» » Пристрiй автономного водопостачання в замiському будинку »Все для дачi

Пристрiй автономного водопостачання в замiському будинку »Все для дачi

Пристрiй автономного водопостачання в замiському будинку »Все для дачi

Елементарний комфорт в замiському будинку або на дачi неможливий без холодного i гарячого водопостачання. Як вирiшити цю проблему в сiльськiй мiсцевостi, якщо будинок не пiдключений до централiзованої системи водопостачання? Зрозумiло, мало пробурити свердловину або вирити колодязь на дiлянцi, треба ще подати воду вiд джерела в житло, розвести її по трубах, нагрiти, обладнати каналiзацiю, вивести стоки назовнi ... Такий пристрiй автономного водопостачання в замiському будинку таїть чимало складнощiв. Постараємося розглянути тут один з найпростiших варiантiв.

Починати облаштування системи водопостачання на дачi слiд з розрахунку кiлькостi води, необхiдного для комфортного проживання. Практика показує, що людинi потрiбно 150-200 л на добу. Чим бiльше сiм'я - тим бiльша потреба. Варто врахувати i потреби гостей, особливо якщо вони бувають у вас часто. У замiському будинку зазвичай влаштовують 5-6 точок водорозбору: крани у ваннiй i на кухнi, душ, зливний бачок, пральна машина i вуличний кран.

У сiльськiй мiсцевостi джерелами автономного водопостачання найчастiше служать колодязi i свердловини. Можливостi їх, як правило, обмеженi. Однак якщо вода надходить з розвиненого пiдземного водяного горизонту, то вiн цiлком годиться для сiм'ї з 3-5 осiб.

Пристрiй автономного водопостачання в замiському будинку »Все для дачi

Насос - серце системи автономного водопостачання в замiському будинку. Вони бувають поверхневi й заглибнi. Поверхневi переважнiше для колодязiв, глибина яких не перевищує 10 м. Занурювальнi насоси випускаються двох типiв: колодязнi (з нижнiм отвором водозабору, вони можуть працювати в режимi часткового занурення при малому дебетi води) i свердловиннi (для пiдйому води з великої глибини). Сучаснi колодязнi насоси постачають вимикачем поплавця i спецiальними гратами, що захищає вiд проникнення забруднень (мулу або пiску з дна колодязя). У свердловинних насосах зазвичай передбачається система захисту двигуна вiд перепадiв напруги мережi i датчик "сухого ходу", що оберiгає насос вiд роботи насухо, небезпечну перегрiвом i виходом агрегату з ладу.

При виборi насоса звернiть увагу на його продуктивнiсть i натиск. Якщо свердловина знаходиться недалеко вiд одно- або двоповерхового будинку, то продуктивнiсть пiдбирається з розрахунку: на кожну точку водозабору - 10 л / хв. А потрiбна величина напору визначається виходячи з висоти, на яку воду доводиться пiднiмати з свердловини, i вiдстанi вiд свердловини до будинку (на 10 м довжини горизонтального трубопроводу зазвичай втрачається приблизно 1 м напору).

Але як би не був хороший вибраний насос, одного його для влаштування автономного водопостачання в замiському будинку недостатньо. Вам будуть потрiбнi ще й гiдроакумулятор (напiрний бак для води ємнiстю 50-300 л), електронний блок управлiння, датчик тиску, манометр, кабель з термоусадочної муфтою, трос для пiдвiшування насоса, хомути для крiплення, кабелю до напiрної трубi, перехiдник "труба-насос "i напiрний трубопровiд. Все це можна придбати як окремо, так i в комплектi з насосом.

Якщо напiрного бака в системi не буде, то насос стане включатися при вiдкриваннi будь-якого крана i прослужить недовго. Щоб знизити кiлькiсть пускiв - зупинок i пiдтримувати постiйний тиск у водопроводi, i встановлюють гiдроакумулятор. Чим бiльше його ємнiсть, тим довше прослужить насос. Мiнiмальний обсяг гiдроакумулятора для сiм'ї з трьох-чотирьох осiб - 100 л, найбiльш оптимальний варiант - 250-300 л.

При влаштуваннi системи водопостачання на дачi можна скористатися i поверхневим насосом, який встановлюють у будинку (поза джерела води) i з'єднують з колодязем або свердловиною трубопроводом. Самовсмоктуючi агрегати пiднiмають воду зазвичай з глибини до 9 м. На основi таких насосiв випускаються вже готовi водопiдйомнi насоснi станцiї у виглядi моноблока. Станцiю можна розмiстити в пiдвалi, якщо вiн не промерзає, або на першому поверсi будинку. Трубопровiд до джерела будинку прокладають нижче рiвня промерзання грунту. На шлангу, що опускається в колодязь або свердловину, встановлюють зворотний клапан, який при вiдключеннi насоса запобiгає "вiдхiд" води в джерело.

Пристрiй автономного водопостачання в замiському будинку »Все для дачi

Працює насосна станцiя так: насос включається, в баку i трубопроводi пiдвищується тиск, i бак заповнюється водою. При досягненнi верхньої межi тиску реле вiдключає насос. Вода поступово витрачається, тиск падає, при досягненнi нижньої межi тиску реле спрацьовує знову, включаючи насос.

Щоб використовувати насосну станцiю для пiдйому води з глибини бiльше 9 м, доведеться встановлювати другу зовнiшню трубу, приєднувати ще один гiдроакумулятор i мiняти систему управлiння.

Для прокладки зовнiшнього трубопроводу вiд свердловини або колодязя до будинку зазвичай використовують чавуннi, оцинкованi сталевi, мiднi, полiмернi та металопластиковi труби. До недавнього часу фахiвцi перевагу вiддавали продукцiї нашої металургiї, але зараз в лiдерах опинилися полiмернi та металопластиковi труби. Вони не схильнi до корозiї, легко гнуться, володiють гладкою внутрiшньою поверхнею (не утворюються органiчнi i неорганiчнi вiдкладення) i вода в них не набуває присмаку i запаху.

Труби мiж собою з'єднуються за допомогою фiтингiв. Для сталевих i чавунних виробiв застосовуються рiзьбовi з'єднувачi, перехiдники, трiйники, косинцi i заглушки, для полiмерних - зварнi, клейовi, цанговi, для металопластикових - рiзьбовi, обтискнi (з цанговий зажимами) та прес-фiтинги.

Для зовнiшньої частини водопроводу зазвичай використовуються труби дiаметром 32 або 40 мм, а для внутрiшнього - 15 мм. Зовнiшнi труби повиннi володiти певною жорсткiстю на скручування, оскiльки при пуску i зупинцi електродвигун, наприклад, погружного насоса розвиває досить великий крутний момент.

2-10-2018, 01:07
312 просмотров
[/group]