувати на своїй територiї майже всi свiтовi виробничi пiдприємства. По-друге, завдяки бажанню китайцiв виробляти дешево на своїх фабриках все (вiд шкарпеток до космiчних кораблiв), свiт отримав купи товарiв вельми сумнiвної якостi, якi простiше викинути i купити новi, нiж вiдремонтувати старi. Це означає, що китайськi фабрики i заводи продовжать споживати у високих обсягах ту сировину, яка видобуває Австралiя, Саудiвська Аравiя, Бразилiя, Росiя. Тобто ефекту низької собiвартостi ресурсiв завдяки кризi свiт так i не вiдчув.

На початку цього десятилiття було прийнято вважати, що Китай може випускати у себе лише дуже неякiснi товари, погано копiюючи продукцiю провiдних свiтових виробникiв. Однак Пiднебесна Імперiя не стоїть на мiсцi, i зараз одночасно з iмпортом висококласного обладнання з Японiї, Нiмеччини та США йде активний iмпорт "мiзкiв". З мiльйона китайських студентiв i дослiдникiв, якi виїхали за кордон з 1978 р, близько 200 тисяч вже повернулися працювати в Китай, i частка повертаються зростає. Наведемо ще трохи статистики: у 2008 роцi 2236 китайських унiверситетiв i коледжiв закiнчило 5590000. Студентiв, то в 2009 роцi їх число зросло до 6,1 млн. При цьому в Китаї вищу освiту здобувають лише 15-20% кращих з молодi. Не бажаючи миритися з роллю глобальної "пошивної фабрики", Китай наполегливо прагне до тотального свiтового лiдерства в бiльшостi новiтнiх технологiчних напрямкiв, передає iBud.ua. Показово, що для цього у Китаю є колосальнi грошовi ресурси. За даними ОЕСР, витрати Китаю на дослiдження в перiод 1994-2006 рр. виросли бiльш нiж у шiсть разiв - з 21 до 136 млрд доларiв. За цим показником Китай вийшов на друге мiсце в свiтi, обiгнавши Японiю (129 млрд доларiв) i поступаючись лише США (330 млрд доларiв). Частка витрат на НДДК? вiд ВВП країни зросла з 0,6% (1995) до 1,3% (2006). У цьому зв'язку заступник Мiнiстра торгiвлi КН? Чжун Шань заявив недавно, що Китай може обiгнати Нiмеччину, ставши свiтовим лiдером за обсягами експорту в 2009 роцi. Згiдно з даними Всесвiтньої Торгової Органiзацiї, за пiдсумками сiчня-червня 2009 року обсяг китайського експорту склав $ 521 700 000 000, нiмецького - $ 521 600 000 000.

Всi вищенаведенi викладки дозволяють говорити про цiкавi тенденцiї. Завдяки грамотнiй державнiй полiтицi Китай в найближчi роки збереже високi темпи iмпорту сировинних ресурсiв, поступово скорочуючи частку iмпорту устаткування i технологiй з провiдних iндустрiальних держав. У кiнцевому пiдсумку це може призвести до того, що високi цiни на сировину в захiдних економiках будуть обумовлюються не iнфляцiйнi, а дефляцiйнi тенденцiї. Компенсацiєю збiльшення цiн на сировиннi товари стане скорочення рiвня зайнятостi та стагнацiї заробiтних плат в європейських i американських компанiях, з метою утримати конкурентоспроможнiсть виробленої ними продукцiї i зберегти прийнятний рiвень рентабельностi. Захiдний свiт розплачується як за свою колишню жадiбнiсть, так i за зростання економiк iнших країн свiту. До речi, товстий грошовий мiшок, який пiдтримує економiки країн Заходу i який зараз приносить великi прибутки їх найбiльшим банкам, в довгостроковiй перспективi приречений або лопнути, або стати тонше, як в силу скорочення держборгу, так i через зниження цiн на активи, в результатi триваючого делеверiджа компанiй i домашнiх господарств.

Висновки i прогнози:

1. Економiка Китаю помiтно зростає, але реальний темп цього зростання нижче офiцiйних показникiв. Статистика штучно роздувається як центральними властями країни, так i мiсцевими чиновниками, хоча фальсифiкацiї i коригування "заднiм числом" зараз стали вже традицiєю по всьому свiту.

2. Китайський економiчний рiст в цьому роцi, в бiльшiй частинi обумовлений гiгантськими державними програмами стимулювання економiчного зростання. Однак реальний потенцiал нарощування внутрiшнього попиту обмежений "анiзотропiєю" реформ в країнi, де велике число сiльських жителiв занадто бiдно, щоб у ньому можна було швидко отримати будь-якої прорив в сукупному попитi.

3. Загальносвiтовi державнi програми стимулювання економiк i пiдтримки попиту можуть якийсь час пiдтримати економiчне зростання в Китаї в надiї на те, що механiзм глобальної кредитної експансiї та iнвестицiйного попиту знову запрацює. Однак, триваючого скорочення кредитування компанiй i домашнiх господарств, мабуть, залишить приватний попит на товари i послуги в розвинених країнах на низьких рiвнях ще досить довго.

4. Сталий наближення Китаю до свiтових лiдерiв за обсягами експорту своєї продукцiї в умовах м'якої грошової i валютної полiтики дає шанси КН? продовжити розширення ринкiв збуту своєї продукцiї i вiдвойовувати у Заходу традицiйнi нiшi експорту.

5. Впродовж останнiх 5-7 рокiв Китай колосально скоротив своє технологiчне та науково-дослiдне вiдставання iз Заходом, збiльшив iмпорт "мiзкiв". Все бiльше технiчних новинок з'являється саме в Китаї, передає iBud.ua. Це означає, що посткризове вiдновлення провiдних iндустрiальних держав за рахунок експорту своїх новiтнiх технологiй може просто затягнутися.

6. Нове технологiчну перевагу Заходу над Китаєм можливо лише в середньостроковiй перспективi, наприклад за рахунок нових енергетичних технологiй в автомобiлебудуваннi. На наш погляд, у найближчi два-три роки свiтова економiка пiде шляхом слабкого економiчного пiдйому на тлi створення штучного попиту шляхом грошових спекуляцiй.