|  ІА «Кривбас On-Line» неодноразово повiдомляло про напруженiсть, яка в останнi виникла , а також у вiдносинах мiж . Хоча всi «гравцi» спробували, що називається, «зробити хорошу мiну при поганiй грi», стало зрозумiло, що вiдносини мiж власниками цих пiдприємств псуються на очах. Дана публiкацiя, розмiщена нещодавно на одному з Інтернет-ресурсiв, тому пiдтвердження. Можливо, вона хоча б частково пояснять причину недавнiх подiй на ПГЗК. Складно не погодитися з тим, що криза стала своєрiдною «перевiркою на вошивiсть» для великої кiлькостi комерцiйних структур. Багато компанiй збанкрутували, деяким довелося пережити злиття з бiльш сильними i витривалими гравцями ринку, окремi ж з усiх сил намагаються вистояти у важкий перiод самостiйно. На жаль, змушенi справлятися з кризовими викликами компанiї не завжди вирiшують фiнансовi та виробничi проблеми коректно, часто пiдставляючи колег i iгноруючи iнтереси своїх дiлових партнерiв. На сьогоднiшнiй день ситуацiя, що виникла навколо боргiв контрагентiв ВАТ «Пiвденний гiрничо-збагачувальний комбiнат» (ПГЗК) якнайкраще iлюструє подiбнi реалiї.
Дiловi вiдносини мiж Пiвденним ГЗК i афiлiйованими з росiйським «Евразом» компанiями (йдеться про ВАТ «ДМЗ iм. Петровського», ТОВ «Торговий Дiм« Євразресурс Україна », i швейцарськiй фiрмi East Metals SA) зiпсувалися пiсля того, як« евразовци »дали зрозумiти , що не мають намiру платити вiдповiдно до умов договорiв, укладених з українською компанiєю. Структурнi пiдроздiли «Євразу» заборгували гiрничо-збагачувальному комбiнату не тiльки кругленьку суму, але i не поставляють предоплачену продукцiю. Так, протягом минулого року наприклад ВАТ «ДМЗ iм. Петровського »уклав з ПiвдГЗК сiм контрактiв, вiдповiдно до яких зобов'язався поставити на гiрничо-збагачувальний комбiнат металопродукцiю. Вiдповiдно до умов контрактiв, ПГЗК закуповував метал на умовах передоплати. На комбiнатi навiть уявити не могли, що згода на подiбнi умови може обернутися помилкою. Керiвництво ПГЗК не очiкувало нiякого пiдступу з боку партнерiв. Яким же в пiдсумку обернулася шоком новина про те, що керiвництво ДМЗ, отримавши грошi за замовлення, не вважає за потрiбне здiйснювати поставку обiцяної продукцiї на ПГЗК.
Цiна питання в даному випадку в даний час складає близько 340 млн. Грн. Саме стiльки недоотримав повнiстю оплаченої металопродукцiї ПГЗК. Але до того ж не допоставить на вказану суму металопродукцiю ДМЗ вiдмовляється також i повертати вказану передоплату. Грошi чималi, i цiєю сумою борговi зобов'язання «евразовцев» перед українським комбiнатом не обмежуються. У 2008 роцi «Торговий Дiм« Євразресурс Україна »уклав з Пiвденним ГЗК контракти, вiдповiдно до яких зобов'язався закупити у комбiнату агломерат i концентрат на значну суму. В даному випадку, як i в ситуацiї з вищеописаною поставкою металопродукцiї, українцi виконали свої зобов'язання за контрактом, та здiйснили поставку продукцiї «Торговому Дому», а от грошей недоотримає майже на 500 мiльйонiв гривень. А ось, останнiй, нiби за домовленiстю з ДМЗ, платити не став. До речi, про змову тут мова йде не просто так - Днiпропетровський металургiйний завод (ДМЗ), крiм непостачання металопродукцiї, провернув iдентичну з «Торговим домом» несплату за отриманий вiд ПГЗК агломерат i все ще повнiстю не розрахувався.
На тлi таких «художеств» ДМЗ i «Торгового дому« Євразресурс Україна »дiї ще однiєї пов'язаної з Евразом компанiї по вiдношенню до пiвденного комбiнату сприймалися вже якоїсь корпоративної« фiшкою ». Швейцарська East Metals SA надiйшла з Пiвденним ГЗК за вже вiдпрацьованим своїми евразовскiмi «родичами» шаблоном - не сплатила постачання металопродукцiї гiрничо-збагачувального комбiнату за двома контрактами на суму нi багато, нi мало - $ 31 млн. Цiкаво було б дiзнатися, як це розумiти? Невже у структурних пiдроздiлiв компанiї такого видного олiгарха, як Роман Абрамович немає грошей?
В принципi, якщо говорити про такi речi без злою iронiєю, виходячи з об'єктивних економiчних причин, можна припустити, що у пов'язаних з «Евразом» компанiй насправдi можуть бути проблеми з платоспроможнiстю. Пiсля того, як пiд ударами кризи цiни на метал почали стрiмко «пiкiрувати», у такої великої металургiйної та гiрничодобувної компанiї, як «Еvraz Group» з'явилися дуже i дуже «об'ємнi» борги, якi наче камiнь на шиї у потопельника, почали стрiмко занурювати компанiю в пучину неприємностей. Наразi за даними експертних органiзацiй боргове навантаження «Еvraz Group» значно перевершує аналогiчний показник iнших металургiйних компанiй. На середину 2009 вiдношення боргу до EBITDA у «Еvraz Group», за оцiнками UBS, склало 1,6. Капiталiзацiя компанiї звалилася до максимально низької позначки в $ 1,35 млрд. З'ясувалося, що тiльки в поточному роцi «Еvraz» повинен був виплатити банкам $ 3,8 млрд. Позикових коштiв. Єдиною втiхою для «евразовцев» в ситуацiї, що склалася служить те, що близько $ 2,2 млрд. Боргу припадає на державнi банки ВЕБ i ВТБ, яким немає резону банкрутити компанiю Абрамовича (влада Росiї йому симпатизують).
Враховуючи складне фiнансове становище «Євразу», можна припустити, що ПГЗК не отримує належнi йому грошi тому, що у Абрамовича вiдклали виплату боргiв українських партнерiв «в довгий ящик». Цiлком можливо, що в Євразi розраховують платити Пiвденного ГЗК за залишковим принципом, поставивши український комбiнат «в кiнець черги» своїх кредиторiв. Якщо це так, подiбне ставлення Євразу до Пiвденного ГЗК просто обурливо. Складається враження, що росiяни прагнуть ставити палицi в колеса українським партнерам, свiдомо створюючи для них фiнансовi проблеми. Хто знає, враховуючи симпатiї керiвництва РФ до Абрамовича i його компанiям, цiлком може бути, що «Євраз» займається подiбною пiдривною дiяльнiстю на ПГЗК саме за повчанням Кремля? Логiка в подiбних припущеннях є, i причому досить переконлива - владнiй верхiвцi Росiйської Федерацiї вигiдно зробити так, щоб фiнансове становище вiдносяться до ГМК, ключовiй сферi економiки України, компанiй похитнулося, щоб у росiйських компанiй побоювалися конкуренцiї на мiжнародному ринку.
Просто вражає, з яким неймовiрним завзяттям «Євраз» намагається затягнути виплати накопичених боргiв перед Пiвденним ГЗК. Росiян не лякає навiть те, що справа дiйшла до суду, i подiбний поворот подiй може самим негативним чином позначитися на iмiджi публiчної компанiї Абрамовича. Тривале очiкування «дива» виплат боргу пiдприємствами «Євразу» закiнчилося тим, що ПГЗК звернувся з позовами до ВАТ «ДМЗ iм. Петровського »i ТОВ« Торговий Дiм «Євразресурс Україна» до Господарського суду Днiпропетровської областi. Не дивно, що суд задовольнив позовнi вимоги гiрничо-збагачувального комбiнату, стягнувши заборгованiсть з боржникiв - ПГЗК пред'являв до них вимоги, зi свого боку виконавши взятi на себе зобов'язання. Правоту комбiнату пiдтвердив i Днiпропетровський апеляцiйний господарський суд, залишивши в силi рiшення суду першої iнстанцiї.
Однак, незважаючи на сильну правову позицiю ПГЗК, афiлiйованi з «Евразом» компанiї зважилися на «вiдповiдний хiд» - звернулися з касацiйними скаргами на згаданi вище судовi рiшення до Вищого господарського суду України. На загальний подив, суддi Остапенко, Гончарук та Стратiєнко по-iншому подивилися на проблему ПГЗК - скасували рiшення попереднiх iнстанцiй, вiдправивши справи на новий розгляд. Фактично, таким чином, суддi Вищого госпсуду зробили «Євразу» послугу, розтягнувши час виплати боргiв. Беручи до уваги окремi моменти, якi мали мiсце в ходi винесення цього безпiдставного рiшення, можна припустити, що Остапенко, Гончарук та Стратiєнко свiдомо спрацювали на користь структур «Євразу», цiлком можливо, що за певну винагороду.
Запiдозрити зазначених суддiв у корупцiйних дiях можна з наступних причин. По-перше, ВГСУ зупинив виконання рiшень днiпропетровських судових iнстанцiй вiдразу пiсля подачi касацiйних скарг «евразовцамi», незважаючи на те, що в даному випадку для цього не було особливих причин, при яких зазвичай суд здiйснює подiбнi дiї. По-друге, в аналогiчних випадках, коли позивач судитися за несплату своєї продукцiї, або вiдсутнiсть поставки оплаченого замовлення, зазвичай Вищий госпсуд залишає рiшення про стягнення заборгованостi в силi, але у випадку з Пiвденним ГЗК вiн цього не зробив. І, по-третє - для ВГСУ пiдставою для скасування рiшень про стягнення боргу стало те, що нiбито не на належному рiвнi було вивчено питання компетентностi осiб, якi пiдписували документи при укладаннi угод мiж компанiями Євразу i Пiвденним ГЗК. Суддi Вищого госпсуду в даному випадку «забули», що ВГСУ не надiлений повноваженнями дослiджувати докази. При цьому, як би ненароком було упущено з уваги, що представники компанiй-боржникiв ПГЗК зовсiм не намагалися оскаржити факт отримання грошей i продукцiї вiд комбiнату, що свiдчить про одне - сумнiвiв у тому, що контракти ПГЗК, ДМЗ, «Торговим домом» i East Metals SA були пiдписанi уповноваженими на це офiцiйними представниками компанiй просто бути не може.
На сьогоднiшнiй день Пiвденного ГЗК не залишається нiчого iншого, як чекати, поки в ситуацiї не розбереться Верховний суд України - у вищу судову iнстанцiю країни була подана касацiйна скарга на рiшення ВГСУ. Очiкують на комбiнатi та рiшення Мiжнародного комерцiйного арбiтражного суду при Торгово-промисловiй палатi України - сюди представники ПГЗК звернулися, розраховуючи отримати борг з швейцарського пiдроздiлу «Євразу» (East Metals SA) Зараз вiд рiшень цих судових iнстанцiй залежить подальша доля Пiвденного гiрничо-збагачувального комбiнату, який завдяки «старанням» компанiй «Євразу» став переживати серйознi фiнансовi та виробничi проблеми. Є два варiанти виходу з положення: або українське правосуддя доведе свою об'єктивнiсть i змусить боржника розрахуватися з фактично обдуреним комбiнатом, або «Євразу» дозволять далi тягнути боргову «гуму», i дадуть зайвий раз продемонструвати, як просто в Українi знайти «спiльну мову» з служителями Фемiди.
Михайло Батиров
|
