Затишна кухня Затишок у нашому домi завжди створювала мама. Вона придумувала, як краще розставити меблi, пiдбирала красивi штори, навiть вмiла робити ремонт - обклеюють стiни шпалерами, фарбувала стелю на кухнi. Але от мами не стало, i з часом стало ясно, що квартира потребує ремонту. Особливо непривабливою була наша кухня з потемнiлим стелею i пожовклими шпалерами. На ґрунтовнi полiпшення грошей було недостатньо, а майстрiв серед нашої родини не виявилося. Я зрозумiла, що прийняти мамину естафету ремонту доведеться менi. Оскiльки я нiчого в цьому не розумiла, труднощi мене не лякали. Вивчивши кiлька сайтiв про ремонт, я взялася за справу. Насамперед ми звiльнилися вiд зайвих меблiв на кухнi, залишивши тiльки стiл i шафки. Вiд дверей на кухню я вiддер покоробило плiвку пiд дерево, зашпаклювати i пофарбувала дверi бiлою акриловою фарбою, а дверне скло заклеїла прозорою кольоровою плiвкою.  Потiм я очистила стелю вiд потемнiлiй закопченiй фарби шпателем i стала обклеювати його стельовими плитками. Це виявилося пiд силу навiть менi, хоча по-справжньому рiвно я навчилася їх приклеювати тiльки до кiнця роботи, коли, як навмисне, залишився самий непомiтний кут.  Настала черга обдирати шпалери зi стiн. Ось тодi я зрозумiла, скiльки працi було вкладено мамою в ремонт! Миються були свого часу дуже мiцно наклеєнi клеєм "Бустилат", i всi зусилля були марнi. Довелося намочити їх i соскребать зi стiн металевою мочалкою. Хотiлося, щоб на кухнi у всiх з'являлося гарний настрiй, а де ж воно буває краще, нiж на вiдпочинку бiля моря? На одну стiну я наклеїла фотошпалери з пальмами на теплому пляжi, щоб вони нагадували взимку про лiто.  Двi стiни обклеїли золотисто-жовтими вiнiловими шпалерами - натяк на пiвденне сонце i пiсок.  Стiна з шафами, у якiй стоїть плита, повинна легко очищатися, щоб її не псували бризки вiд їжi. Подумавши, я вирiшила пофарбувати її акриловою фарбою i покрити лаком. Заодно потрiбно було перефарбувати i кухоннi шафки, бо трояндочки, якi так подобалися нам в 1982 роцi, вже добряче всiм набридли. Найбiльшою проблемою виявилося отримання потрiбного кольору. Менi здавалося, що достатньо змiшати з акриловою фарбою кiлька колорантов, але робота затягнулася - жоден з вийшов квiтiв не пiдходив до стiн i не подобався менi. Червоний колорант закiнчився, в хiд пiшли гуаш i дитячi пальчиковi фарби, i нарештi мене обрадував незвичайний колiр, що чимось нагадує стиглий кавун.  Я двiчi пофарбувала шафки, потiм розбавила фарбу бiлилами i пофарбувала стiну теж два рази. В якостi лаку я використовувала чистий полiуретан, менi сподобалося в анотацiї, що пiсля висихання вiн гарантовано придбає мiцнiсть алмазу, буде нешкiдливий i стiйкий до температури i хiмiчних речовин. Але, зрозумiло, нiхто не попередив мене, що пiсля нанесення змiниться колiр фарби, складений з таким трудом! Все ж кiнцевий результат мене влаштував, i я покрила полiуретаном шафки i стiну ще три рази.  Блакитний плитцi в кутку кухнi вдалося надати вигляд тiльки що покладеної, всього-на-всього застосувавши блакитну затiрку. Наш зручний розкладний стiл явно не вписувався в новий iнтер'єр, таким вiн був старим i обшарпаним. Я пофарбувала його тiєю ж фарбою, що i шафки, а на стiльницi зробила декупаж з малюнками цитрусових.   Тепер наша кухня стала яскравою i барвистою, але залишилася затишною, як при мамi. Минулої суворою зимою ми вiдчували себе в нiй тепло i затишно i часто збиралися там з нашими рiдними та друзями.  11-10-2018, 07:48
609 просмотров
|
