Земельна мафiя
Костянтин БОНДАРЕВ: «Земельна мафiя - це голови райдержадмiнiстрацiй разом iз земельними, архiтектурними управлiннями ...»
|  | з тих пiр як людство пам'ятає себе, земля в усi часи була годувальницею, мiрилом добробуту i багатства. За неї воювали держави, сварилися сусiди i ворогували родичi. | |
Нинi ситуацiя набула нових рис: земля стала засобом консервацiї зайвих капiталiв, корупцiї i навiть полiтичного пiару. Над тим, як зберегти останнiм багатство, яким ще володiє держава, розмiрковує народний депутат України, заступник голови комiтету з податкової i митної полiтики Костянтин Бондарєв.
-
Менi цю проблему довелося вивчити фундаментально, адже я очолюю тимчасову слiдчу комiсiю Верховної Ради з розслiдування фактiв порушення посадовими особами державних адмiнiстрацiй Київської областi Конституцiї України i чинного законодавства при наданнi та переоформленнi прав на земельнi дiлянки. Так що маю, так би мовити, певний теоретичний i практичний досвiд, що дає можливiсть розiбратися в цих питаннях i зробити деякi узагальнення.
- І до яких висновкiв ви дiйшли?
-
Оскiльки в докризовий перiод цiна на землю росла чи не кожен день, причому невiдповiдно її об'єктивної вартостi, цей ринок став вiдверто спекулятивним. Однак бiзнесу тут нiхто не робив, адже земля (особливо навколо великих мiст i в курортнiй зонi) скуповувалася не з метою господарської дiяльностi, а просто ставала способом збереження грошей. До чого це призвело, я можу проiлюструвати на прикладi Макарiвського району Київської областi, звiдки нещодавно повернувся.
Там вже другий рiк поспiль не вирощуються величезнi масиви, виведенi з категорiї сiльськогосподарських земель та переведенi в об'єкт чиїхось капiталовкладень. Нi копiйки в змiст цих угiдь як земель сiльськогосподарського призначення не вкладається, i вони перетворюються на пустирi, яким дуже складно буде повернути попереднiй статус.
- Але ж у нас заборонено продавати землi сiльськогосподарського призначення ...
-
Використовуючи недосконалiсть чинного законодавства, а то й просто iгноруючи його, новоспеченi латифундисти примудрялися накладати лапу на землi запасу. Манiпулювали паями пересiчних громадян, всiма правдами i неправдами переводячи їх у приватну власнiсть.
- Де ж були мiсцевi влади?
-
Вони очолили цей процес. Ви думаєте земельна мафiя це хто? Це -
голови райдержадмiнiстрацiй разом iз земельними, архiтектурними управлiннями, проектними органiзацiями i ще цiлим рядом структур. Адже нинi нi для кого не секрет, що будь землевiдведення тягне за собою виготовлення солiдного талмуда, над яким працюють спецiальнi пiдприємства. Вони ж ходять по всiх iнстанцiях i збирають узгодження.
Тобто дiє якесь «єдине вiкно», куди потрiбно платити не тiльки за послуги цiєї органiзацiї, але i нести всi хабарi за негласно встановленими тарифами.
- А закони, правоохороннi органи тут безсилi?
-
В умовах, коли зруйнована система державного управлiння, це справдi так. Нинi державна влада фактично паралiзована.
Управу на правопорушника знайти неможливо, адже той домовиться якщо не з податкiвцем, слiдчим або прокурором, то пiдкупити суддю.
- Оскiльки земля купується з такими надзусиллями, то, можливо, новi власники все-таки почнуть її обробляти?
-
Тi, хто законсервував в землi свої капiтали, не мають намiру на нiй господарювати: сiяти, збирати врожай, думати, куди його дiвати. Вони скуповували надiли заради перепродажу, тому будуть очiкувати пiдвищення цiн. Правда, є примарна надiя, що хоча б криза змусить таких горе-господарiв обробляти землю. Однак я б бiльше робив ставку на державу, яка повинна створити механiзм контролю за якiстю цих земель, i тим самим спонукати землевласникiв обробляти свої поля.
- А може, просто потрiбно скасувати мораторiй на продаж земель сiльськогосподарського призначення?
-
Цього робити не можна хоча б тому, що не сформований ринок капiталу.
І якщо ми не хочемо пройти слiдами тих країн, де землю приватизували великi корпорацiї (часто iноземнi), то мораторiй потрiбно продовжити. Але вже сьогоднi до ринку землi, навiть без його структурного оформлення, потрiбно ставитися як до справжнього ринку. І тут функцiї державного регулювання повиннi використовуватися на всi 100 вiдсоткiв. Йдеться насамперед про вже згадане контролi за якiстю землi за напрямками її використання. Можливо, потрiбно навiть ускладнити процедуру змiни її цiльового призначення. Варто також профiнансувати за рахунок держави створення генеральних планiв розвитку територiй, де чiтко розмежувати призначення землi. Причому ставити питання руба: якщо дiлянка використовується не за призначенням, повертати його у власнiсть держави.
- Навiть якщо це дiлянки, отриманi в результатi роздержавлення землi?
-
Не має значення. Адже за них суспiльству не заплатили нi копiйки. І якщо такi активи перейшли з державної у приватну власнiсть не на конкурснiй основi, то вони повиннi хоча б утримуватися в належному станi.
- Але ж досить часто не мiстяться. Це стосується i земель, видiлених на паї, якi досi не перейшли у приватну власнiсть.
- Тема сьогоднi дуже актуальна. За останнi 10 рокiв ради рiзних рiвнiв ухвалили рiшення про видiлення паїв
12,5 млн. Осiб. Однак на сьогоднiшнiй день державнi акти на право власностi отримали трохи бiльше трьох мiльйонiв. Решта спiткнулися об заплутану i недешеву систему виготовлення технiчної документацiї. Тому рiшення уряду видавати папери безкоштовно -
аж нiяк не передвиборний трюк, а спроба допомогти мiльйонам небагатих людей подолати чиновницьку стiну i отримати належне без поборiв.
- Що ще потрiбно зробити, щоб навести порядок у цiй сферi?
-
Створити реєстр громадян, якi вже стали учасниками безоплатної приватизацiї землi. Потрiбен також реєстр вiльних дiлянок. Якщо це буде зроблено, то отримати надiл безкоштовно вдруге чи втретє буде неможливо. Зникне корупцiя, заснована на цiй базi даних, щасливi власники якої - а це органи виконавчої влади на мiсцях - торгують iнформацiєю налiво i направо.
- І коли можна сподiватися на такi змiни?
-
Пiсля виборiв. Нинi неможливо навiть схвалити вiдповiдний законодавчий акт, оскiльки потужна владна структура в цьому не зацiкавлена. Бiльше того, там роблять усе можливе, щоб стримувати проведення земельних аукцiонiв (вiдповiдна постанова уряду заблоковано), зберегти корупцiонерiв при владi (за рiшенням нашої комiсiї звiльнили тiльки двох голiв райдержадмiнiстрацiй Київської областi). А змiнювати потрiбно всю систему, тiльки тодi ставлення до нашого останнього невiдновлюваного ресурсу (землi) стане iншим.
- Що ви маєте на увазi?
-
Ми, як держава, як суспiльство, маємо у виглядi земель сiльськогосподарського призначення певний актив, який незабаром буде затребуваний. Адже будь-якi ресурси, в тому числi енергетичнi та продовольчi, в свiтi не безмежнi. За прогнозами вчених, кривi видобутку i споживання енергоресурсiв (якщо тiльки людство не винайде альтернативнi джерела) зiйдуться вже в 2015 роцi. Надалi пропозицiя почне вiдставати вiд попиту. Аналогiчнiй ситуацiї декiлькома роками пiзнiше можна чекати i в продовольчiй сферi.
Ось тодi i знадобляться нашi сiльгоспугiддя. Але до тих пiр вони можуть не зберегтися, якщо протягом тривалого часу будуть залежних. | |
Автор:
Тетяна Перепаденко
Джерело:
dle_leech_end
4-01-2018, 20:35
394 просмотров
|
