Покрiвельний «пирiг» »Stroyoka.ru - Правила гарного будинку

Покрiвельний пирiг Бiльшiсть споживачiв пiд словом «дах» мають на увазi тiльки покрiвельне покриття. Але саме по собi воно - лише складова багатошарової покрiвельної системи, куди входить цiлий ряд функцiональних елементiв, однаково важливих для якiсного i довговiчного функцiонування даху.

Сучасний покрiвельний «пирiг» - досить специфiчна багатошарова конструкцiя, яка в бiльшостi випадкiв складається з: покрiвельного покриття, гiдроiзоляцiйного матерiалу, одного або двох вентильованих зазорiв (залежно вiд типу гiдроiзоляцiйної плiвки), утеплювача i пароiзоляцiйного матерiала.Зiмой така покрiвля не тiльки зберiгає тепло , але i перешкоджає утворенню крижаного бар'єра на виступi схилу даху, i запобiгає так званий повернення води. Влiтку ж вона прекрасно рятує вiд спеки - свiже повiтря, що надходить у вентильований простiр, нагрiваючись, пiднiмається вгору i виходить через коник, несучи з собою тепло, отримане вiд покрiвельного покриття, i вологу.

Правильно приготовлений покрiвельний «пирiг» - запорука затишного життя в приватному будинку. Вiн не тiльки утримає тепло, але i збереже працездатнiсть всiх елементiв покрiвельної конструкцiї протягом довгого часу.

Особливостi монтажу

Розглянемо два варiанти пристрою покрiвельної конструкцiї. У першому випадку мова пiде про холодному горищi, а в другому - про експлуатованому подкровельном просторi, тобто про житлової мансардi.

Якщо горище не експлуатується, то покрiвельний матерiал i утеплювач входять до складу рiзних конструкцiй: перший знаходиться на даху, а другий покладений поверх перекриття останнього поверху. При цьому накопичується пiд дахом волога вiльно вiддаляється в районi коника через спецiальнi пристрої - аератори.

У випадку з мансардою утеплювач i покрiвельний матерiал входять до складу однiєї конструкцiї. Для їх нормального функцiонування створюють багатошарову конструкцiю, суворо дотримуючись черговiсть шарiв i залишаючи вентильованi зазори. Спочатку на контробрешетку укладають гiдроiзоляцiю. Її розташовують горизонтально, забезпечуючи нахлест плiвки не менше нiж на 10 см i незначне провисання на випадок температурного розширення матерiалу. Стики плiвки герметизують. Потiм мiж кроквами щiльно, без зазорiв, укладають утеплювач, який з боку примiщення зашивають пароiзоляцiйною плiвкою. Бажано, щоб цей шар також був герметичним.

У структурi конструкцiї повинен бути вентиляцiйний зазор, а краще два, товщиною не менше 50 мм (з урахуванням провисання плiвки). Їх влаштовують для того, щоб скупчуються в утеплювачi водянi пари вiльно виходили з нього i конструкцiя покрiвлi могла дихати. Один такий зазор роблять мiж утеплювачем i гiдроiзоляцiєю, прибиваючи до ребра крокв дерев'янi бруски контробрешетки з перетином 40 х 50 Див. Другий - мiж гiдроiзоляцiєю i покрiвельним матерiалом (зазор забезпечують бруски обрешiтки з перетином 40 х 50 мм, на якi згодом укладають дахове покриття).

При монтажi елементiв покрiвельної конструкцiї особливу увагу слiд придiляти важким мiсцях: труб опалення, стiнах, окладами мансардних вiкон i вентиляцiйних стояках. Негерметичнiсть стикiв i шарiв з вищеперелiченими конструкцiями чревата освiтою мiсткiв холоду, а значить, втратами тепла та можливими протечками.

Кроквяна система

Величезне значення при влаштуваннi покрiвлi має кроквяна система. Її конструкцiю (перетин i крок крокв) розраховують виходячи з передбачуваного покрiвельного покриття, а також залежно вiд вiтрового i снiгового навантаження на дах. Деревину вибирають суху i рiвну, її обов'язково обробляють антисептиками.

Крокви бувають висячi i наслонние. Найпростiшi, висячi крокви, утворюючи коник, спираються тiльки один на одного, витримують невеликi навантаження i при довжинi прольотiв бiльше 6 м вимагають додаткових затяжок у верхнiй частинi. Їх перевага - можливiсть створення пiд дахом єдиного простору, без стiн i опор.

Похилi крокви крiм зовнiшнiх стiн спираються на коньковий прогiн, що лежить на стiйках, якi встановленi на внутрiшнiй стiнi будинку (рiдше стiну виводять до самого коника). Такими кроквами перекривають прольоти до 15 м, при цьому дах може мати злами. При великих прольотах i складних формах дахiв систему пiдсилюють стiйками, додатковими розтяжками, дiагональними пiдкосами. Крокви можуть складатися i з декiлькох частин, що мають рiзний ухил. У цьому випадку виходить ферма. Конфiгурацiю i товщину перетинiв ферм визначають шляхом розрахунку. З їх допомогою можна перекривати найбiльшi прольоти, що не встановлюючи додатковi опори всерединi будiвлi, i будувати даху складних форм. В однiй конструкцiї даху можна використовувати рiзнi кроквянi системи.

Утеплювачi

До теплозахисту покрiвельних покриттiв пред'являють дуже жорсткi вимоги, тому утеплювач вважається однiєю з головних частин покрiвельної конструкцiї. Їм заповнюють простiр мiж кроквами. Утеплювач повинен зберiгати свої iзоляцiйнi характеристики довгий час, володiти водо-, морозо- i бiостiйкiстю, не видiляти токсичних речовин, вiдповiдати вимогам пожежної безпеки. При виборi враховують температурно-вологiсний режим експлуатацiї. Важливо знати про можливiсть капiлярного зволоження матерiалу - через здатнiсть води пiднiматися по капiлярах на висоту. а також дифузiйного - коли волога рiвномiрно розподiляється по всьому матерiалу. Крiм того, варто пам'ятати i про механiчних навантаженнях. Теплоiзоляцiйнi плити або мати можна укладати в один або кiлька шарiв (все залежить вiд товщини обраного матерiалу), головне - не допускати щiлин i стежити, щоб шар утеплювача був герметичним. Загальна товщина шару утеплювача (i отже, кiлькiсть придбаного матерiалу) залежить вiд його коефiцiєнта теплопровiдностi. Для першої клiматичної зони (куди входять центральнi регiони i Київ) товщина утеплювача повинна становити не менше 150 мм, а якщо враховувати європейськi норми енергоефективностi будiвель - то не менше 200 мм.

Сьогоднi для пристрою покрiвельної теплоiзоляцiї застосовують мiнеральну вату (на основi базальту), скловолоконнi утеплювачi i екструдований пiнополiстирол. Жорсткi i напiвтвердi мiнераловатнi утеплювачi володiють високою паропроникнiстю i вогнестiйкiстю, не деформуються при високих температурах, не дають усадки з плином часу, не вбирають вологу i екологiчно безпечнi. Скловолоконнi утеплювачi також володiють хорошими експлуатацiйними характеристиками. Вони забезпечують якiсну теплоiзоляцiю покрiвлi, вiдрiзняються високою еластичнiстю, гарантують пожежобезпечнiсть. А мала щiльнiсть виробiв зi скловолокна значно зменшує навантаження на несучу конструкцiю даху. Високi теплоiзоляцiйнi властивостi пiнополiстиролу пояснюються його однорiдною структурою, що складається з дрiбних закритих осередкiв. Така конструкцiя забезпечує практично нульове водопоглинання. низьку теплопровiднiсть, високу стiйкiсть до тиску водяної пари. Пiнополiстирольнi плити мають високу мiцнiсть на стиск i оптимальнi там, де iзоляцiя пiддається великому навантаженнi.

Шар захисту вiд вологи та дахове покриття

Теплоизолирующий шар даху працює ефективно лише за умови, що вiн завжди залишається сухим. Для захисту утеплювача вiд вологи використовують паро- та гiдроiзоляцiйнi матерiали. Їх завдання - перешкоджати проникненню вологи в теплоiзоляцiйний матерiал i запобiгати її накопичення. Якщо вода затримається в утеплювачi i замiнить собою повiтря, то його властивостi рiзко погiршаться, оскiльки вода в десятки разiв краще проводить тепло, нiж повiтря. Із зовнiшнього боку пiдпокрiвельний простiр i утеплювач повиннi бути захищенi гiдроiзоляцiйним матерiалом, який завдяки наявностi перфорацiї провiтрює конструкцiю. З боку житлових примiщень утеплювач захищають пароiзоляцiєю, що запобiгає потраплянню в нього водяної пари повiтря.

У свою чергу, паро- та гiдроiзоляцiя не дадуть бажаного ефекту без добре органiзованої вентиляцiї пiдпокрiвельного простору. Вентиляцiя необхiдна для будь скатного даху, щоб виключити конденсацiю вологи в товщi утеплювача i захистити покрiвлю вiд теплоп-терь. Вона досягається пристроєм спецiальних повiтряних зазорiв мiж гiдроiзоляцiйної плiвкою i утеплювачем. Виникає мiж матерiалами через рiзницю тискiв повiтряний потiк вивiтрює вологу, яка сконденсувалася на внутрiшнiй сторонi плiвки, осушуючи утеплювач i обрешiтку. Величина зазору мiж утеплювачем i плiвкою зазвичай становить 2-4 см. Для полiпшення вентилювання даху застосовують також вентиляцiйнi решiтки, вентильованi коньковие планки та вентиляцiйнi патрубки.

І, нарештi, останнiй важливий шар - дахове покриття. Розглядаючи варiанти, бiльшiсть замовникiв бере до уваги їх надiйнiсть. довговiчнiсть, вартiсть, естетичнi характеристики, а також вiдповiднiсть запроектованої конфiгурацiї майбутньої покрiвлi.

Не допустити помилок

Дуже часто при влаштуваннi покрiвельної конструкцiї бажання забудовника зменшити витрати на матерiали змушує купувати вироби дешевшi i, вiдповiдно, менш якiснi. Наприклад, для влаштування паробарьера вибирають плiвку з пропускною здатнiстю 30 мг / м (а у якiсного матерiалу вона - не менше 1200 мг / м). У примiщеннi в перiод опалювального сезону якi не розрахованi на це паробарьери можуть просто не впоратися з масою видiляються водяної пари. В результатi постраждає не тiльки утеплювач покрiвельного «пирога». але i вся iнтер'єрна обробка.

Ще одна типова помилка - гiдроiзоляцiйну плiвку кладуть вертикально (вiд коника до карниза), бо так нiбито легше i зручнiше. Насправдi цей матерiал потрiбно встановлювати горизонтальними смугами (поперек крокв) знизу вгору. Крiм того, неприпустимо крiпити плiвку цвяхами - тiльки за допомогою промислового степлера. Нижнiй край гiдроiзоляцiйної плiвки необхiдно виводити за карнизну коробку в жолоб водостiчної системи, а краї пароiзолятора - на стiни.

При створеннi конструкцiї з використанням супердифузiйних i дифузiйних гiдроiзоляцiйних матерiалiв важливо враховувати, яким боком плiвка звернена до утеплювача, а який - до покрiвельного матерiалу. Цей момент вкрай актуальний - варто переплутати, i можна вважати, що в якостi подкровель-ної мембрани покладено звичайний полiетилен. При монтажi гiдроiзоляцiйної плiвки необхiдно виключити її провисання, а також не можна допустити наявнiсть складок i зморшок на поверхнi.

Якщо теплоiзоляцiйний матерiал укладають у два шари (а зазвичай так i роблять), їх потрiбно монтувати зi змiщенням стикiв, внахлест. Теплоiзоляцiя кроквяної системи з рулонних матерiалiв, укладена одним пластом вiд карниза до коника, може пiд власною вагою сповзти вниз вiд вiбрацiй, намокання i т. Д. Тому для її фiксацiї фахiвцi в деяких випадках рекомендують використовувати дошки з кроком 100-150 мм.