Серце будинку

Кухня, напевно, найбiльш вiдвiдуване й затребуване мiсце в будинку.

Але часто, саме з цiєї причини: прагнучи зробити кухню менш маркою, бiльш практичною, легкої в прибираннi, - люди жертвують її зовнiшнiм виглядом, i в результатi виходить або дуже стерильно i як - то чи не затишно, або зовсiм сiро i безхарактернiсть.

Мабуть, виходячи з таких моїх спостережень i зроблених на їх основi висновкiв, у мене сформувався абсолютно свiй погляд на те, яка повинна бути кухня, моя кухня: серце мого будинку.

Тому, отримавши довгоочiкуванi ключi вiд нашої новозбудованої квартири, перше, що повинно було бути зроблено - це була кухня. А зробити треба, ой, як багато!

Ось такi от види вiдкривалися нашим родичам i гостям, якi поспiшали привiтати нас з майбутнiм новосiллям.



Подiбна порожнеча, в якiй - то ступеня, величезний плюс: не потрiбно розбиратися з уже наявними шпалерами, плиткою, меблями, а посвещали себе "творiнню" своєї кухнi без оглядки на яке - то її минуле - з чистого, а головне, - свого листа .



Мене завжди бентежили жахливо виглядають труби i батареї, масивнi газовi лiчильники - все це ми з успiхом сховали.

Труби зашили в спецiально зведену з гiпсокартону фальш - стiну, яка розташувалася уздовж вiкна, туди ж сховалися i батареї.



Психологи стверджують, що подiбнi схильностi: все ховати, щоб не було нiчого зайвого - ця прояв закритостi i скритностi людини. А менi здається, що краса повинна простої i чiткої (тому зайве i ховається, а те нове, що створюється, має чiткi, прямi лiнiї).

Пiдвiконня, по нашим задумом, повиннi були теж змiниться. Так i вийшло: мiсце старого, (точнiше, вiн був новим, але не вiдповiдним нам), пiдвiконня зайняв новий, бiльшого розмiру i зроблений з керамiчної плитки.



Взагалi, менi здається ми дивно (в тому сенсi, що, можливо, не зазвичай для сприйняття), але дуже обгрунтовано роздiлили простiр нашої кухнi, зонувати його керамiчною плиткою на стiнах.



Вийшло, що холодильник, все ж, є частиною кухонних меблiв, а не окремо вартим плямою.

Обiдня зона видiлилася шпалерами: дуже смачними i слушними, як кажуть, пiд все i всiх.



Взагалi, в нашiй кухнi вийшло двi зони, i я б назвала їх так: обiдня зона i зона саме кухнi (яка включила в себе всi мiсця i всю необхiдну технiку, за виключення, мабуть, мiкрохвильовки - вона виявилася в обiднiй зонi, так зручнiше (особливо коли є дiти), необхiдну для приготування, зберiгання їжi, i прибирання та зберiгання посуду).

Цi двi зони ми лише пiдкреслили смугами на пiдлозi i аналогiчним розташуванням точкових свiтильникiв на стелi.







Що стосується вибору кольору, то для мене вiн повинен був бути приємним, теплим, "смачним" (шоколад i каву з молоком), - мабуть такi асоцiацiї виникли в мене при виборi кольору для нашої кухнi. Компонували i роздiляли ми кольори так: свiтла пiдлога, темний низ кухнi, свiтла стiльниця, темна плитка робочої зони фартуха i знову свiтле - верхнi шафки, тому, мабуть, обсяг i не втратили, не зменшили кухню вiзуально.



Розбавили ми всю нашу теплоту металом: нiжки кухнi, ручки шафок, пiдвiснi полички, мийка, витяжка, свiтильники на стелi.



Вийшло як - то просто i велично (нi, не подумайте, у мене немає манiї величi), але характер показати хотiлося (вiтряної i легковажною себе назвати не можу).

А ось кухня наша, повнiстю виконує задумане мною: нам подобається в нiй перебувати, просто сидiти, пити чай i спiлкуватися, - справжнє серце нашого будинку!