Його нинiшнi прогнози краще не читати
Колишнiй економiчний радник Бориса Єльцина Михайло Хазiн передбачав i дефолт 1998-го i криза 2008-го. Якщо вiрити його нинiшнiми прогнозами, нас чекає повторення початку 90-х i навiть розпад Росiї та України
За пiвроку до серпневого дефолту 1998 року на стiл президента Росiї Бориса Єльцина лiг доповiдь про економiчний стан країни. У ньому вказувалося: якщо термiново не змiнити економiчну полiтику, до кiнця лiта - початку осенi в країнi вiдбудеться дефолт. Одним з авторiв доповiдi був заступник начальника економiчного управлiння президента РФ Михайло Хазiн. Тодi до його рекомендацiй нiхто не прислухався, i вiн змушений був пiти з роботи.
Але зараз, коли свiтова економiка все глибше занурюється в пучину кризи, iнтерес до теорiї Михайла Хазiна стрiмко зростає. Ще в 2003 роцi вiн видав книгу «Захiд iмперiї долара i кiнець Pax Americana». У нiй економiст передбачив основнi риси кризи, яка неминуче повинен був охопити економiку Сполучених Штатiв, а потiм i весь свiт. П'ять рокiв тому такi передбачення здавалися фантастикою, тепер же тодiшнi прогнози здаються, навпаки, надмiрно оптимiстичними.
-тi, Хто пророкує, що криза завершиться вже в 2009 роцi, просто не хочуть вiдповiдати перед своїм народом за власну неймовiрну некомпетентнiсть, дурiсть i корумпованiсть. Криза тiльки починається. Згадайте початок 90-х - буде не краще. Росiю i Україну чекає рiзке падiння рiвня життя i навiть розпад: їх спокiйно переварить бiльш стiйка країна. Наприклад, Китай може переварити Сибiр. Це вкрай неприємний сценарiй, але треба вiддавати собi звiт - вiн найбiльш iмовiрний.
Марш на захiд. За прогнозами Михайла Хазiна, Китаю цiлком пiд силу пережити нинiшню кризу. І навiть «вiдкусити» частину Росiї
Даремна праця
Свої прогнози Михайло Хазiн будує не на порожньому мiсцi. Розроблена ним теорiя кризи ґрунтується на двох положеннях.
-Перше З них було ретельно розроблено полiтекономiєю XIX столiття в рамках розвитку трудової теорiї вартостi. Справа в тому, що продукт працi розподiляється мiж працею i капiталом нерiвномiрно. Капiтал розглядає продукт працi як свою приватну власнiсть, i, як наслiдок, найманi працiвники не отримують за нього необхiдного вiдшкодування. В результатi при капiталiзмi попит зростає повiльнiше капiталу. Це знецiнює капiтал i знижує його ефективнiсть.
Друге положення теорiї - роль свiтового подiлу працi. Адже науково-технiчний прогрес неминуче супроводжується поглибленням процесiв подiлу працi, а вони, в свою чергу, вимагають збiльшення обсягiв ринкiв збуту.
Рух будь-якої країни на шляху науково-технiчного розвитку в останнi 250 рокiв вимагало розширення ринкiв збуту своєї продукцiї, тобто ринкiв, якi б вона контролювала. Кiлькiсть технологiчно незалежних держав в останнi два столiття весь час скорочувалася. У Європi ще в серединi XIX столiття йшлося про десяток реально незалежних держав, до початку ХХ їх залишилося вiд сили п'ять. У серединi минулого столiття вже не тiльки в Європi, але i у всьому свiтi було всього два реально незалежнi держави - СРС? i США. Але оскiльки процеси розвитку науки i технiки тривали, цi два свiтових лiдера повиннi були вже до останньої чвертi попереднього столiття зiткнутися з проблемами фiнансування наступного етапу науково-технiчного прогресу.
Зорянi вiйни
Паралельно з конкуренцiєю за ринки збуту посилювалася i боротьба за ринки вивозу капiталу. Не знайшовши застосування своїм грошам на батькiвщинi, капiталiсти вивозили їх на ще неосвоєнi територiї - така полiтика отримала в кiнцi XIX столiття назва «iмперiалiзм». За теорiєю Хазiна, саме боротьба за ринки i викликала Першу, а незабаром i Другу свiтову вiйни. Але пiсля появи СРСР, а потiм i свiтової системи соцiалiзму, проблема «утилiзацiї» надлишкового капiталу загострилася знову. Адже регiони для вивозу капiталу вичерпалися, а допустити криза перевиробництва i вже тим бiльше третю свiтову вiйну для захiдного свiту було б самогубством. Тому ефективнiсть капiталу стала знижуватися, i в 70-i роки країни Заходу накрив глибоку кризу.
Вихiд з нього був знайдений за рахунок стимулювання попиту, як державного, так i приватного. Наймасштабнiшим проектом стала програма «Зоряних воєн», покликана захистити США вiд нападу СРС? з космосу. Багато хто вважав її блефом, але, тим не менш, пiд цей штучний попит були створенi новi потужностi з виробництва товарiв i послуг. Зараз створену в 80-i роки систему прийнято називати «рейганомiкою», по iменi президента Рональда Рейгана. Саме в цей перiод почав швидко, iстотно швидше зростання економiки в цiлому, рости сукупний борг американських домогосподарств. Важливу роль в рейганомiки грали перiодично виникали «бульбашки» на фiнансових ринках.
- Друкарський верстат працював без зупинок, але iнфляцiя не виходила за нормальнi межi - її затримували у фiнансовому секторi економiки. «Бульбашки» - це якраз форма прояву цiєї iнфляцiї. Якийсь час їх вдавалося дер-жати пiд контролем, але в серпнi минулого року, коли влада США почала «здувати» мiхур в секторi нерухомостi, сталося страшне - iнфляцiя прорвалася в споживчий i промисловий сектор. І ось тут-то все i почалося. Попит не може постiйно перевищувати реальнi доходи населення, тобто отриманi як заробiтна плата. Зрештою настала розплата - пiдтримувати попит стало неможливо, i вiн став падати, приходити в природний стан. А разом з ним i американський ВВП.
Захiд споживання
Проте Михайло Хазiн вважає причиною нинiшньої кризи не приватнi помилки американської влади чи бiзнесу, а саму природу капiталiзму. На думку Хазiна, все це пiдтверджує полiтекономiчний аналiз автора «Капiталу» Карла Маркса, який стверджував, що кризи надвиробництва i викликанi ними потрясiння - невiд'ємна риса капiталiстичного способу виробництва. Правда, якби правлячi елiти США правильно скористалися ресурсами розваленого Радянського Союзу i його сателiтiв, кризу можна було б вiдстрочити.
Вони могли, наприклад, погасити борги, зробленi в 80-i роки, за рахунок ресурсiв, отриманих вiд «оприбуткування» колишньої системи соцiалiзму. Але жадiбнiсть завадила. А зараз потрiбно змiнювати базову модель розвитку, i як це зробити - поки незрозумiло.
- Чи означає криза, що споживча цивiлiзацiя пiдiйшла до кiнця свого iснування?
- Якщо пiд «споживчої цивiлiзацiєю» мати на увазi постiйну накачування попиту за рахунок випуску грошей, то так, пiдiйшла. Але треба розумiти, що ця накачування була вiдповiддю на сам факт iснування СРС? - якби її не було, СРСР, швидше за все, виграв би холодну вiйну. А зараз СРС? немає - навiщо витрачати зайвi грошi на народ?
- Ви писали, що для збереження стабiльностi нинiшньої моделi американської економiки, що живе в борг, необхiдно 200-250 млрд. Доларiв на мiсяць.
- Так було в 2001-2002 роках. Зараз вже потрiбно iстотно бiльше, оскiльки за десять рокiв свiтову фiнансову систему сильно «надули» i пiдтримувати потрiбно всi її елементи. У нормальнiй ситуацiї учасники фiнансової системи повиннi «передавати» один одному грошi. Але оскiльки довiра втрачена, то по колишнiм кредитним ланцюжках доводиться всiм учасникам давати грошi окремо. Як наслiдок, їх потрiбно набагато бiльше - ми-то описували ситуацiю для нормально функцiонуючої фiнансової системи. І забезпечити такий приплив можна тiльки за рахунок продовження емiсiї, яка, в свою чергу, викликає iнфляцiю i знецiнює вкладенi кошти. До речi, потрiбно розумiти, що США пiднiмали сукупний попит для всiєї свiтової економiки i, як наслiдок, вона вся потрапить в кризу. Масштаби його приблизно вiдомi - як мiнiмум 30-вiдсоткове падiння ВВП США i 20-процентне падiння свiтової економiки. Але насправдi буде бiльше - це мiнiмальна оцiнка.
Шлях наздоганяючого
Колапс американської економiки i падiння долара як свiтової валюти може мати найтрагiчнiшi наслiдки для України та Росiї, вважає економiст. І кредит МВФ на суму 16 млрд., Який має отримати Україна, не допоможе їй вийти з кризи.
- Фонд надає кошти виключно в iнтересах мiжнародного капiталу тим групам, якi вони впровадили в керiвництво деяких країн. У нас було те ж саме, i наслiдки будуть такi ж - руйнування залишкiв економiки i падiння рiвня життя населення.
Михайло Хазiн каже, що iснування нинiшньої системи позбавляє майбутнього так званi країни, що розвиваються, якi приреченi залишатися бiдними.
- Ресурси потрiбнi багатим країнам «золотого мiльярда». Вони також потребують ринках збуту, тому зацiкавленi в збереженнi вiдсталостi i залежностi країн, що розвиваються. За всю iсторiю успiху на шляху наздоганяючого розвитку досягли тiльки двi країни: Радянський Союз i Китай. СРС? вдалося зруйнувати, багато в чому завдяки слабкостi його пiзньої елiти, а Китай зараз може вискочити з кризи.
Що стосується України з Росiєю, Михайло Хазiн бачить для них два сценарiї найближчi майбутнього. Перший варiант - «дикий» капiталiзм в стилi пострадянських 90-х рокiв, другий - шведсько-нiмецький варiант, тiльки значно бiльш «соцiалiстичний».
- Однак якщо нацiоналiзувати половину фiнансової системи країни, то цим добром потрiбно управляти. Управляти нацiоналiзованими пiдприємствами капiталiстичними методами - це нариватися на тотальне злодiйство i корупцiю. Значить, потрiбно або все знову продавати, або змiнювати методи управлiння на соцiалiстичнi, якi якраз i призначенi для таких випадкiв.
Що вам бiльше подобається? Особливо якщо врахувати, що приватних iнвестицiй в найближчi десятилiття практично не буде - тiльки державнi та напiвдержавнi. Крiм того, нинiшнi елiти будуть вiдчайдушно пручатися таким реформам по всьому свiту. Я не виключаю, що нас чекають дуже гострi внутрiшньополiтичнi конфлiкти в самих рiзних країнах.
